ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
2024.04.25
00:03
Вельмишановна леді… краще пані…
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
2024.04.24
21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Огдена Неша
Із Огдена Неша
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Огдена Неша
ПРО ЩО КОЖНА ЖІНКА ДІЗНАЄТЬСЯ РАНО ЧИ ПІЗНО
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
Чоловіки -- це такий різновид людей, що для їхніх дружин
.....спільне проживання з ними освячене іще печерою
І скріплюється щодня все більше сніданком, обідом і вечерею;
На межі безвідповідальності їх із дітьми поводження,
Й до того ж вони забувають усі дні народження,
А як бачать, що веде вже ця бездіяльність до згуби,
Вважають, що можуть загладити все ніжним поцілунком в губи.
Й коли ви їм говорите про вчинки їх жахливі, то не розкаяння
.....слова, а посмішка лиш на устах їх буде,
В якій читається ясно: скоро вона про все забуде.
Будучи в гостях, вони випивають коктейлі швидше, ніж можуть
.....поглинуть;
Але варто вам лише глянуть у їх бік, як вдають із себе мучеників,
.....яких от-от у вогонь жертовний вкинуть.
Й коли потрібно пройти п'ять миль, щоб зіграти партію в гольф,
.....то роблять це дуже енергійно; коли ж попросиш прибрать
.....у хаті, сприймають це летаргічно,
Й потім ще заявляють вам, що жінки нерозсудливі й не вміють
.....мислить логічно.
Вони встають і лягають спать, коли їм заманеться, аби лиш не
.....одночасно з вами;
Коли ж ви причепурюєтесь біля дзеркала, то дивляться на вас так,
.....ніби пудра й помада -- це чорна магія, а самі ви --
.....індійський факір чи свамі.
Вони зважено, спокійно й холоднокровно сприймають нездужання
.....особи, що для неї обіцяли буть опорою в радості і в горі;
Коли ж чихнуть самі чи в них заболить живіт, то вже так
.....запанікують, ніби невиліковно хворі.
Й коли ви наодинці з ними, вони ігнорують і найменші ознаки
.....ввічливості й лиш із повчаннями будуть напосідати;
Зате привселюдно наввипередки посувають вам крісла й попільнички,
.....сендвічі й бутерброди, вклоняючись і розшаркуючись, що
.....аж хочеться їм ляпаса дати.
Справді, чоловіки викликають лиш роздратування, та долі шляхи
.....неухильні --
Й тому-то до більшості з них жінки, як не дивно, прихильні.
ЩОСЬ НІБИ ОДА ПОВИННОСТІ
О повинносте,
Чому в тобі так мало чарів і гостинності?
Чому ти справляєш враження старої діви, що одразу,
Як тільки на неї глянеш, викликає відразу?
Чому окуляри твої зблискують так зловісно?
Ах, важко в дранті такім виглядать красунею, звісно!
Чому ти так не схожа не Венеру,
Й чому не знаходжу в тобі жодну, що спільною для обох нас
.....була б, манеру?
Чому в тобі п'ятдесят відсотків від учительки,
А п'ятдесят один -- від мучительки?
Чому в тебе спільно з долею прагнення взаємне
Змусить людей відмовитись від того, що їм подобається, й те
.....робить приневолить, що їм неприємне?
Чому ти так схожа на все те, що вмирає ще в квітні,
Й нагадує навіть весною дні осені непривітні?
Чому ти псом гончим женешся й за п'яти мене кусаєш?
Й чому ти завжди альбатросом наді мною нависаєш?
Ти така всюдисуща,
Душа ж моя -- мов та гріховна пуща.
Здається, що один я на світі, кому ти проповідуєш і кого повчаєш,
І це, мабуть, виглядає потішно, як стоїш поміж мною і ним і
.....більш нікого не помічаєш.
О повинносте,
Яким благородним я був би, май ти більше чарів і гостинності!
Була б ти гурією а не відьмою --
О, як тоді до очищення збудила б хіть мою!
Але ж ти неприваблива така, що важко знайти й старчиху, на тебе
.....нині схожу,
Й навіть всупереч словам поета: "Якщо скаже повинність: ти
.....мусиш!" -- юність відповість: "О ні, я не можу!"
ПОЧАТКІВЦЯМ ПРО ОКЕАН
Візьмім океан: хай не в дусі --
Він завжди в русі.
Вважають, що він -- джерело дощів, які знов вертаються в нього
.....буремно;
Й десятки тисяч кораблів борознять лоно вод його даремно.
Й коли поет вимагав бить, бить, бить в його хмурі й холодні
.....скелі, він слухняно бив, бив, бив;
Й оскільки поетом був Альфред Лорд Теннісон, це ніскільки його не
.....бентежило, а будь я, то мені б, мабуть, всі кості роздробив.
Одні називають його Атлантичним, інші -- Тихим, або Антарктичним
.....чи Індійським, а ще дехто -- морем Середземним;
Для мене ж, незалежно від тих кількох слів, що промимрили древні
.....географи, він завжди залишається лиш одним океаном Всеземним.
Якась є безсмертна гідність у тім, що величаєм Атлантичним,
Яка передається й тому, хто смертний і жалюгідний, роблячи
.....його враз буйно психапатичним:
Відгороди лиш кожному з них по футу узбережжя, як ті, чиї
.....розумові і психічні здібності були цілком задовільні,
Починають в шаленстві стрибать, мов щойно втекли з божевільні.
Та як не пустуй хто, шалено й екстравагантно --
Океан це сприйма толерантно;
За винятком двох разів на добу, коли, огиду відчувши, відступає,
.....ховаючись у собі, із поспіхом квапливим;
Й це, дорогі мої, називається припливом і відпливом.
СЕЛЕРА
Селера сира --
Мегера стара;
Селера ж варена --
Мов юна сирена.
ПАСТЕРНАК
Запам'ятайте: пастернак --
Блідий буряк лиш, чи не так?
Його вважа хтось їстівним,
Та я не зовсім згоден з ним.
АКУЛА
О, скільки вчених запевняли,
Що з риб милішої не знали!
Та всім відомо й без повчання:
Укус тут зліший, ніж гарчання.
ДИНЯ
Одна з динь соковита й спіла;
Зелена та, а ця -- пригнила.
Купляв би більше динь -- й без проб,
Якби я мав флуороскоп.
ВОСЬМИНІГ
Скажи мені, о восьминіг,
Ти -- оберемок рук чи ніг?
Як прикро -- буть лише двоногом
З тобою поряд -- восьминогом!
РУСАЛКА
Не стверджуй, що нема русалок;
Я знав одну з них -- місіз Балок:
Стояла, щоб лиш не ходити --
Русалці ж ні на чім сидіти!
ВУГОР
Вугра б де стрів --
Багром огрів:
Харчі -- призначення вугрів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію