ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Анатомія долі
Анатомія долі - до світла долоня.
Час проходить крізь серце, пронизує розум -
пробігає життя по застуканих скронях,
пне пучками опалу опалих морозів.

Переповнені чаші небесним терпінням
і по думці вдається себе осягнути,
за графітом сліди провело провидіння
і так хочеться чути і бути почутим.

Забирай свої чари, о, Жрице Кохання,
Я стосото не той, хто в Тобі Бога бачить...
Та зійшлися світи по краплинах мовчання,
а щока повернулась від світла чи здачі.

16 Січня 2008




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-16 20:15:00
Переглядів сторінки твору 3244
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.902 / 5.38  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.552 / 5  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.02 16:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 20:19:39 ]
Юрцю, давно від тебе такого не чула. Просто вибух!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 21:30:34 ]
Дякую Варцю,
Тішуся, що Тобі сподобалось і зайшла :)
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-01-16 22:26:45 ]
Юрцю, привіт!
Щось привернуло увагу в цюму вірші,
десь на рівні чуттів зачепив він мене.
Парочка зауваг (традиційно :))
1. Якось той РІВ після світлих долонь не зовсім тут прозвучав, бо по-перше він занадто широкий і глибокий, як для серця, по-друге - виходить, жи він (рів) "пне пучками опалу опалих морозів" - а це вже шось нє таво...
2.і по думці ДАЄТЬСЯ себе осягнути - хто дається?
Може вдається? Щось тут певна неузгодженість, ніби?
3. Та зійшлись всі світи - забагато приголосних, шпортаюсі тут, може ВСІ - не таке й важливе? -
Та зійшлися світи...

Успіхів тобі, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-16 23:25:32 ]
Шо би я без Тебе... Славцю! :)
Все , як з рецепти - замінив!
Дякую!
З перемогою Тебе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 00:07:48 ]
Нда, Юрцю... оце послав жрицю, так послав :)
В останньому рядку "ч" забагато.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 08:59:53 ]
Цікавий вірш, Юрку!!!
Про що? Завжди мене це мучить.
Про нову неусвідомлену ще любов?..
Про...
Це навіть мій стан, мої відносини з вже майже місячним терзанням над блокнотом з віршем... І відчуття нового!!!
Мені завжди подобалась поезія, котра своєю мудрістю (філософією) так високо піднімається, що кожен у ній знаходить своє. Ну не може справжня поезія бути приземлено-персоніфікована!
Дякую, Юрку!
Міцно тисну руку твою і радий за тебе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 09:20:35 ]
Кондратюку:
Мені здається, що питанням "про що вірш?" Лазірка можна не на жарт роздратувати. :) Хоч Лазірко, правда, зроду не дратується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 09:36:47 ]
Якась надзвичайна пластичність, - від початкової хіромантії не лишилося й сліду, але вийшло щось нове і по-своєму цікаве (та ще й загадкове з тією повією з великих буков).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:36:07 ]
Дякую Юліє,Юрцю,Іване,Валентине,Олю,
Тішуся що Вам вірш видався цікавим.
Троха буду відірваним від ПМу, але
зчасом повернусь...
Всіх по-товаристськи люблю,
Л.Ю.
Всім - Христос Охрещується!
(бо не знаю чи матиму таку можливість в день свята привітати)