ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.

В Горова Леся
2025.11.12 18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?

І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,

Микола Дудар
2025.11.12 10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться

Віктор Кучерук
2025.11.12 08:53
Пам'яті сестри
Людмили

Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

С М
2025.11.11 19:39
Цей нестямний час
Видиш як округ тебе міняють маски
Цей нестямний час
І робиш те чому нема ще назви
Щодо любові твоєї
Хоч у негоду хоч би у розмай

Цей нестямний час 4x

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 Ласковый зверь
Показал мне оскал добрый, ласковый зверь.
(Задирается хвост, принимается стойка.
Пишет время роман "О потом и теперь",
и стихи о "когда-то" - "Больничная койка".)

В когти слёту попал моих мыслей клубок,
кряж подушек на лапах прижался вплотную,
да на тысячи слов разрывался виток,
тот, который за ось зацепился земную.

По аорты трубе, по извилинам в глаз,
незаметно проник в миг искрою надежды...
Как же мне без него встретить солнце и Вас?
И не жить... и не дать умереть... что-то между...

17 Января 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 17:28:09
Переглядів сторінки твору 4611
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.362 / 5.13  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.248 / 5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.10 15:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:31:55 ]
Юро, звір то "ласкОвый" :)
"У не дать умереть" - "И.." ?
"задирая вверХ хвост" - може ліпше "свой хвост", а то задирати і так тільки вгору можна :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:47 ]
Помітила за собою, що вже починаю чекати: коли ж то Юрій Лазірко з"явить свого нового вірша:) Певно, стаю Вашою шанувальницею... Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:52 ]
Дякую дівчатка,
Виправив недолугість!
Дорогі ВИ мої,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:59:05 ]
Юр, стосовно Вашого коменту на мій останній вірш - заходьте, маю відповідь ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:10:34 ]
Звідки на Самвидаві москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:12:51 ]
Як звідки, - з Америки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:14:44 ]
Зараз перегляну, Вандочко,
ше не переглядав коментарів...
***
А де вони, Юрцю?
Зара шмайсера несу 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:38:41 ]
Шото, Юрку воно само повторює? Я писав тіко раз!

А взагалі...
Про москалів я жартував. Та все ж... Лазірко по-українськи - це ОГО-ГО!!! А по-російськи... Образість залишилась, а все інше (звороти, слова...) стали чомусь куценькими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:42:14 ]
Колись Куліш радив Тарасові попалити його повісті: "Тарасе, ти - український поет і російським письменником не будеш!" А тарас у відповідь: "Шкода, та й жити за щось же треба!" (діалог не дослівний, бо не цитую, а пригадую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:16 ]
Панове - рос. поетом я точно не стану :)
А пишу, бо цікаво просто, як думка розкручується на іншій мові - сам процес.
Те саме з англійською...
Мені українська ріднішою за всіх стає з кожним віршем... :)
Пишу, бо люблю, бо любитель просто...
Тисну руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:35 ]
Юрку, мені твоя поезія така ж як український БОРЩ!!! Багатюща! Смачна! Ситна (самодостатня, образно багата, стільки у ній всього цікавого)!
Ненадоїдлива! Гостра! Колоритна! Національно-усвідомлена!
З того корита (російського) справжній українець не поїсть. Не дадуть... Не захоче... Та й не треба!!!
Юрку, дуже вже люблю я твою поезію за те що вона, як Борщ! І окрошкою (чи шашликом) вона не стане!
Твій Зеньо, це те що згодом може тебе годувати. Бо такого немає!
Вибачай, Юрку, ти для мене гарний приклад справжнього сучасного українського автора. Без брехливого пахвосу, шараварів, і любові до родіни ( а таких поголовна більшість!!! - і поряд з нами теж).
Вибач, Юрку, шото мене зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:17:34 ]
Дякую Юрцю,
Я ціную Твою думку! Твої слова придають мені наснаги "ліпити і надалі вареники",а не "варити одні хатдоги". Зеньо, я думаю скаже ще своє не останнє слово - він хлопака простий, але щирий (на мою скромну думку).
Йой, нахвалив Ти мене, їй-бо :)))
Я теж люблю перечутивати Твою поезію.
Хочу бачити щось Твого нового,
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:55:16 ]
Юрцю, от і я чогось у вірші не розумію...
"В когти с( )лёту попал(,) моих мыслей клубок
и держался за пульс кряж подушек на лапах,
да на тысячи слов разрывался виток -
так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - отут вапше, а отут
"По аорты трубе, по извилинам в глаз,
протеснился, да искоркой вздрогнул надежды...
Как же мне без него встретить, солнышко, Вас?" - суб'єкти дії. 8)
Або пити, або працювати менше треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:58:13 ]
Моя твоя не панімать :)
А шкода :(
Щасти Вам Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 22:58:58 ]
Юрцю, я не про зміст вірша, який мені як раз добре зрозумілий, а про побудову логічних звязків між словами. Чи розмови про техніку виконання вже заборонені?
Щасти, то щасти й Вам. Не турбуватиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:14:24 ]
А - тоді інша справа, Юльцьо.
А то я подумав, що Ви перестали мене розуміти ваабще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:24:11 ]
Ваабше - поняття дуже усредньонне :)
Розумію - ще не значить, що погоджуюсь. Ви ж знаєте, я утримуюсь від коментування змісновної частини віршів. Якщо є зауваги - то до техніки виконання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 14:16:26 ]
Юрчику, я на правах твого друга, дозволю собі втрутитися в твій творчий процес :))
1) "задирая свой хвост" - важко уявити, що чийсь інший хвост (це стилістична помилка);
2) "стой-стойка" -?? "ляг-стойка", "йди-стойка";
3) "неустанно скребя об душевную дверь" - у рос. "скребясь в"; "душевная дверь" - не по-рос., двери души ("душевною" може бути розмова);
4) яке саме слово ВРЕМЁН ПЕРЕСТРОЙКИ ти маєш на увазі? Воно хоч пристойне? :))
5) після "клубок" треба кому;
6) "так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - це не зрозуміло, принаймні моя збочена уява робить мені пальчиком :))
7) "протеснился" - немає, є "протиснулся", але ж ти мав на увазі "проник"
Вибачай за втручання, але ж краще дружня критика, ніж... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 16:55:21 ]
Велике-привелике ТОБІ Спасибі, Чорнявко -
коли буде Твоя ласка, переглянь - я виправив текст.
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 19:07:42 ]
Потом и Теперь я б написала з великої літери;
"незаметно проник в миг искрою надежды..." - "незаметно проник он искрою надежды..."

Тут ще е питання: коли звір показує зубки, він хвіст не задирає, а навпаки, ховає між лап :)) але це таке :))