ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 Ласковый зверь
Показал мне оскал добрый, ласковый зверь.
(Задирается хвост, принимается стойка.
Пишет время роман "О потом и теперь",
и стихи о "когда-то" - "Больничная койка".)

В когти слёту попал моих мыслей клубок,
кряж подушек на лапах прижался вплотную,
да на тысячи слов разрывался виток,
тот, который за ось зацепился земную.

По аорты трубе, по извилинам в глаз,
незаметно проник в миг искрою надежды...
Как же мне без него встретить солнце и Вас?
И не жить... и не дать умереть... что-то между...

17 Января 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 17:28:09
Переглядів сторінки твору 4967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.362 / 5.13  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.248 / 5  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.30 01:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:31:55 ]
Юро, звір то "ласкОвый" :)
"У не дать умереть" - "И.." ?
"задирая вверХ хвост" - може ліпше "свой хвост", а то задирати і так тільки вгору можна :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:47 ]
Помітила за собою, що вже починаю чекати: коли ж то Юрій Лазірко з"явить свого нового вірша:) Певно, стаю Вашою шанувальницею... Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:52 ]
Дякую дівчатка,
Виправив недолугість!
Дорогі ВИ мої,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:59:05 ]
Юр, стосовно Вашого коменту на мій останній вірш - заходьте, маю відповідь ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:10:34 ]
Звідки на Самвидаві москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:12:51 ]
Як звідки, - з Америки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:14:44 ]
Зараз перегляну, Вандочко,
ше не переглядав коментарів...
***
А де вони, Юрцю?
Зара шмайсера несу 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:38:41 ]
Шото, Юрку воно само повторює? Я писав тіко раз!

А взагалі...
Про москалів я жартував. Та все ж... Лазірко по-українськи - це ОГО-ГО!!! А по-російськи... Образість залишилась, а все інше (звороти, слова...) стали чомусь куценькими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:42:14 ]
Колись Куліш радив Тарасові попалити його повісті: "Тарасе, ти - український поет і російським письменником не будеш!" А тарас у відповідь: "Шкода, та й жити за щось же треба!" (діалог не дослівний, бо не цитую, а пригадую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:16 ]
Панове - рос. поетом я точно не стану :)
А пишу, бо цікаво просто, як думка розкручується на іншій мові - сам процес.
Те саме з англійською...
Мені українська ріднішою за всіх стає з кожним віршем... :)
Пишу, бо люблю, бо любитель просто...
Тисну руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:35 ]
Юрку, мені твоя поезія така ж як український БОРЩ!!! Багатюща! Смачна! Ситна (самодостатня, образно багата, стільки у ній всього цікавого)!
Ненадоїдлива! Гостра! Колоритна! Національно-усвідомлена!
З того корита (російського) справжній українець не поїсть. Не дадуть... Не захоче... Та й не треба!!!
Юрку, дуже вже люблю я твою поезію за те що вона, як Борщ! І окрошкою (чи шашликом) вона не стане!
Твій Зеньо, це те що згодом може тебе годувати. Бо такого немає!
Вибачай, Юрку, ти для мене гарний приклад справжнього сучасного українського автора. Без брехливого пахвосу, шараварів, і любові до родіни ( а таких поголовна більшість!!! - і поряд з нами теж).
Вибач, Юрку, шото мене зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:17:34 ]
Дякую Юрцю,
Я ціную Твою думку! Твої слова придають мені наснаги "ліпити і надалі вареники",а не "варити одні хатдоги". Зеньо, я думаю скаже ще своє не останнє слово - він хлопака простий, але щирий (на мою скромну думку).
Йой, нахвалив Ти мене, їй-бо :)))
Я теж люблю перечутивати Твою поезію.
Хочу бачити щось Твого нового,
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:55:16 ]
Юрцю, от і я чогось у вірші не розумію...
"В когти с( )лёту попал(,) моих мыслей клубок
и держался за пульс кряж подушек на лапах,
да на тысячи слов разрывался виток -
так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - отут вапше, а отут
"По аорты трубе, по извилинам в глаз,
протеснился, да искоркой вздрогнул надежды...
Как же мне без него встретить, солнышко, Вас?" - суб'єкти дії. 8)
Або пити, або працювати менше треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:58:13 ]
Моя твоя не панімать :)
А шкода :(
Щасти Вам Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 22:58:58 ]
Юрцю, я не про зміст вірша, який мені як раз добре зрозумілий, а про побудову логічних звязків між словами. Чи розмови про техніку виконання вже заборонені?
Щасти, то щасти й Вам. Не турбуватиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:14:24 ]
А - тоді інша справа, Юльцьо.
А то я подумав, що Ви перестали мене розуміти ваабще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:24:11 ]
Ваабше - поняття дуже усредньонне :)
Розумію - ще не значить, що погоджуюсь. Ви ж знаєте, я утримуюсь від коментування змісновної частини віршів. Якщо є зауваги - то до техніки виконання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 14:16:26 ]
Юрчику, я на правах твого друга, дозволю собі втрутитися в твій творчий процес :))
1) "задирая свой хвост" - важко уявити, що чийсь інший хвост (це стилістична помилка);
2) "стой-стойка" -?? "ляг-стойка", "йди-стойка";
3) "неустанно скребя об душевную дверь" - у рос. "скребясь в"; "душевная дверь" - не по-рос., двери души ("душевною" може бути розмова);
4) яке саме слово ВРЕМЁН ПЕРЕСТРОЙКИ ти маєш на увазі? Воно хоч пристойне? :))
5) після "клубок" треба кому;
6) "так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - це не зрозуміло, принаймні моя збочена уява робить мені пальчиком :))
7) "протеснился" - немає, є "протиснулся", але ж ти мав на увазі "проник"
Вибачай за втручання, але ж краще дружня критика, ніж... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 16:55:21 ]
Велике-привелике ТОБІ Спасибі, Чорнявко -
коли буде Твоя ласка, переглянь - я виправив текст.
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 19:07:42 ]
Потом и Теперь я б написала з великої літери;
"незаметно проник в миг искрою надежды..." - "незаметно проник он искрою надежды..."

Тут ще е питання: коли звір показує зубки, він хвіст не задирає, а навпаки, ховає між лап :)) але це таке :))