ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
* * *
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Масне осердя (Jefferson Airplane)
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Небесний союз
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 Ласковый зверь
Показал мне оскал добрый, ласковый зверь.
(Задирается хвост, принимается стойка.
Пишет время роман "О потом и теперь",
и стихи о "когда-то" - "Больничная койка".)

В когти слёту попал моих мыслей клубок,
кряж подушек на лапах прижался вплотную,
да на тысячи слов разрывался виток,
тот, который за ось зацепился земную.

По аорты трубе, по извилинам в глаз,
незаметно проник в миг искрою надежды...
Как же мне без него встретить солнце и Вас?
И не жить... и не дать умереть... что-то между...

17 Января 2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 17:28:09
Переглядів сторінки твору 4667
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.362 / 5.13  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.248 / 5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:31:55 ]
Юро, звір то "ласкОвый" :)
"У не дать умереть" - "И.." ?
"задирая вверХ хвост" - може ліпше "свой хвост", а то задирати і так тільки вгору можна :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:47 ]
Помітила за собою, що вже починаю чекати: коли ж то Юрій Лазірко з"явить свого нового вірша:) Певно, стаю Вашою шанувальницею... Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:52 ]
Дякую дівчатка,
Виправив недолугість!
Дорогі ВИ мої,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:59:05 ]
Юр, стосовно Вашого коменту на мій останній вірш - заходьте, маю відповідь ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:10:34 ]
Звідки на Самвидаві москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:12:51 ]
Як звідки, - з Америки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:14:44 ]
Зараз перегляну, Вандочко,
ше не переглядав коментарів...
***
А де вони, Юрцю?
Зара шмайсера несу 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:38:41 ]
Шото, Юрку воно само повторює? Я писав тіко раз!

А взагалі...
Про москалів я жартував. Та все ж... Лазірко по-українськи - це ОГО-ГО!!! А по-російськи... Образість залишилась, а все інше (звороти, слова...) стали чомусь куценькими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:42:14 ]
Колись Куліш радив Тарасові попалити його повісті: "Тарасе, ти - український поет і російським письменником не будеш!" А тарас у відповідь: "Шкода, та й жити за щось же треба!" (діалог не дослівний, бо не цитую, а пригадую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:16 ]
Панове - рос. поетом я точно не стану :)
А пишу, бо цікаво просто, як думка розкручується на іншій мові - сам процес.
Те саме з англійською...
Мені українська ріднішою за всіх стає з кожним віршем... :)
Пишу, бо люблю, бо любитель просто...
Тисну руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:35 ]
Юрку, мені твоя поезія така ж як український БОРЩ!!! Багатюща! Смачна! Ситна (самодостатня, образно багата, стільки у ній всього цікавого)!
Ненадоїдлива! Гостра! Колоритна! Національно-усвідомлена!
З того корита (російського) справжній українець не поїсть. Не дадуть... Не захоче... Та й не треба!!!
Юрку, дуже вже люблю я твою поезію за те що вона, як Борщ! І окрошкою (чи шашликом) вона не стане!
Твій Зеньо, це те що згодом може тебе годувати. Бо такого немає!
Вибачай, Юрку, ти для мене гарний приклад справжнього сучасного українського автора. Без брехливого пахвосу, шараварів, і любові до родіни ( а таких поголовна більшість!!! - і поряд з нами теж).
Вибач, Юрку, шото мене зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:17:34 ]
Дякую Юрцю,
Я ціную Твою думку! Твої слова придають мені наснаги "ліпити і надалі вареники",а не "варити одні хатдоги". Зеньо, я думаю скаже ще своє не останнє слово - він хлопака простий, але щирий (на мою скромну думку).
Йой, нахвалив Ти мене, їй-бо :)))
Я теж люблю перечутивати Твою поезію.
Хочу бачити щось Твого нового,
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:55:16 ]
Юрцю, от і я чогось у вірші не розумію...
"В когти с( )лёту попал(,) моих мыслей клубок
и держался за пульс кряж подушек на лапах,
да на тысячи слов разрывался виток -
так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - отут вапше, а отут
"По аорты трубе, по извилинам в глаз,
протеснился, да искоркой вздрогнул надежды...
Как же мне без него встретить, солнышко, Вас?" - суб'єкти дії. 8)
Або пити, або працювати менше треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:58:13 ]
Моя твоя не панімать :)
А шкода :(
Щасти Вам Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 22:58:58 ]
Юрцю, я не про зміст вірша, який мені як раз добре зрозумілий, а про побудову логічних звязків між словами. Чи розмови про техніку виконання вже заборонені?
Щасти, то щасти й Вам. Не турбуватиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:14:24 ]
А - тоді інша справа, Юльцьо.
А то я подумав, що Ви перестали мене розуміти ваабще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:24:11 ]
Ваабше - поняття дуже усредньонне :)
Розумію - ще не значить, що погоджуюсь. Ви ж знаєте, я утримуюсь від коментування змісновної частини віршів. Якщо є зауваги - то до техніки виконання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 14:16:26 ]
Юрчику, я на правах твого друга, дозволю собі втрутитися в твій творчий процес :))
1) "задирая свой хвост" - важко уявити, що чийсь інший хвост (це стилістична помилка);
2) "стой-стойка" -?? "ляг-стойка", "йди-стойка";
3) "неустанно скребя об душевную дверь" - у рос. "скребясь в"; "душевная дверь" - не по-рос., двери души ("душевною" може бути розмова);
4) яке саме слово ВРЕМЁН ПЕРЕСТРОЙКИ ти маєш на увазі? Воно хоч пристойне? :))
5) після "клубок" треба кому;
6) "так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - це не зрозуміло, принаймні моя збочена уява робить мені пальчиком :))
7) "протеснился" - немає, є "протиснулся", але ж ти мав на увазі "проник"
Вибачай за втручання, але ж краще дружня критика, ніж... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 16:55:21 ]
Велике-привелике ТОБІ Спасибі, Чорнявко -
коли буде Твоя ласка, переглянь - я виправив текст.
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 19:07:42 ]
Потом и Теперь я б написала з великої літери;
"незаметно проник в миг искрою надежды..." - "незаметно проник он искрою надежды..."

Тут ще е питання: коли звір показує зубки, він хвіст не задирає, а навпаки, ховає між лап :)) але це таке :))