ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / Іншою Мовою

 Ласковый зверь
Показал мне оскал добрый, ласковый зверь.
(Задирается хвост, принимается стойка.
Пишет время роман "О потом и теперь",
и стихи о "когда-то" - "Больничная койка".)

В когти слёту попал моих мыслей клубок,
кряж подушек на лапах прижался вплотную,
да на тысячи слов разрывался виток,
тот, который за ось зацепился земную.

По аорты трубе, по извилинам в глаз,
незаметно проник в миг искрою надежды...
Как же мне без него встретить солнце и Вас?
И не жить... и не дать умереть... что-то между...

17 Января 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-01-17 17:28:09
Переглядів сторінки твору 4645
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.362 / 5.13  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 4.248 / 5  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.702
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.07 03:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:31:55 ]
Юро, звір то "ласкОвый" :)
"У не дать умереть" - "И.." ?
"задирая вверХ хвост" - може ліпше "свой хвост", а то задирати і так тільки вгору можна :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-17 17:33:47 ]
Помітила за собою, що вже починаю чекати: коли ж то Юрій Лазірко з"явить свого нового вірша:) Певно, стаю Вашою шанувальницею... Мої вітання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 17:41:52 ]
Дякую дівчатка,
Виправив недолугість!
Дорогі ВИ мої,
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-01-17 17:59:05 ]
Юр, стосовно Вашого коменту на мій останній вірш - заходьте, маю відповідь ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:10:34 ]
Звідки на Самвидаві москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:12:51 ]
Як звідки, - з Америки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:14:44 ]
Зараз перегляну, Вандочко,
ше не переглядав коментарів...
***
А де вони, Юрцю?
Зара шмайсера несу 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 18:38:41 ]
Шото, Юрку воно само повторює? Я писав тіко раз!

А взагалі...
Про москалів я жартував. Та все ж... Лазірко по-українськи - це ОГО-ГО!!! А по-російськи... Образість залишилась, а все інше (звороти, слова...) стали чомусь куценькими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 18:42:14 ]
Колись Куліш радив Тарасові попалити його повісті: "Тарасе, ти - український поет і російським письменником не будеш!" А тарас у відповідь: "Шкода, та й жити за щось же треба!" (діалог не дослівний, бо не цитую, а пригадую).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:16 ]
Панове - рос. поетом я точно не стану :)
А пишу, бо цікаво просто, як думка розкручується на іншій мові - сам процес.
Те саме з англійською...
Мені українська ріднішою за всіх стає з кожним віршем... :)
Пишу, бо люблю, бо любитель просто...
Тисну руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-01-17 19:02:35 ]
Юрку, мені твоя поезія така ж як український БОРЩ!!! Багатюща! Смачна! Ситна (самодостатня, образно багата, стільки у ній всього цікавого)!
Ненадоїдлива! Гостра! Колоритна! Національно-усвідомлена!
З того корита (російського) справжній українець не поїсть. Не дадуть... Не захоче... Та й не треба!!!
Юрку, дуже вже люблю я твою поезію за те що вона, як Борщ! І окрошкою (чи шашликом) вона не стане!
Твій Зеньо, це те що згодом може тебе годувати. Бо такого немає!
Вибачай, Юрку, ти для мене гарний приклад справжнього сучасного українського автора. Без брехливого пахвосу, шараварів, і любові до родіни ( а таких поголовна більшість!!! - і поряд з нами теж).
Вибач, Юрку, шото мене зачепило...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 19:17:34 ]
Дякую Юрцю,
Я ціную Твою думку! Твої слова придають мені наснаги "ліпити і надалі вареники",а не "варити одні хатдоги". Зеньо, я думаю скаже ще своє не останнє слово - він хлопака простий, але щирий (на мою скромну думку).
Йой, нахвалив Ти мене, їй-бо :)))
Я теж люблю перечутивати Твою поезію.
Хочу бачити щось Твого нового,
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:55:16 ]
Юрцю, от і я чогось у вірші не розумію...
"В когти с( )лёту попал(,) моих мыслей клубок
и держался за пульс кряж подушек на лапах,
да на тысячи слов разрывался виток -
так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - отут вапше, а отут
"По аорты трубе, по извилинам в глаз,
протеснился, да искоркой вздрогнул надежды...
Как же мне без него встретить, солнышко, Вас?" - суб'єкти дії. 8)
Або пити, або працювати менше треба...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 20:58:13 ]
Моя твоя не панімать :)
А шкода :(
Щасти Вам Юліє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 22:58:58 ]
Юрцю, я не про зміст вірша, який мені як раз добре зрозумілий, а про побудову логічних звязків між словами. Чи розмови про техніку виконання вже заборонені?
Щасти, то щасти й Вам. Не турбуватиму.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:14:24 ]
А - тоді інша справа, Юльцьо.
А то я подумав, що Ви перестали мене розуміти ваабще :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-17 23:24:11 ]
Ваабше - поняття дуже усредньонне :)
Розумію - ще не значить, що погоджуюсь. Ви ж знаєте, я утримуюсь від коментування змісновної частини віршів. Якщо є зауваги - то до техніки виконання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 14:16:26 ]
Юрчику, я на правах твого друга, дозволю собі втрутитися в твій творчий процес :))
1) "задирая свой хвост" - важко уявити, що чийсь інший хвост (це стилістична помилка);
2) "стой-стойка" -?? "ляг-стойка", "йди-стойка";
3) "неустанно скребя об душевную дверь" - у рос. "скребясь в"; "душевная дверь" - не по-рос., двери души ("душевною" може бути розмова);
4) яке саме слово ВРЕМЁН ПЕРЕСТРОЙКИ ти маєш на увазі? Воно хоч пристойне? :))
5) після "клубок" треба кому;
6) "так, на случай, чтоб в небо никто не накапал..." - це не зрозуміло, принаймні моя збочена уява робить мені пальчиком :))
7) "протеснился" - немає, є "протиснулся", але ж ти мав на увазі "проник"
Вибачай за втручання, але ж краще дружня критика, ніж... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-18 16:55:21 ]
Велике-привелике ТОБІ Спасибі, Чорнявко -
коли буде Твоя ласка, переглянь - я виправив текст.
З повагою,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-01-18 19:07:42 ]
Потом и Теперь я б написала з великої літери;
"незаметно проник в миг искрою надежды..." - "незаметно проник он искрою надежды..."

Тут ще е питання: коли звір показує зубки, він хвіст не задирає, а навпаки, ховає між лап :)) але це таке :))