ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це

Микола Дудар
2025.12.28 13:09
***
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.

Борис Костиря
2025.12.28 12:27
Поїзд
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.

Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,

Юлія Щербатюк
2025.12.28 12:16
Де твій поете...?
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,

В Горова Леся
2025.12.28 12:13
Риби
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.

Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий

Артур Сіренко
2025.12.28 11:06
Наче світанок
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Перехід
Позбираю слова, що у небо посіяв
із торбини терпіння - хай стануть мечем.
Обіймає любов у чеканні надію,
опускаю в тривозі надійне плече.

Вигинається простір натугою лука,
і стрілою у серце направлений клич.
Я стискаю Господню, натруджену руку
і тоді вже не страшно заходити в ніч.

То мене вже нема - розчинився в озоні,
а годинник застукав, впустив тятиву...
Ту відсутність мою виповняє безсоння,
на пульсуючих скронях осонням живу.

24 Січня 2008




Найвища оцінка Вячеслав Семенко 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Володимир Мацуцький 5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-01-24 23:00:18
Переглядів сторінки твору 3685
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.912 / 5.33  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 00:03:08 ]
Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 04:32:22 ]
Останні два рядочки з внутрішньою римою до передостаннього створюють мелодійний заключний аккорд.Красиво!Щось мені четвертий рядок збивається з ритму(наболіле)А решта - чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 04:44:37 ]
Дякую Олю, Славцю,
Так - вірно збивається - замінив...
З теплом,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вячеслав Семенко (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 05:01:06 ]
Тепер з"явилась внутрішня рима в четвертому - до третього,зауважив?Ще не спиш?Ще один день,а там -
хеппі вікенд.Веселих снів!Славко з Йонкерських горбів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кропива (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 06:36:13 ]
Зранку, після безсонної ночі, Ваш вірш звучить ще виразніше, тому змушена висловити Вам свою прихильність :)
Щиро, Ольга

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 07:28:39 ]
Ще раз дякую Славцю, Олю,
Іду нарешті спати - і вам всім приємних вихідних, але ще мо` завтра завітаю на ПМ з чимось свіженьким :)
З райцентру Кліфтонівка,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 08:26:43 ]
О, починаю потроху розуміти специфіку Ваших творів. Ось на прикладі цього вірша. У ньому є сила. Ніби металевий каркас, що звенить своєю строгою мелодією, а понад вже нанизані словесні переливи. Коротше, вірш мені сподобався. І окреме "дякую" за глибину змісту. Моя прихильність:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-01-26 17:23:01 ]
Ю, у вашому райцентрі думають і пишуть про вічне. Можна ніжно торкнутися деяких рядків? Я навіть ріжу неболяче... Перший рядок я бачу ідеальним у такому варіанті: "що у небо посіяв" (на "колись в небо" я спотикаюся). Обіймає Любов у чеканні Надію - геніальний рядок (але великі літери провокують до хуліганської думки - чи не Люба рожево обнімає Надю?) - на дужки не зважайте, це так, дурниця, рядок направду сильний. Надійне плече звучить багатообіцяюче. Вилизуємо далі: вигинається простір дугою лука - окей? Із нервових клітин напинається клич - дуже неврологічно і анатомічно. з вашою головою легко напнути щось інше. Господню натруджену руку - супер! Фантастичної сили рядок! Але "не страшно" напишемо окремо, гаразд? Останніх двох рядків я щось не зрозуміла, мабуть, то щось сокровенно Ваше. ЛЮ, ваші вірші - чудові. Вибачайте за довгу нотацію, якщо не в тему - витріть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-26 19:07:34 ]
Добрий вечір! Мені не сподобалася остання рима, побудована на одному У. Якусь би там жилу чи що.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-28 18:28:21 ]
Дякую Лесю, Валентине - це за щастя мати таких уважних та майстерних критиків!
Виправив!
З повагою,
Л.Ю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-01-29 15:03:06 ]
Юрію, ти перший, кому вдалося стиснути «Господню руку», і це, мабуть, дуже здорово, "і тоді вже не страшно заходити в ніч". Це від того, що багато спиш? Спробую і я, може зможу писати такі гарні вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-30 00:05:56 ]
Володимире,
Спасибі Вам на доброму слові - тисну Вашу руку, щоби передати Господнє тепло...