ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Липа (1900 - 1944) / Вірші

 І прийде час

Контекст : "ВІРУЮ" (вибране); в-во "Каменяр" - 2000 р.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2005-12-21 12:47:36
Переглядів сторінки твору 10136
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 4.995 / 6  (4.899 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 4.990 / 6  (5.065 / 5.92)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-21 13:22:08 ]
Це вам не Антонич?! Яка душа! Можливо, форма подачі комусь видасться не докінця опрацьованою, але суть все компенсує сторицею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-21 19:41:27 ]
Витираю свої коментарі. Я не знаю, що маю писати, адже якщо в цьому софті є оцінка "7", то кому я її ще можу поставити? "Геніально" - Юрій Липа. Втім, на мою думку, форма не стільки "не докінця опрацьована", скільки свідомо обрана як така, адже особисто мене, читача, кожним аритмічним, напруженим, неочікуваним рядком накривало немов морською хвилею, що рідко коли подібна до попередньої. Мені видається цей вірш ліпшим, що я на теперішній час читав в нашій поетичній оселі. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-21 19:42:22 ]
Вірш дуже сильний. Саме душею його і потрібно читати... Проте запитання - "Це вам не Антонич?!" - які контексти Ви мали на увазі?

З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-22 15:09:10 ]
Дуже цікавий, пане Андрію, ви дали коментар - повчальний для деяких "високолобих" мистецтвознавців, у тому числі для мене.

Щодо "Це вам не Антонич?!", Тетяно, тут цілий Океан. По-перше, не малося на увазі жодних образ і принижень. По-друге, чи не кожен перший "філологічний" поет є учнем Антонича?, по-третє - чому не учнем свого батька, а саме Антонича? Тут повністю спрацьовує контекст "трьох Кембріджів". Дуже важливий для Поезії та Мистецтва в цілому. В певному розумінні ним можна означити різницю між Богданом-Ігорем та Юрієм, - себто, мало тобі, наприклад, бути Тарасом Григоровичем, потрібно, щоби ним був твій Батько і Дід, дорогою, яких ти ступаєш далі, і ось тоді ти маєш у собі набагато більше сил, уміння, і Промислу (реалізованого чи нереалізованого) Господнього, аніж твій Дід, або Батько. Так, крізь ці "три Кембріджі" виступає основна проблема сучасної української культури -продовження світоглядної, творчої справи батьків. Активне продовження. Ось у чому різниця. Ось у чому проблема нас, як дітей, і нас, як батьків. І, очевидно, я розглядаю Юрія Липу, як більш зрілий і досконалий плід попереднього Життя, і бачу його різницю з Антоничем не в якості літературній, а в різниці "висоти польоту", яку задали їм батьки. Ось тому, Богдан Ігор і є вчителем "філологічним" поетам нинішньої системи гуманітарної освіти, є надія, що його "онуки" чогось досягнуть, якщо таке спадкування можливе в сім'ї модерністів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-22 16:01:28 ]
Дякую, пане Володимире, за пояснення та гарний коментар. Виникло у мене питання контекстів саме тому, що досить давно думаю над першопричинами. Антонич... ні, не кожен філологічний поет є учнем його. Не кожен. Власне, тому у мене були деякі сумніви (не стосовно Антонича, стосовно трохи іншого, про що Ви вже сказали).
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-22 23:34:01 ]
Дякую і вам, Тетяно, за терпимість, бо в мене коментар вийшов безпідставно електризованим. Приємно, все таки, що не тільки хороший поет Антонич в нас є?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-08-08 15:45:33 ]
"Пребудь в мені! Все ближче ночі тінь,
І тьма - густіша. Боже, в далечінь
Відходять блага й сили помічні,
Безпомічному поможи мені!.."

Ще раз перечитуючи цей твір геніального поета і мислителя, і думаю, а чому б такі слова, рядки цього вірша не співати в наших українських церквах? Чому нам про бога нашого ізраільского фінікійські псалми співати-не-переспівати?
Ось є своє, до свого нам і дорога!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-22 21:56:19 ]
Просто нескінченна мудрість... Ясна і нездоланна.

І врешті будеш ти із Світлом сам на сам,
Чого був спрагнений ти все життя...
Лишень, відходячи, зупиняться два вчинки,
Найліпший і найгірший, озирнуться й скажуть:
- Так, це була людина, - й відійдуть, обнявшись...