ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.27 11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.

Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко

Вячеслав Руденко
2026.04.27 10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?

Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві

Тетяна Левицька
2026.04.27 10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.

Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі

хома дідим
2026.04.27 06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х

Віктор Кучерук
2026.04.27 05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється навкруг руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...

Володимир Бойко
2026.04.26 23:37
На свято життя абонемент не купиш. Старечий маразм правителів успішно пережив часи СРСР і досі в світовому тренді. Кремлівський медвежатник міняє пуйло на бухло. Заполоханий диктатор міняє клаустрофобію на бункерофілію. Хто панічно боїться ни

Ігор Шоха
2026.04.26 20:41
                    І
Повільно не вмирає Україна
і поки ще воює, то жива,
та марно не міняємо слова
позиченого у поляків гімну,
аби не в’яла слава бойова.
Коли усе покладено на карту,
цей засіб оправдовує мету.

хома дідим
2026.04.26 17:26
хотів би обійняти друзів
яких все менше рік у рік
щось відкладав усе не встиг
сказати
наче би не мусив
повіщо врочити
загин загуба згин
усякий в космосі своїм

Євген Федчук
2026.04.26 17:11
Коли на нас напали москалі,
То багатьом то дивним видавалось.
Вони ж своїми, начебто здавались,
Мов рідні діти одної землі.
Звідкіль у них жорстокість та взялась?
Тож на монголів, іго їх звертали,
Мовляв, від них їх предки нахапали.
Вони ж слов‘яни

Вячеслав Руденко
2026.04.26 17:08
ти знову бігаєш по колу
і бачиш спалах у вікні
який збігає по стіні
в кімнату тиху , захололу
де вже шукає валідолу
рука для серця у борні,

щоб стати враз котигорошком -

Борис Костиря
2026.04.26 13:52
Коли впаду осіннім листям
У суєту, у сонми снів,
Коли нудьга моторним лисом
Увірветься у магму днів,
Коли проб'є жорстоким списом
Прозріння серце у вогні,

Тоді прийди у ці простори

Охмуд Песецький
2026.04.26 11:19
Ще тримається 
ця дивна звичка
думати про втрачене,
обминаючи себе.
А воно чекає на всіх
зі знахідками
у печерах наших помилок,
ні – не зі скелетами 

Вячеслав Руденко
2026.04.26 10:31
Весляр потребує репостів,
Крізь поклик землі забобонів,
Пройдисвіти точного зросту
Йому тут плетуть котильйони.

На юті рожевім – наяди,
Легкі зрозумілі, як полька,
Йому віднайдуть тут розраду

Володимир Невесенко
2026.04.26 09:45
Не стримать років цибатих,
хоч долю скартай саму...
Я знову у цих пенатах,
як декілька літ тому.

Ні смутку, ні сліз, ні горя
і нібито входжу в раж...
Грайливо іду вздовж моря,

Тетяна Левицька
2026.04.26 09:01
В уяві літає жар-птиця.
пір'їни - руді, голубі.
Не спиться, не спиться, не спиться…
Хоч виколи очі собі.

Повітря просякло жасмином,
парфуми люпин розілляв.
З видіння плету павутину

Костянтин Ватульов
2026.04.26 08:34
А місто дитинства шумить соковитим березовим листям,
Де ранішнє сонце пускає крізь нього червоні коралі.
Та ледве трамвая дзвіночок у небо напружено звівся
У кронах круки починають кричати, хоч щойно мовчали.

А в місті дитинства усміхнена мама н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Святослав Вакарчук / Вірші

  Відпусти
Я вважав би що ти
Білий день без дощу
Але сльози на твому обличчі
І сказав би тобі:
— Небо я, небо я
Тільки ти не пускаєш мене.
Я вважав би що ти
Тиха ніч без зірок
Але ж сяють твої ясні очі
І сказав би тобі:
Ти лиш сон, тільки сон
Але ж ти не пускаєш мене.
Відпусти
Я благаю відпусти
Бо не можу далі йти
Я
Відпусти
Я благаю відпусти
Яне хочу більше йти.
І вважав би що ти
Пелюсток (навесні)
Але ж ти не зів’янеш ніколи
І сказав би тобі
Ти моя, небо я
Відпусти
Я благаю відпусти
Бо не можу далі йти
Я
Відпусти
Я благаю відпусти
Яне хочу тільше йти.




Найвища оцінка Наталія Літвінова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Тетяна Комашевська 4 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-14 21:52:27
Переглядів сторінки твору 5974
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.693 / 4.95  (4.372 / 4.71)
* Рейтинг "Майстерень" 4.491 / 5  (3.961 / 4.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Вакуленко (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-17 21:17:02 ]
Дещо сьогодні почув про цього автора. Тепер розумію настрій людей на цьому сайті. Щож ви хочете - село, інфо доходить запізно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-03-20 10:37:53 ]
Пане Володимире, як на мене, пісенна поезія, виконавча поезія наших сучасників і, особливо, попередників варта того, щоби з нею добре ознайомитись.
Ми на наших сторінках поставили собі ціллю досліджувати предмет Поезії і активно покращувати своє порозуміння з цим предметом, - творити, перебувати, хочеш чи не хочеш, в колі схожих людей. Отож не переживайте щодо персоналій. У нас, я так розумію, певною мірою всі ненормальні, по відношенню до прози життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-07-10 16:02:19 ]
Зауважив "високу" (на даний момент "1" !!!) позицію пана Святослава і перечитую його тексти.
За конкретний пісенний текст ставлю "5", якби оцінювалась мелодія, то за мелодійність була би "6".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іринка Кучерук (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-10 11:14:45 ]
гарні слова і просто чудова пісня...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-22 10:46:47 ]
Вважаю, пане Славко, що Ваша пісенна поезія яскраво сяє, коли вона невід'ємна від музики. До слів можна підходити з двома різними критеріями, як це зробив Майстер Рим. Я не оцінюватиму балами вірш, але хочу зазначити, що у першу чергу мені подобаються Ваші пісні, а вже з якогось -надцятого прослуховування я можу помітити деякі моменти, які неузгоджуються з різних причин. До відома, мій друг осетин, емігрувавши із Грузії до нас, зробився палким Вашим прихильником. А мені те чомусь приємно. Бажаю натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-02 10:09:11 ]
Знаєш!Якби такий текст подав молодий-невідомий автор, то ніяких підтекстів, ніякої мелодіїї...
Але -- люблю твої пісні!Що то варті ці чорні речення без музики...твого голосу!?