ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 РОМАНС
Мені зовсім не вас називати судилось коханим,
Мені зовсім не вам обігріти судилось життя,
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Перетнулись дороги, немов у двобої шаблі.
Перший погляд, і ми зрозуміли одразу й довіку —
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Ви для мене тепер, наче острів у синьому морі,
Ви надія і захист наївних червоних вітрил.
Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил.

Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,
Я наповню вам душу незвіданим досі вогнем,
Я кохатиму вас, зігріватиму ваше безсоння,
Я дарунок небес, тільки ви упізнайте мене.

Тихо плачуть скрипки у фіналі то форте, то піано,
Виливаючи срібно мої фіалкові жалі.
Я з майбутнього гостя, я ваша єдина, кохана,
Поодинці немає нам місця на нашій землі.




Найвища оцінка Олександр Некрот 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оля Сонечко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-07 19:05:46
Переглядів сторінки твору 5541
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.505 / 5.6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.387 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:50:40 ]
Яка лірика, які почуття... як професіонально звіршовано... Можна не розгвинчувати твір по частинах :)) , але поставити 6?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:58:43 ]
Олександре, романс присвячено А Горчинському, він любив його слухати, але відмовився писати власну музику, критикував, мовляв, занадто складно як для пісні. Що ж там складного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:06:09 ]
Лесю, я можу з вами тисячу разів погодитися, що нічого складного, але для А. Горчинського ця тисяча так і залишиться порожнім звуком. І нічого не вдіємо. Я теж вважаю, що один чи більше з моїх віршів Андрій Миколайчук міг би покласти на музику й виконувати. Ну то й що з того?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:15:40 ]
Нічого. Співайте самі. Головне, що є вірші, і їх читають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:22:02 ]
Я хотіла б оцінити на 6, але тут мені пише, що треба 20 символів. Хіба говорити про точність рим, доцільність епітетів, особливе уміння надавати образам певної символічності. Ніби все у вірші нанизується просто, ну, як живеш – просто, як усі, але дуже неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 20:24:54 ]
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Тут, пані Лесю, треба щось домалювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:34:04 ]
Пані Лесю, пропоную Вам не публікувати одночасно багато віршів, їх хочеться читати, як пити добре вино: потроху і зі смаком. А "Романс" - саме такий "напій", тобто дуже добрий. Як побажання, на які можете не зважати: у сусідніх куплетах - однакові "наміри":
"...Чи упасти обом у безодню поламаних крил."
"Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,..."
Можливо (пробачте за втручання!) краще було б щось на кшталт:
"Я диханням зігрію вам серце й замерзлі долоні"...
І чомусь не вийшло в мене ритмічно продекламувати перший рядок останнього куплету, хіба що співти "скрипкИ" та "п'яно". Рими, як для романсу, нормальні. Пробачте за дріб'язковість, але ж Ваша річ дійсно хороша, глибока, справжня, і не хочеться, щоб дрібнички дошкуляли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:53:27 ]
"Не в тему": щойно прочитав Ваш коментар до мого "Права на диктат" і, можливо вперше у житті, не дратуюсь від наміру жінки щось мені диктувати.:)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-08 11:35:55 ]
Чудовий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-08 12:39:48 ]
Мені сподобався Ваш романс.
Що стосується мелодії, тут має значення як внутрішнє
сприйняття тексту,так і мелодійність поетичних рядків.
Не завжди гарний вірш можна покласти на музику.
Удачі Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-28 14:05:15 ]
А я думаю, навпаки, - з гарного вірша найлегше творити чудову пісню. :)
І думаю, що у випадку із цим віршем все саме так і є.
Взагалі, було би дуже добре, якби ми мали тут звуковий файл виконання романсу, так?

Утім, аналізуючи композицію однієї із найкращих авторок нашого ресурсу, попри усі достоїнства щирості, попри образну яскравість, попри інтелектуальні штучки-родзинки, через які виходиш на різні інші (відомі) контексти існування ліричної героїні, є і деякі моменти, суто пісенні, так? Які у пісні сприймаються інакше, аніж без неї:
"Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил".

Тобто йдеться про логічні тонкощі, які іншим читачам, редакторам можуть видатися не суттєвими, але, як на мене, на них є сенс звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-29 11:04:42 ]
Сенсу немає. Пісня давно написана, записана, змінити нічого не можна, можна тільки оцінити як примітивну. На чім і спасибі. Ото б здивувався маестро Горчинський!
Логічні тонкощі настільки тонкі, що аж невловимі.
Знову ж дивує. що аналіз зроблений через 7 тижнів після публікації. Мабуть, через вічність теми. Вічне - воно хвилює.
Якщо ресурс заповзявся позбутися однієї з авторок - то до цього залишився один крок. Це очевидно. Чекаю з нетерпінням!