ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 РОМАНС
Мені зовсім не вас називати судилось коханим,
Мені зовсім не вам обігріти судилось життя,
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Перетнулись дороги, немов у двобої шаблі.
Перший погляд, і ми зрозуміли одразу й довіку —
Поодинці немає нам місця на нашій землі.

Ви для мене тепер, наче острів у синьому морі,
Ви надія і захист наївних червоних вітрил.
Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил.

Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,
Я наповню вам душу незвіданим досі вогнем,
Я кохатиму вас, зігріватиму ваше безсоння,
Я дарунок небес, тільки ви упізнайте мене.

Тихо плачуть скрипки у фіналі то форте, то піано,
Виливаючи срібно мої фіалкові жалі.
Я з майбутнього гостя, я ваша єдина, кохана,
Поодинці немає нам місця на нашій землі.




Найвища оцінка Олександр Некрот 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оля Сонечко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-07 19:05:46
Переглядів сторінки твору 5382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.505 / 5.6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.387 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.838
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:50:40 ]
Яка лірика, які почуття... як професіонально звіршовано... Можна не розгвинчувати твір по частинах :)) , але поставити 6?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 19:58:43 ]
Олександре, романс присвячено А Горчинському, він любив його слухати, але відмовився писати власну музику, критикував, мовляв, занадто складно як для пісні. Що ж там складного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Некрот (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:06:09 ]
Лесю, я можу з вами тисячу разів погодитися, що нічого складного, але для А. Горчинського ця тисяча так і залишиться порожнім звуком. І нічого не вдіємо. Я теж вважаю, що один чи більше з моїх віршів Андрій Миколайчук міг би покласти на музику й виконувати. Ну то й що з того?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:15:40 ]
Нічого. Співайте самі. Головне, що є вірші, і їх читають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 20:22:02 ]
Я хотіла б оцінити на 6, але тут мені пише, що треба 20 символів. Хіба говорити про точність рим, доцільність епітетів, особливе уміння надавати образам певної символічності. Ніби все у вірші нанизується просто, ну, як живеш – просто, як усі, але дуже неповторно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 20:24:54 ]
Та чому попри все мов на сповіді я перед вами,
І ридає душа, недолюблене кволе дитя.

Нас водило обох манівцями химерно без ліку,
Тут, пані Лесю, треба щось домалювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:34:04 ]
Пані Лесю, пропоную Вам не публікувати одночасно багато віршів, їх хочеться читати, як пити добре вино: потроху і зі смаком. А "Романс" - саме такий "напій", тобто дуже добрий. Як побажання, на які можете не зважати: у сусідніх куплетах - однакові "наміри":
"...Чи упасти обом у безодню поламаних крил."
"Я трояндою вам упаду у гарячі долоні,..."
Можливо (пробачте за втручання!) краще було б щось на кшталт:
"Я диханням зігрію вам серце й замерзлі долоні"...
І чомусь не вийшло в мене ритмічно продекламувати перший рядок останнього куплету, хіба що співти "скрипкИ" та "п'яно". Рими, як для романсу, нормальні. Пробачте за дріб'язковість, але ж Ваша річ дійсно хороша, глибока, справжня, і не хочеться, щоб дрібнички дошкуляли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 08:53:27 ]
"Не в тему": щойно прочитав Ваш коментар до мого "Права на диктат" і, можливо вперше у житті, не дратуюсь від наміру жінки щось мені диктувати.:)))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-02-08 11:35:55 ]
Чудовий романс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-08 12:39:48 ]
Мені сподобався Ваш романс.
Що стосується мелодії, тут має значення як внутрішнє
сприйняття тексту,так і мелодійність поетичних рядків.
Не завжди гарний вірш можна покласти на музику.
Удачі Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-28 14:05:15 ]
А я думаю, навпаки, - з гарного вірша найлегше творити чудову пісню. :)
І думаю, що у випадку із цим віршем все саме так і є.
Взагалі, було би дуже добре, якби ми мали тут звуковий файл виконання романсу, так?

Утім, аналізуючи композицію однієї із найкращих авторок нашого ресурсу, попри усі достоїнства щирості, попри образну яскравість, попри інтелектуальні штучки-родзинки, через які виходиш на різні інші (відомі) контексти існування ліричної героїні, є і деякі моменти, суто пісенні, так? Які у пісні сприймаються інакше, аніж без неї:
"Нам літати обом в синім небі моїм неозорім,
Чи упасти обом у безодню поламаних крил".

Тобто йдеться про логічні тонкощі, які іншим читачам, редакторам можуть видатися не суттєвими, але, як на мене, на них є сенс звернути увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-29 11:04:42 ]
Сенсу немає. Пісня давно написана, записана, змінити нічого не можна, можна тільки оцінити як примітивну. На чім і спасибі. Ото б здивувався маестро Горчинський!
Логічні тонкощі настільки тонкі, що аж невловимі.
Знову ж дивує. що аналіз зроблений через 7 тижнів після публікації. Мабуть, через вічність теми. Вічне - воно хвилює.
Якщо ресурс заповзявся позбутися однієї з авторок - то до цього залишився один крок. Це очевидно. Чекаю з нетерпінням!