ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2020.01.22 06:31
До сходу сонця ще година.
Сіріє ночі чорне тло.
А за моїм вікном калина
Тихенько стукає у скло.
Немов зове мене до себе:
«Козаче, чуєш ти, чи ні?
Уже світліше стало небо
І сумно у саду мені…»

Домінік Арфіст
2020.01.21 23:13
і рука моя Вам – востаннє –
берете? – о даремний дар!
не беруть дання на прощання
віддають – ударом удар!
кожен жест – як постріл у спину
кожне слово – свист батога
(потім вимислимо причину –
розбереться кожен в боргах!)

Ярослав Чорногуз
2020.01.21 21:33
Віддай мені свій біль, кохана,
Віддай мені його увесь.
Хай заживе у грудях рана,
Як вишня воля піднебесь.

Візьми любов мою, як ліки,
Вбирай, немов пилок – бджола.
Щоб розтулилися повіки,

Вікторія Лимарівна
2020.01.21 19:58
Здригається в розпачі Небо!
Загиблих приймає земля.
Оплакує… чутно здаля.
Шукає для рідних розради,
та марні всілякі поради.

Зійшлися хмарини на Небі.
Палітрою темною барв,

Мессір Лукас
2020.01.21 19:30
Холодна вода на шматок рафінаду..
О муко чекання, о спраго зі спраг!
Твоя соромливість сильніша за знаду..
Як бути не втямлю, розтоптаний в прах.

Тебе я запрошую бути як вдома,
Шиншилову шубу знімаю ривком,
І бачу.. /від захвату губи судомить/

Надія Тарасюк
2020.01.21 19:28
Заварюють хмари
хурделицю,
дерева синоптиків
гуглять;
доріжково простір
стелиться,
де вітер полює
в кухлях.

Галина Сливка
2020.01.21 19:26
Ідеш собі... Одна з-поміж усіх...
Вже й вітер розгойдав життєві межі.
Межу вселенську білить біло сніг,
Бо без межі оте, що нам належить.

Воно в тобі не раз ще проросте
Любов'ю з болю, світлом із нестями.
Несеш в собі життя, складне й просте,

Олександр Сушко
2020.01.21 18:35
Не можна сперечатися із жінкою, а з берегинею і подавно. Цю незаперечну істину я зрозумів не одразу. Як побралися, то спочатку доходило і до сварок – я хочу піти на річку, а дружина просить пошити штори на вікна. Кажу, - прийду з риболовлі та пошию. А во

Матвій Смірнов
2020.01.21 14:37
Він дивиться на вулицю з вікна
На самоті із пляшкою вина
В просторій і неприбраній вітальні
І вже не знає сам, коли востаннє
Виходив з дому. За вікном - війна,
Пожежа тощо, і лише стіна
Його рятує від вогню і сталі -
Крихка, непереконлива, скляна.

Сергій Губерначук
2020.01.21 13:57
Три лікті полотна
грубого сірого
принесла стара й убога,
подає і відає і:
…до Бога зверталася
дев’яносто з гаком літ,
де й взявся – Бог, привернув до мене
долю,

Ігор Деркач
2020.01.21 12:45
Жура і сум не додають снаги.
Ідилія ілюзією буде –
немає завтра. Та дають боги
ясні надії, що і ми ще люди.

Не ігноруймо засоби мети,
які не оживуть самі собою.
Ще буду я, і є у мене ти,

Олександр Сушко
2020.01.21 11:59
У всього своя межа,
Ціна за красу і вади.
І вирвати зуба жаль,
І совість за так віддати.

За усмішку - гострий ніж,
За слово огуди - дяка.
Ночами не плачу більш -

Ірина Білінська
2020.01.21 11:49
Одягнула б твої обійми,
загорнулася міцно-міцно,
щоб ніхто не знайшов,
не вийняв...
І пішла би гуляти містом...

Ідучи, я б лічила зорі,
забуваючи все на світі...

Іван Потьомкін
2020.01.21 07:52
Дощеві стачило терплячки
(принаймні так мені здалося),
щоб на роботу я прийшов сухим,
включив як завше музику класичну
і «Капуччіно» з приємністю попив.
Тільки тоді продовжив дощ свою пісню,
нудну для птаства і людей,
та життєдайну для землі

Олександр Сушко
2020.01.21 06:06
Зайшов на сайт, а там людей орава
Мене уздріла і одразу: - Ки-и-и-иш!
Зеленобобіки волають: - Буде вава!
Порохоботи: - Ти на гузні нашім прищ.

Відбитись зась! Стару розбито ліру,
Сатира відсьогодні - вже не щит.
- Не поважаєш нашого кумира!

Тетяна Левицька
2020.01.21 05:56
Все буде добре, любий, чуєш?
І навіть краще, ніж колись.
Мені тебе завжди бракує.
Погляну в неосяжну вись,
там сизі голуби літають,
крилами ніжуть небозвід.
Я так далеко, від одчаю
й так близько до твоїх воріт.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

киянка Світлана
2020.01.14

Олександр Миколайович Панін
2020.01.12

Тіна Якуб'як
2020.01.08

Янка Кара
2020.01.05

Сергій Зубець
2020.01.01

Ірина Ваврик
2019.12.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / У Роздумах

 Затримаю
Затримаю, затру за три тривожних роки,
карбовані на задумі, сліди у Божий Дім.
А срібла колоски вплітаються у локон,
бо дні читаються неповторимим хокку,
бо п`ятниць в тижні набереться сім.

І так собі нівроку зародила лада -
перебрані по ниточці обставини і гріх,
розібрані до гвинтика жалі та вади,
та не дають вдихнути правді безпоради,
а вмерти на хресті - дитячий сміх.

Щось засидівся Бог у мене на півслові,
і не знаходить місця спокій. Боже, Ти ще тут?
Так важко на душі, коли гріха окови
тримають тіло за спокуту. Випадково
глухим переді мною стане кут...

Тоді прийдуть, омиють непридатне тіло,
осанну відспівають, спати укладуть і під...
Що мало відболіти - мало відболіло,
а що роки збирали - на душі осіло
і віднесли вітри у інший світ.

7 Лютого 2008





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-07 20:57:29
Переглядів сторінки твору 2838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.109 / 5.5  (4.990 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.930 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2019.03.08 16:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 21:34:16 ]
Щось такого принесли вітри...
Читаю утретє, чим більше читаю, тим менше розумію. Ну, ще дні читаю неповторним хокку, ну, про п'ятниці в тижні... А другої строфи чи то я, грішна, не наздожену, чи то автор перемудрив.
І ритміка заскладна...
Юр, за гранню геніальності чигає психіатр!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 21:51:21 ]
Дякую Лесю,
Що Ви гадаєте, що мені потрібно було б сходити... на всякий випадок :)
Ану ж прояви ...френії. :)
Хіх! 8-/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-07 21:52:36 ]
Не ризикну сказати, що повністю осягла думку автора, проте зрозуміла все на свій лад - тож зрозуміла;) Знайшла споріднене.
Досвіду маю мало, а нещодавно мені самій вказали на аналогічне, тож хочу з Вами порадитись:
"неповторимим" і "окови" - то є українське?
Мене от часто тягне на оті "оков". А не впевнена:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 21:56:46 ]
Спасибі Ніко за споріднення :)
Так - "неповторимий" і "окова" є такі слова у словничку укр мови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 21:56:59 ]
Хай Бог боронить! Жодних проявів навіть не передбачається, але ж мушу я афоризм "ізваяти"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-07 22:02:40 ]
Ура!:) А мене соромили :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:03:31 ]
Ну Слава Богу!
А то я вже почав діалог зі собою вести. Перескаую до самого себе - то на Ти то на Ви - "кашмар" :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:06:15 ]
А Ви соромливі, Ніко? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 22:09:13 ]
Серденько, Ви не образилися? То ж я задля приколу, щоб ПМ не лаяли, що я перешкоджаю творчому росту, захвалюючи.
Прочитала ще. на шостий раз - нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:14:41 ]
Ага - Пішов Л.Ю. носа видувати у стилі чачне-регі... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-07 22:18:54 ]
Перекажи му, жиби дуже не видував, зіпсує носа - буде не такий файний, як на знимци.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:32:22 ]
Л.Ю. - я ті камасутру купив "for dumies", хва` носом триндіти.
Во дивисі позиція "хокку" - 5кти на сторони, а посередині троха довше...
Леся на Тебе бочку жене... з пиииивом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:35:01 ]
Ніко,
З ціпком - це добре, а за високо підняті ноги я 7 балів ставлю всім красуням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-07 22:38:30 ]
Зеню, ти ме` вже... захоккав, бовдуре-довбуре-буреме...
Тфу - язик заплівся камасутрою.
Лесю, той Зеньо - то кавал вар`ята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-07 22:45:38 ]
Зашрілася;) Оце вже знатиму критерії оцінювання:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-08 06:29:39 ]
Ніко,
Главнає штоби кастюмчік сідєл:)
Марійцю,
Хай краще ніколи не повертає на такий лад.
Ноги треба підіймати, як в канкані.
Оцінка по кардіограмі редактора :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-02-08 12:25:51 ]
Юрію, проникливий твір, гарно.
Тільки у першому рядку щось забагато тих "три", читати важко, особливо, де вони одне за одним підряд:
"ЗаТРИмаю, заТРУ за ТРИ ТРИвожних роки,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-12 13:38:53 ]
Ніколи б не подумала, що з такою мужньою зовнішністтю можна ТАК писати... Вражена