ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам брать копірку
Й по межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
2024.04.25
09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
2024.04.25
08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
2024.04.25
07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
2024.04.25
06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.01
2024.03.28
2024.03.26
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Станіслава Єжи Лєца
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 18
З’ЯСУЄ ЧАС
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
Що є трагедія, а що – комедія,
Прояснить потім нам енциклопедія.
СВОБОДА -- НЕ ПРОСТО МОДА
Свобода думки – ось та основа,
Де вже доречна й свобода слова.
ОДИН ЛИШ НЕДОЛІК
Великі почуття оспівував він всюди,
Хоч їх вмістить не міг у власні груди.
ЖОРСТОКІСТЬ ІЗ-ЗА СТРОКІВ
Сатана ненавмисне такий жорстокий:
Відвела йому Біблія надто малі строки.
НІЧОГО НЕ ВДІЄШ
Якщо не зміг життя до кращих ер
Відкласти – то живи тепер!
ЯКБИ Ж ЗНАТТЯ
Той, хто й 19-е століття вважав за прокляте,
Не відав, що настане 20-е.
З’ЯСУВАЛОСЬ ПІЗНІШЕ
Лишень, як зійшов на колісницю, сумнів зник:
Так, він – тільки візник.
НЕ НАСТІЛЬКИ ДУРНІ
Жоден із нас не є настільки дурним,
Щоб хоч іноді не прикидатись ним.
ЧАСИ МІНЯЮТЬСЯ
Вдягались наші предки в шкури звірині –
Нам же і в людській вже незручно нині.
ПОРУШИМ ТРАДИЦІЮ
Поставим крапку – бо це остання –
Не над “і”, а під знаком питання.
ПИТАННЯ РИТОРИЧНЕ
Чи сповнив місію свою місіонер,
Якщо із дикунів хтось його зжер?
ПРИНЦИП ДОПОВНЮВАЛЬНОСТІ
Недоречне мистецтво абсурду там,
Де життя й так – суцільний бедлам.
НІЧОГО ДИВНОГО
Що, що – а сприйнятливості від порожніх голів
Слід було ждать! Сам бог велів.
НАЙКРАЩА ВІЗИТКА
Найбільш підходить на епохи візитку
Список слів, що вона вилучила із вжитку.
ПОДІБНО ДО БОГИНЬ
Мудрі думки народжуються з голови, подібно до Афіни,
А прекрасні – немов Афродіта – із піни.
ЗНАХІДКА ДЛЯ ПЕГАСА
В деяких поетів одне сіно в голові:
Як добре з ними Пегасу – лиш уяви!
ВАМ НАУКА
Корони частіш переходили із рук в руки,
Ніж з голови на голову – вам це для науки!
МУЗА НЕ ПРИЗНАЄТЬСЯ
Плагіатори, спіть спокійно в честолюбства ражі:
Муза – жінка, і хто був першим – не скаже.
ЗАКОННА ВИМОГА
Небагато вимагаєм: лишень
Думать не більше від восьми годин в день.
ЩО ЗА ЖИТТЯ!
Ось і на гриби вже влаштували облаву.
Що за життя! По якому праву?
ТУДИ ПРЯМУЮТЬ ВСІ
“Чи далеко ще до мети?” –
“Не турбуйсь, там виходиш не тільки ти.”
ІЗ “ГАМЛЕТА”
“Щось підгнило вже в королівстві Данськім.”
О, Даніє з роздоллям океанським!
КОМПЕНСАЦІЯ
Відсутність совісті не скромністю
Компенсується, а безсоромністю.
З ТОЛКОМ
Говорить з толком полюбляємо ми –
А треба б ще і з людьми.
ВЧІТЬ МОВИ
Завжди і скрізь із кимсь полемізуючі!
Вчіть мови, навіть неіснуючі.
ВАЖЛИВИМ Є РІВЕНЬ
Підземні клозети
Переживуть і дзвінниці, й мінарети.
ЗГІДНО ІЗ ЗАКОНОМ
Й на алфавіт накладуть заборону,
Якщо він не містить букви закону.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД ОСВІТЛЕННЯ
І в калюжі за ясної днини
Можна помітить глибини.
НЕ СТРАШНА Й ІНФЛЯЦІЯ
Єдина тверда валюта всіх віків –
Тридцять срібняків.
ПЕРЕВІРЕНИЙ ЗАСІБ
А ставку зробив, мобілізувавши всі знання,
На доброго троянського коня.
ПРИХОДИТЬСЯ ЙТИ НА ЖЕРТВИ
“Чи не можеш сказать це простіше?” – мене попросили.
“Можу – але тоді б не заплатили.”
МОЖЛИВО, СВІТЛО ЗАВАЖАЄ
Як двоє гасять світло в кімнаті, це ще не значить,
Що вони уже не в змозі один одного бачить.
ГАРНІ МАНЕРИ
У всіх критиків нині манери хороші,
Бо вправляються в любові до літератури за гроші.
ЗАВИДНА ДОЛЯ
Доля у дерев саду завидна,
Бо їхня діяльність плідна.
ПРОЯВ ХОРОБРОСТІ
Чи воша в лева гриві сміливіша, ніж ті,
Що закріпились в зайця на хвості?
ЗБЕРІГАЮЧИ НОМІНАЛ
Ця жінка була, як монета, що переходила з рук до рук,
Але вартості не втрачала після кожної з розлук.
ЩО ТРЕБА ЩЕ, КОЛИ Є ХИСТ?
У пса, як радіє, махать хвостом є хист:
Для цього то й треба всього лиш радість і хвіст.
А БУЛА Ж НАГОДА!
Пес із котом чудово уживались,
Але от миші цим не скористались.
ОСТЕРІГАЙТЕСЬ ОПТИМІЗМУ
Я впав у оптимізм одного разу
Й не жив би вже, якби не витягли одразу.
ХОЧ ЯКАСЬ КОРИСТЬ
Чудова мозаїка буде – радій! –
Із наших розбитих надій.
А ЩО ВЖЕ КОМУНІСТИ!
Ну ж і садисти
Ці марксималісти!
ЖАЛЬ, ЩО НЕ ВИБИРАЮТЬ СУСІДІВ
Сусідам народу того співчуваю,
Котрий живе на межі відчаю.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 19"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
• Перейти на сторінку •
"Станіслав Єжи Лєц Незачесані думки 17"
Про публікацію