ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Ким стану я тобі?
Останній спалах понад силу.
Ким стану я для тебе, милий?
Впаду, зігрію, обпечу,
І, не заплакавши, сплачу
Усе, що небо присудило...
Невисповіданим гріхом,
Що, навпіл перетявши долю,
Дасть мірою блаженства болю
Нам, нерозкаяним, обом.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-22 18:05:21
Переглядів сторінки твору 9561
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.915 / 5.5  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 4.896 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 18:21:47 ]
І ти про те ж :)) В любові немає гріха, тому і каятися нема чого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 18:28:34 ]
Це ти, Чорнявенька, запропонувала тему - давай про любов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 18:38:04 ]
Весна... Пішло про любов... :))
Непоганий вірш. Перечитала двічі: чого ж мені не вистачає? Мабуть, ще одну строфу з живими життєвими подробицями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 19:33:40 ]
Із життєвими подробицями - роман, Ларисонько. А у стішах - загадка, напівправда. А пдробиці часом бувають такі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 19:58:32 ]
Не згодна. Подробицею може бути просто одна деталь, така як, наприклад, запах його улюбленого одеколону чи смішна звичка поправляти волосся на лобі. Вірш може бути, правда, і без цього, але чи живий? Чи не сприймається він як узагальнена спроба моралізаторства чи чисте філософствування? Я не маю зараз на увазі Ваш вірш, я просто розмірковую і запрошую до діалогу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 20:11:48 ]
Кожен вірш має ідею. ідея цього виражена чітко й коротко, пульс наявний, АТ в нормі, перистальтика є. Моралізаторства не зауважую. Вже й під мікроскопом розглядала - не бачу філософствування. Все просто.
Щодо подробиць - істина. подробиці творять образ, це так, і цю Америку я відкрила вже давно. Але знову ж, це скоріш справа прози.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:04:38 ]
"блаженство болю" - просто геніально!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:12:37 ]
Юрцю, дякую. А пробував?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 21:13:11 ]
Вітаю! От завжди любила розлогий зміст у лаконічному вислові, Лесюню!
Слів часто виходить замало, щоби втілити пережите, тож ще багато чого лишається між рядками. А вірші - справа особлива. Читаєш - і ніби коротко, і ніби просто, а ніби і півжиття пережито:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:18:20 ]
Пробував, Лесю, ой пробував...
Шо то за писака, коли не пробував?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:18:33 ]
Дякую, серденько. Цього вірша я довго смажила, у первинному варіанті там було ще дві строфи. А потім випарувала воду - і вийшло те, що вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:25:25 ]
Юрцю, писакам, мабуть, особливою ложкою відважують, щоб мали про що писати.
А ще хочеться? Чи вже по вуха?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-22 21:41:04 ]
Ага - особливою :)
Та в тому то і справа - хоч і по вуха - а хочеться :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-22 21:44:04 ]
От і маємо факт супердифузії образів, змісту крізь усенькі мої пори:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-22 21:47:21 ]
Лю. значить, ти справжній...
Нікусь - супердифузія? Ого! Ото у тебе, серце, лексикончик!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 13:01:57 ]
Нарешті я дісталася до комп’ютеру.:)
Я також люблю лаконічні вірші, тому й зачепила цю тему. Мені подобається цей Ваш вірш, це не була критика на його адресу. Просто я з власного досвіду знаю, як легко, женучись за лаконізмом, вихолостити твір до схеми.
Треба, мабуть, навести пару прикладів, щоб було зрозуміло, про що я кажу...
«Не позволяй душе лениться,
чтоб воду в ступе не толочь.
Душа обязана трудиться
и день и ночь, и день, и ночь».

Можна про любов навести, але зараз не йде у голову нічого. Та, власне, мої ранні вірші весь час наближалися до цієї межі, за якою вже йде звичайна вихолощена схема. А вона нецікава читачеві. Для того й існують деталі. Не буду ходити далеко, ось новий вірш Ганни Осадко:

«Знову ковзаюся, слизько»
«І трава, густа, як коси. І туман. І спориші»

Правда, в неї не тільки деталі, тому якщо їх прибрати — ще багато чого лишиться, що робить кожен вірш перлинкою, але ці деталі багато чого додають.
Це мої власні думки. Ви не згодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 14:16:45 ]
Як може авторка роману у восьми книгах не погоджуватись зі значенням деталі? Я за тими детальками по світах літаю. Бо немає деталі - ямки на підборідді чи звички прикушувати губу, чи словечка-паразита - і читач не бачить гароя, не чує його мови. Часом одне словечко дає силу віршеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 14:33:32 ]
Лесю, а як почитати Ваш роман у восьми книгах? І як він називається? Чи вже щось видано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 14:58:10 ]
Роман "Не залишай" вийшов у 2001-2004 р.р., загальний наклад - 40 тис. примірників. Першого накладу вже немає, перевидання зараз здійснює видавництво "Богдан" (редактор і художник книги, до речі - Г.Осадко). У цьому ж видавництві вийшов роман "Граvitaція", зараз виходить роман у 9 книгах "Чотири дороги". 6 книг уже надруковано. Інформація на офіційному сайті видавництва. Уривок прози є у мене в етюдах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 18:19:20 ]
Спробую відшукати в продажу. Чи це марна справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-23 18:43:29 ]
Не марна. В якому місті будемо шукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-24 13:46:03 ]
Харків, звичайно.