ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Zero

Вздовж доріг чатуючим стиглі душі,
не за сріблозолото – задарма,
гострокрилим янголам не байдужі
ті, що не помітили як зима
до ноги вирізує сонну варту
і з морозу валиться на постій…
Ну а ті що бачили – вже не варті
до весни хитатися на хресті.
8

За всіма засовами – сиві сови.
Кригодвері ковані в холоди.
І занадто вразливим за засови
без моєї помочі не зайти.
Там вечірні сутінки бавлять місто.
Це наразі кінчиться. І зима
десь під небосовами сяде їсти
все що так хотілося, а не мав.
16

У вікно вмонтовано чорний колір –
я живу навпомацки за столом.
Крейда слів утримує в цьому колі,
доки зовні вештає добре зло.
А за мене страчених в центрі міста –
з зіркою в потилиці – в ранок-рів…
Відтепер у втіленні nonsense змісту:
перезавантаження на дворі.
24

Це апокаліптика існування:
літера-за-літеру – кров-за-кров,
перейматись всесвітом – на дивані!,
а в стосунках ставити на zero.
Обростає звичками кожен спомин.
У сусіди викуплю дробовик:
кров із цяток виступить – стануть коми,
щоб не зупинятися там де звик.
32

Над останнім поверхом – сині сходи:
від буття до безвісти тільки крок,
де силаботоніка несвободи
не примусить взятися за перо.
А вгорі корозія – хмари-діри.
Хтось насипав попелу в лантухи.
Й попіл снігу сиплеться – сірийсірий,
доки всіх вирізують до ноги.
40

На далекій півночі – білий хостинг:
там провайдер холоду – сам-один –
зачекався з вересня грудень в гості,
щоб удвох сновидіти смерть води.
В олов’янім дзеркалі твердне сяйво.
Не вертають спогади ні за чим.
Навіть віршівіршики наче зайві:
хоч тиняйся берегом, хоч кричи.
48

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-18 21:51:32
Переглядів сторінки твору 5319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.247 / 6  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.226 / 6  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 15:32:19 ]
сам ним балуюсь - отим вашим улюбленим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 17:22:32 ]
Дуже густе образне навантаження, ритмомелодика - фантастична!!! Вся складність - в простоті:) Хоч і маю звичечку робити спішні висновки, в данному випадочку хочеться повільнісінько, навіть порціонно:) розпливтись калюжею елею по сторінці:)))
Сергійку, не дивуйтесь, це я так намагаюсь бігло, ненав"язливо висловити своє враження від усенького прочитаного.
Прочитайте, порахуйте і помножте десь на тринадцять з половинкою. Ото і буде воно, враження Марійки:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:46:04 ]
ви, Марійко, аж дуже вже добрі до мене. просто щось таке ваше дуже вже співпало з чимось таким моїм, от і все :) а стосовно оцінок - киньте, не перебільшуйте. а от щодо "Вся складність - в простоті" - то це, практично моє кредо, ви звідки взнали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 21:18:45 ]
Сергійку, та я взагалі добра, а тут ще і щось таке ваше гарнюньо співпало з чим таким моїм... от і все:) а стосовно оціночок - це моє загальне враження, більше одніської не ставлю - формалізм :)
Кредо? Відчула тим самим, що ото трьома реченнями раніше було співпало.
і ні-ні-ні, Марійка ніколи не перебільшує, навпаки - аж надто щира.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 20:01:22 ]
З поверненням, Майстре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 20:16:24 ]
о!! Серже, щиро дякую! але ви перебільшуєте з отаким пафосним зверненням: я одразу починаю крутити головою - шукати Маргариту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 20:21:17 ]
Імхо, то буде нелегка справа... У класика, здається, вона була одна, але Той не писав таких творів. А тут... Втомитесь вибирати... ;о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 20:55:18 ]
у класика було три як мінімум, не рахуючи віртуальних. а тут... (крутить головою, очі робляться котячими - з вертикальними зіницями, вираз лиця тупим-тупим, вже ні про що більше думати не може) втомлюсь, кажете, вибирати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 22:07:38 ]
може й ні, не бу сперечатись :))
я мав на увазі "єдину Маргариту Майстра" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:13:24 ]
та я пойняв... ця Маргаріта у всіх одна...
(сумно зітхає, дивиться у вікно, далеко-далеко падає зірочка...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 16:49:03 ]
А, може, поки зірочка падає, майстрові - маргарітас? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:17:25 ]
(...ех, знову не встиг! і відводить очі, які знову вертикальними зіницями нагадують про його природу) :)