ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2022.01.21 20:01
Всього один забитий м’яч…
І зупинилось все навколо
Будь - де, будь - що, але не плач
Це лише Зборище і Поле…

Всього один забитий цвях…
Через роки заіржавіє
А в сни коли приходить птах -

Ігор Шоха
2022.01.21 15:51
Немає ані тактики, ні цілі,
ні якоря, ні палуби, ні кіля...
у морі лиха ми, таки, одні...
рабів галери позмивали хвилі,
а до Європи милі... милі... милі...
надійно сидимо на мілині.

***

Тетяна Левицька
2022.01.21 10:51
Снігуркою тану, принижену, голу
не кинь на поталу відлизі дарма.
Не звикла я крихти збирати зі столу,
благати любові, якої катма.

Чіпляла на грішника янгольські крила,
будила найкращі, святі почуття.
З розгніваним Богом щоразу мирила

Тамара Шкіндер
2022.01.21 08:35
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
До шибок мороз приклав лекало -
Візерунком став прозорий лід.

У ярах принишкла хуртовина,
Не порушить тишу вітруган -
Промайнув тихцем поміж ялини,

Микола Соболь
2022.01.21 06:26
Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,

Віктор Кучерук
2022.01.21 05:10
Ясніє місяць. Зяє ніч.
Кругом лежать сніги безкраї.
Летить повз мене вітер пріч
І білі вихори здіймає.
Тремтять зіщулені сади
Уздовж узбіч доріг рахманних,
Де загубилися сліди
Несамовитого кохання.

Микола Дудар
2022.01.21 03:19
Мене ще не було, і навіть не родили…
В утробі я чекав на вихід, ось і все.
За дев’ять місяців куди нас не носило -
На озеро під вечір, з ранку на щосе…
До моря в синь, у глиб, крізь жах мирської суті,
До дзвонаря у дзвін, святих предосторог,
До тих,

Сергій Губерначук
2022.01.20 21:46
Сьогодні ліра не пішки ходила.
Допіру у ліри виросли крила.
Вона стрепенулась, знялась,
забриніла…
Давно сріблострунна сказати хотіла,
що перш, ніж отак вигравати
про крила,
потрібно, щоб ліра угору

Микола Дудар
2022.01.20 21:36
Сповиті ми любов'ю двох сердечок…
І затишком вечірніх молитов…
… а пам’ятаєш нас, матусю - печо
Як гріли одне одного без дров?…

Розчесані і сонцем і вітрами
І співом солов’їним рідних саг
… а пам’ятаєш, що робили з нами

Євген Федчук
2022.01.20 19:50
В часи смутні, коли непевна влада
На світ до біса виповзає того гада,
Що аж ніяк не хоче просто працювати,
А норовить чуже у когось відібрати.
І люду бідному нема куди подітись,
Тож вони змушені наругу ту терпіти,
Та ще до Господа у молитвах блага

Тетяна Левицька
2022.01.20 17:43
присвячується Тетяні Мирошниченко)

Торкнулась ніжна жінка срібних струн
І полилась мелодія чудесна.
Чаклує, наче звук епічних рун,
Відлунюють в душі джерельні весни.

Єство наповнює дзвінка краса,

Микола Соболь
2022.01.20 08:16
Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі.

Ярослав Чорногуз
2022.01.20 07:54
Ця думка визріла помалу,
У світ прекрасного несе -
Твого кохання ідеалом
Я хочу бути над усе.

Цьому нема альтернативи,
Життя стає чарівним сном:
Або ти зробишся щасливим,

Віктор Кучерук
2022.01.20 07:48
Мине зима. Водойми скреснуть.
Нахлинуть запахи садів.
Давайте думати про весни
І про світанки молоді.
Вони, блакитні чи прозорі,
Або сріблясті, ніби ртуть, –
У снах спалахують, як зорі,
Спокійно спати не дають.

Ігор Деркач
2022.01.19 20:48
ІМало що лишає у людей
по собі неопалиму пам’ять
і тому, напевне, де-не-де
та деінде ще її поганять
носії вмираючих ідей.

ІІМало на Московії наїдку...
їй усе готове подавай –

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:13
Часами й вовк буває ситим.
Саме такому довелось зустріти
Вівцю, що, мертва начебто, лежала
І виду на життя не подавала.
Схилився вовк, шепоче їй на вухо:
«Не бійсь мене, та краще-но послухай:
Як тричі скажеш правду про вовків менi,
Зможеш лежати й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 Zero

Вздовж доріг чатуючим стиглі душі,
не за сріблозолото – задарма,
гострокрилим янголам не байдужі
ті, що не помітили як зима
до ноги вирізує сонну варту
і з морозу валиться на постій…
Ну а ті що бачили – вже не варті
до весни хитатися на хресті.
8

За всіма засовами – сиві сови.
Кригодвері ковані в холоди.
І занадто вразливим за засови
без моєї помочі не зайти.
Там вечірні сутінки бавлять місто.
Це наразі кінчиться. І зима
десь під небосовами сяде їсти
все що так хотілося, а не мав.
16

У вікно вмонтовано чорний колір –
я живу навпомацки за столом.
Крейда слів утримує в цьому колі,
доки зовні вештає добре зло.
А за мене страчених в центрі міста –
з зіркою в потилиці – в ранок-рів…
Відтепер у втіленні nonsense змісту:
перезавантаження на дворі.
24

Це апокаліптика існування:
літера-за-літеру – кров-за-кров,
перейматись всесвітом – на дивані!,
а в стосунках ставити на zero.
Обростає звичками кожен спомин.
У сусіди викуплю дробовик:
кров із цяток виступить – стануть коми,
щоб не зупинятися там де звик.
32

Над останнім поверхом – сині сходи:
від буття до безвісти тільки крок,
де силаботоніка несвободи
не примусить взятися за перо.
А вгорі корозія – хмари-діри.
Хтось насипав попелу в лантухи.
Й попіл снігу сиплеться – сірийсірий,
доки всіх вирізують до ноги.
40

На далекій півночі – білий хостинг:
там провайдер холоду – сам-один –
зачекався з вересня грудень в гості,
щоб удвох сновидіти смерть води.
В олов’янім дзеркалі твердне сяйво.
Не вертають спогади ні за чим.
Навіть віршівіршики наче зайві:
хоч тиняйся берегом, хоч кричи.
48

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-18 21:51:32
Переглядів сторінки твору 3907
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.247 / 6  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 5.226 / 6  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 15:32:19 ]
сам ним балуюсь - отим вашим улюбленим:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 17:22:32 ]
Дуже густе образне навантаження, ритмомелодика - фантастична!!! Вся складність - в простоті:) Хоч і маю звичечку робити спішні висновки, в данному випадочку хочеться повільнісінько, навіть порціонно:) розпливтись калюжею елею по сторінці:)))
Сергійку, не дивуйтесь, це я так намагаюсь бігло, ненав"язливо висловити своє враження від усенького прочитаного.
Прочитайте, порахуйте і помножте десь на тринадцять з половинкою. Ото і буде воно, враження Марійки:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 19:46:04 ]
ви, Марійко, аж дуже вже добрі до мене. просто щось таке ваше дуже вже співпало з чимось таким моїм, от і все :) а стосовно оцінок - киньте, не перебільшуйте. а от щодо "Вся складність - в простоті" - то це, практично моє кредо, ви звідки взнали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Герман (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 21:18:45 ]
Сергійку, та я взагалі добра, а тут ще і щось таке ваше гарнюньо співпало з чим таким моїм... от і все:) а стосовно оціночок - це моє загальне враження, більше одніської не ставлю - формалізм :)
Кредо? Відчула тим самим, що ото трьома реченнями раніше було співпало.
і ні-ні-ні, Марійка ніколи не перебільшує, навпаки - аж надто щира.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 20:01:22 ]
З поверненням, Майстре

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 20:16:24 ]
о!! Серже, щиро дякую! але ви перебільшуєте з отаким пафосним зверненням: я одразу починаю крутити головою - шукати Маргариту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 20:21:17 ]
Імхо, то буде нелегка справа... У класика, здається, вона була одна, але Той не писав таких творів. А тут... Втомитесь вибирати... ;о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 20:55:18 ]
у класика було три як мінімум, не рахуючи віртуальних. а тут... (крутить головою, очі робляться котячими - з вертикальними зіницями, вираз лиця тупим-тупим, вже ні про що більше думати не може) втомлюсь, кажете, вибирати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-20 22:07:38 ]
може й ні, не бу сперечатись :))
я мав на увазі "єдину Маргариту Майстра" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:13:24 ]
та я пойняв... ця Маргаріта у всіх одна...
(сумно зітхає, дивиться у вікно, далеко-далеко падає зірочка...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-21 16:49:03 ]
А, може, поки зірочка падає, майстрові - маргарітас? ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-20 22:17:25 ]
(...ех, знову не встиг! і відводить очі, які знову вертикальними зіницями нагадують про його природу) :)