ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.13 06:31
* * *
В серпні, наче квіточка,
Усихає літечко
І радіти ніколи
Дітворі канікулам, -
Літа вічна кривдниця
Осінь швидко близиться.
13.08.26

Ольга Садкова
2026.08.12 22:40
"Надія була висока, як зірка..."
Надія була висока, як зірка,
і гаряча, як вогонь.

Падала довго, а впавши,
лишила по собі пляму згарища.
Згодом ця пляма ще більше почорніла
і поглибилася.
А потім наповнилася водою.

хома дідим
2026.08.12 20:25
* 170 *
ось папір
на нім лежать рядки
обіцяють щось
чи спонукають
ось вікно
за ним висять зірки
час піднятись
ще долити чаю

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Слушний час
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Desoria saltans
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
"Чорний сніг Александрії" (продовженя 6)
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Маґдалено (Frank Zappa)
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
В серпні
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
"Ось і добіг зимопис крапки..."
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
* 169 *
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся!
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
1989. Дев’яте травня
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Desertum
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
* * *
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
За межею змісту й біганини
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
* * *
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 Різдвяний романс (асоціативно за Й. Бродським)
Образ твору З імли сумного снігопаду
забутим вихором осіннім
пливе трамвай удовж фасаду
корабликом у склі вітриннім.
І тануть вогники червоні
на жовтім гроні винограду,
на ватяному підвіконні
блиск зорепаду.

Пливуть сніжини під астральним
блідого ліхтаря горінням,
за силуетами - пухнавим
новоріздвяним провидінням,
вбирають вії у красуні
в іскрини неземного жалю,
мов не оці зіниці юні
глядять печаллю.

Кружляє в танку заметілі
у вабі заблукала пара,
блукають пальці побілілі
і побіліла в них гітара.
І стугонять про Нову радість
за спинами дахів похилих
врочисті дзвони - нам і замість
душ одлетілих.

І ділять хміль на трьох, на ніжне
розчулене різноголосся,
волхви місцеві під неспішне
даяння дива, що збулося.
І нелукава колискова
звучить на Отчому порозі,
з колись освяченого кола
зійти не в змозі.


XІІ.2005


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2005-12-30 16:42:38
Переглядів сторінки твору 8486
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.342 / 6  (5.208 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.338 / 6  (5.221 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.08.12 09:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-30 17:22:48 ]
Здається, що залишилась невирішеною проблема останньої строфи?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-30 19:01:29 ]
Мені видається, що остання строфа - не проблєма, навпаки - родзинка цього мелодійного твору, що, наче крижинки, кружляє й кружляє, на хвильку зупиняючись саме на останній строфі, втім лише з тим, аби знову крутнутись у вирі танку.
Особисто мій "рєспєкт" наступній влучній кулі автора, яка гризнула щось таке особисте в моєму внутрішньому: "Кружляє в танку заметілі
в стосунках заблукала пара".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-30 20:36:39 ]
Сподіваючись на більш строгу критику, дякую, Вам, за гуманне відношення. Скажу по правді, - початково взятий рівень звучання для мене виявився не під силу, бажання достойно дописати цей вірш наштовхувалося на дріб'язковість як мого існування останніх днів (алкоголь і важке прокидання ближче до обіду), так і дивного життя в ці дні міста Львова, і сніг розтанув, і суєта будівельно-ремонтна, - та найгірше, що мій рівень виявився для цієї штуки недостатнім. Відчуваю проблему нутром, а вдіяти нічого не можу - тонкощів недостає, операційних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 01:09:42 ]
Пане Володимире. Але ж це - абсолютно "бродський різдвяний" вірш: за тематикою і будовою. Принаймні, таке стійке враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 16:39:58 ]
У тому і справа, пане Сергію. Це додатковий фактор - колишній переклад відомого вірша Йосифа Бродського, вплив перекладу, тобою здійсненого. Але ж ніхто з нас ніщо початково не створює у цьому світі, чи не так? Отож форма і тема нікому крім Всевишнього не належать, - важливо, як впоратись з цим усім, - Бродським я задоволений, собою - ні. Принаймні, поки що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-31 16:50:13 ]
Погоджуюсь із паном Андрієм щодо "родзинок". Кожна строфа даного твору - це таємниця, що не пов"язана логічно (але тільки за внутрішнім настроєм)із наступним фрагментом. То, як життя, до останньої строфи потрібно ще дожити і дійти. Куди поспішати?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 17:44:18 ]
Пане Володимире. В такому баченні - я з вами згоден. І якщо ви Бродським задоволені, а собою ні, то я вдоволений і ним, і вами.
З Новим роком! З святами!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-01-19 17:02:31 ]
Дякую, пане Сергію, пані Тетяно, пане Андрію! І всім небайдужим, особливо пану Майстру! Ось і дійшов я до останньої строфи. Власне, шановний Майстер вірно відчув нюанс - я хотів завершити незавершену Йосифом Бродським ідею, якщо ця річ, себто ідея, має таку здатність і тому остання строфа мала би піти трохи далі мого кружляння, чи плиття у Бродського. Звичайно, закінчення вірша у Бродського прекрасно-самодостатнє, чого в більшій мірі бракувало моїй строфі,
І ділять хміль на трьох, на ніжне
зворушливе різноголосся
волхви місцеві під неспішне
звучання дива, що збулося
і наче тиха колискова
звучить при Отчому порозі,
з колись освяченого кола
зійти не в змозі.

Після виправлення, зараз, думаю, все трохи краще...
Всім вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-01-20 11:11:49 ]
"Проблема останньої строфи..." - тепер її не існує, як і не існує багато чого іншого. Чи не так, пане Майстре? Вибачайте, що змушена повторюватись, але ви маєте рідкісний дар - бачити те основне, зерно. Бачити і розуміти, розуміти... Може через те, що такий образ гарний, і певне тому хочу запитати у вас як у Майстра: але ж "Рукописи не горять..." - так було сказано колись іншому "Майстру" в іншому тексті, тексті Булгакова. Вибачайте за таку алюзійність. Але ж вони не горять. Але... якби не та ваша репліка, то може б і не було інших текстів, інших роздумів. Отже, добре, що найперший небайдужий - то ви.
Пане Володимире, справді, ви дійшли до останньої строфи. Ви до неї тільки дійшли... Але якщо говорити про конкретний вірш, то він дійсно став кращим: струнким, гармонійним. Проте - прибрати дисгармонію у вірші - це одне, а як же зняти енгармонійність у собі? Де ж ви справжній? Ось цей красивий, самодостатній - я не вірю, що це ви. Я пам"ятаю ту іншу строфу - вона була і спраді "іншою", але не можу сказати, що гіршою. Це, знаєте, так буває, коли вирішую про манеру власного письма - чорним по білому, чи білим по чорному. Отже, вирішила вам писати, як пише Тетяна МЕльник (чорним по білому), оскільки білим по чорному ви не сприймаєте. От і ви - спочатку захотіли написати як Володимир Ляшкевич, але передумали і написали як написав би Бродський чи... головний редактор - а вони обидва занадто самодостатні, щоб потребувати чиїхось коментарів або реплік.
І знову ж таки - важко віддати перевагу - який же варіант вірша кращий? Від Володимира чи... від головного редактора? Перший - то як та троянда з колючками (вибачте, що краду ваше порівняння)- на такий дивишся з бажанням зірвати, але в останній момент передумуєш і даруєш шанс на життя. Другий -троянда без колючок, навіть і зачепитись немає за що, отож позковзаєшся якийсь час по гладенькому стеблу, а потім зірвавши, полюбуєшся кілька днів та й викинеш, назавжди забувши, що була така. А та, колюча, буде жити, як перший варіант вашого вірша, примушуючи думати, боротись, не погоджуватись, підсвідомо наслідуючи того, хто її створив. Бо ж і ви самі ідете за голосом Творця, чи не так?
Нехай це беде мій останній коментар. НЕ знаю, хто з вас буде його читати. У будь-якому випадку хочу сказати - обидва варіанти вірша гарні, але ваша остання строфа (ви ж самі використали мою репліку) - ще буде...бо "рукописи не горять".