ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:13
Часами й вовк буває ситим.
Саме такому довелось зустріти
Вівцю, що, мертва начебто, лежала
І виду на життя не подавала.
Схилився вовк, шепоче їй на вухо:
«Не бійсь мене, та краще-но послухай:
Як тричі скажеш правду про вовків менi,
Зможеш лежати й

Іван Потьомкін
2022.01.19 14:03
Навіщо могила Моше схована від людськго ока?
Бо відомо було Всеблагословеному, що Храм має бути зруйнований
і народ вигнаний із землі своєї.
І не прийшли б тоді на могилу Моше, плачучи вмовляти:
«Моше, Учителю наший, устань і молися за нас!»
- І

Петро Скоропис
2022.01.19 13:51
Ось дім, що Джеком поруйнувавсь.
Ось мур, затовстий, як на м’ятий бакс,
і Гансам обабіч відтак – хана.
Це – Іваном викладена стіна.

Це стіна, яку спорудив Іван.
Немаркий, з відтінком уподобань
будівничих, сіріє її бетон,

Микола Соболь
2022.01.19 09:16
Лізуть п’яні орки у святий Дніпро,
щоб на Водохрещу гріх із дупи змити.
А ти, українцю, брате, тут ніхто.
Твою славу й віру топчуть московити.

Розіп’яли душу на своїй землі.
За свободу й волю видають кормигу.
Україна-ненька триста літ у млі,

Віктор Кучерук
2022.01.19 05:14
На зміну забарвленням сивим,
З’явились вгорі голубі, –
Неначе в дитинстві, щасливим
Сьогодні здаюся собі.
Нарешті урвались хуртечі,
Лишивши згромаджений сніг, –
Немов би в часи молодечі,
Не чую прискорених ніг.

Домінік Арфіст
2022.01.19 01:32
сонечко – млинець рум’яний
сяє в очі вранці-рано
і пече-пече у плечі
розкуйовдженій малечі:
«той сьогодні з’їсть мене
хто мене наздожене…
той отримає млинця
хто шанує гребінця…

Микола Дудар
2022.01.19 01:27
Як той паук, що простір в’яже…
Як той, ну словом, резонанс…
Як той димар, що повен сажі…
Як безіменний в простір пас…
Оскільки я ще на папері,
Якоїсь ночі олівцем
Ти, на дзвінок, одкриєш двері
І ми озвучимо все це…

Тетяна Левицька
2022.01.18 19:09
Що у житті тобі не додала?
Перцю, чи солі, медової ласки?
Чорною відьмою я не була,
не одягала зрадливої маски.

Вміла знімати мігрень з голови,
доторком пальців рубці лікувати.
Стерви вам вішають роги, а ви

Микола Дудар
2022.01.18 16:09
Не відмовляйтеся від стресу!!!
Без нього як? Ніяк, авжеш
Життя безлике без ексцесу
Як і без смерті, без пожеж…
Як і без кулі, без кинжала
Як без любові, сну і мрій
Людині завжди чогось мало
Згадайте будне: «сам не свій»

Ігор Шоха
2022.01.18 13:16
Мені, буває, заважає спати
якась нечиста сила...
то ядерні на таці крокодили,
то у мундирі дуло із гармати –
епоха миру і її етапи:
комуни і ґулаґи,
тюряги і кацапи,
розбійницькі ватаги,

Олександр Сушко
2022.01.18 13:01
Уночі зателефонув брат. - Привіт,- каже. - Привіт, щоб ти сто років жив. Ти дивився на годинник? - Ага. Третя година. Але тут така справа… - Треба грошей, мабуть? - Ага. - А кіко? - Чотири з половиною тисячі доларів. - А коли потрібно? - Сьогодн

Микола Соболь
2022.01.18 06:13
Все повернеться на круги своя
і відповіді будуть, і дилеми.
Хай не змовкає пісня солов’я
та про кохання пишуться поеми.
Ми, звісно, в Божім світі не святі.
Можливо й нам вготовані Едеми?
Ніщо так не цінується в житті,
як чай гарячий і тепло взаєми

Віктор Кучерук
2022.01.18 05:25
Недовіра, бридливість, опаска
Не лишає консьєржа з тих пір,
Коли вслід за сусідською хаскі
Я вівчарку виводжу на двір.
Невідомо чому він лякається
І сторониться нас без кінця,
Адже має горіхову палицю
І в кишеню поклав камінця.

Юлія Івченко
2022.01.18 04:43
що хотів ти мені сказати, о, мій місячний, Едельвейсе,
що не перша я, що не друга, не десята й для тебе дитинна.
вже спокійна така сьогодні. поряд пес мій, що зветься Лессі.
вже стоптала чотири стежини й босі ноги в крові протестів
і мене зачекалася р

Ярослав Чорногуз
2022.01.18 03:00
Вже світанок у висі чарівній воскрес,
Усміхнулося сонце ласкаво.
П’ю любов осяйну, як дарунок небес,
Як солодке ранкове какао.

Чи це Божа, погляньте, із хмари рука -
Піднялася вгорі величаво?
Шоколадно-молочна цілунків ріка

Микола Дудар
2022.01.17 20:04
Кілька днів тому шановний мною, і не тільки мною, пан Михайло Маслій закинув у мою стрічку «Стрілецький романс», у виконанні Назарія Яремчука на слова Степана Галябарди. Пісня вразила до сліз. Усі дні підряд переслуховував десятки разів. Виписав слова, за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

віктор Зозуля
2022.01.16

Ольга Буруто
2022.01.12

Олександр Осмолович
2022.01.04

Вероніка Кабарчук
2021.12.28

Ольга Малишко
2021.12.04

Саша Горбач
2021.12.02

Бо вічнавічний
2021.11.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Орина Хвиля / Вірші

 Без назви
ні острів крит ні критика ні скрута
не забирають влади наді мною –
лише Господень дух стає стіною
і крилами що розривають пута

лише любов душею володіє
і літери освячує в етері
єдиним духом – прочиняє двері
і розчиняє в просторі надії

не припиняю дивуватись диву
і дякувати Богу за науку –
не все що в світі визнали красивим
відповідає голосу і звуку





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-15 22:04:49
Переглядів сторінки твору 4588
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.495 / 5.5  (4.732 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 5.461 / 5.5  (4.780 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.26 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:11:39 ]
Що таке етер ? Мені здається що душею володіє не лише любов (ні, я переконаний)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:33:07 ]
Дякую, Павле, за коментар!
Етер - то ефір (у даному випадку мала на увазі момент мовлення чи творення).
Ішлося лише про душу ліричного героя, що нею "володіє лише любов". Цікаво, а що Ви вкладаєте в поняття "душа", "любов" etc.? Бо для мене любов багатозначна (чи не всеохопна).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:42:34 ]
Ооооо, що я вкладаю в поняття "душа"... Не буду починати бо доведеться друкувати довго. А "любов" - це поняття можна дивитися з різної точки зору. На даний момент я на неї дивлюся як психологічна ілюзія, хоча мені доводять, що я помиляюся. Та хто зна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:17:48 ]
Щодо душі - згодна, краще не починати...
А любов точно не ілюзія, принаймні для мене,
хоча і бездоказово... Хто зна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:39:17 ]
Так !!! Хто зна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 10:33:28 ]
Мабуть, острів, а не остров. Хоч незрозуміло, для чого там той Крит? Тільки для гри звуків?
"не забирають влади наді мною" - оце "не забирають" якось не дуже, як на мене. Може "ніщо не має влади наді мною"?
"не припиняю дивуватись диву" - теж не подобається "не припиняю".
Але останній стовпчик відверто сподобався (ну за виключенням того "не припиняю"), хоч він і відрізняється римуванням від перших двох. Але якщо уніфікувати римування, то мабуть краще міняти в перших двох, а не в третьому. Хоч я й не вважаю це таким вже потрібним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:36:36 ]
Дякую за "острів", Іване - виправляю! А щодо інших речей - нехай залишаються на моїй совісті: мені так видається природнішим. Щодо уніфікації римування - поки не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:40:18 ]
Про "Крит" забула, точніше - про "крит" (саме так, із маленької літери! Він ніби і "не для чого", але символізує "екзотичні краї" які теж не здатні докорінно вплинути на душу... Лише у даному контексті!
Дякую, Іване, за доречні зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 17:14:59 ]
Орина, надзвичайно красивий вірш! Ви для мене будете ще одним острівком в океані позії
(не Критом - Ориною):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:13:56 ]
Дякую, Анатолію! Розчулює! Щиро, О.О., себто Острівець Орина.
P.S. Може, і псевдо таке взяти - Орина Острівець?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 14:07:06 ]
А чому б і ні? Поетично, не гірше Хвилі, бо Хвильовий десь поряд:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-16 17:27:15 ]
Орино, гарно, мудро. алітерації першого рядка зачудовують. "не припиняю дивуватись диву" - оце вже не Вашого рівня, подумайте, як Вам здивуватись так, щоб усі ми здивувалися. Не хочу пропонувати банальностей на зразок "не втомлююся дивуватись", Вам вистачить власної голови.
З подивом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:10:43 ]
Щира дяка за глибину прочитання! Це також дивує, бо зазвичай коментарі не стосуються ані техніки, ані поетики! За рідкісними винятками, Ви - серед таких! Над зауваженням поміркую! Може, "не полишаю..."? То був надто емоційний експромт, над яким тре попрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Таровик (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-26 20:26:32 ]
Почитала коментарі і прийшла до висновку, що кожна людина дійсно сприймає все по-своєму! От я коли вірша читала, то подумала, що "крит" = Греція = антична культура, може, навіть міфологія!
Вкотре переконуюсь, що поет "каже" своїми творами одне, а читачі "чують" трохи інше! :))