ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Орина Хвиля / Вірші

 Без назви
ні острів крит ні критика ні скрута
не забирають влади наді мною –
лише Господень дух стає стіною
і крилами що розривають пута

лише любов душею володіє
і літери освячує в етері
єдиним духом – прочиняє двері
і розчиняє в просторі надії

не припиняю дивуватись диву
і дякувати Богу за науку –
не все що в світі визнали красивим
відповідає голосу і звуку




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-15 22:04:49
Переглядів сторінки твору 7004
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.495 / 5.5  (4.732 / 5.31)
* Рейтинг "Майстерень" 5.461 / 5.5  (4.780 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.886
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2008.10.26 13:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:11:39 ]
Що таке етер ? Мені здається що душею володіє не лише любов (ні, я переконаний)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:33:07 ]
Дякую, Павле, за коментар!
Етер - то ефір (у даному випадку мала на увазі момент мовлення чи творення).
Ішлося лише про душу ліричного героя, що нею "володіє лише любов". Цікаво, а що Ви вкладаєте в поняття "душа", "любов" etc.? Бо для мене любов багатозначна (чи не всеохопна).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 22:42:34 ]
Ооооо, що я вкладаю в поняття "душа"... Не буду починати бо доведеться друкувати довго. А "любов" - це поняття можна дивитися з різної точки зору. На даний момент я на неї дивлюся як психологічна ілюзія, хоча мені доводять, що я помиляюся. Та хто зна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:17:48 ]
Щодо душі - згодна, краще не починати...
А любов точно не ілюзія, принаймні для мене,
хоча і бездоказово... Хто зна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-15 23:39:17 ]
Так !!! Хто зна

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 10:33:28 ]
Мабуть, острів, а не остров. Хоч незрозуміло, для чого там той Крит? Тільки для гри звуків?
"не забирають влади наді мною" - оце "не забирають" якось не дуже, як на мене. Може "ніщо не має влади наді мною"?
"не припиняю дивуватись диву" - теж не подобається "не припиняю".
Але останній стовпчик відверто сподобався (ну за виключенням того "не припиняю"), хоч він і відрізняється римуванням від перших двох. Але якщо уніфікувати римування, то мабуть краще міняти в перших двох, а не в третьому. Хоч я й не вважаю це таким вже потрібним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:36:36 ]
Дякую за "острів", Іване - виправляю! А щодо інших речей - нехай залишаються на моїй совісті: мені так видається природнішим. Щодо уніфікації римування - поки не знаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 13:40:18 ]
Про "Крит" забула, точніше - про "крит" (саме так, із маленької літери! Він ніби і "не для чого", але символізує "екзотичні краї" які теж не здатні докорінно вплинути на душу... Лише у даному контексті!
Дякую, Іване, за доречні зауваження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 17:14:59 ]
Орина, надзвичайно красивий вірш! Ви для мене будете ще одним острівком в океані позії
(не Критом - Ориною):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:13:56 ]
Дякую, Анатолію! Розчулює! Щиро, О.О., себто Острівець Орина.
P.S. Може, і псевдо таке взяти - Орина Острівець?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-17 14:07:06 ]
А чому б і ні? Поетично, не гірше Хвилі, бо Хвильовий десь поряд:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-06-16 17:27:15 ]
Орино, гарно, мудро. алітерації першого рядка зачудовують. "не припиняю дивуватись диву" - оце вже не Вашого рівня, подумайте, як Вам здивуватись так, щоб усі ми здивувалися. Не хочу пропонувати банальностей на зразок "не втомлююся дивуватись", Вам вистачить власної голови.
З подивом - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Орина Хвиля (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-16 22:10:43 ]
Щира дяка за глибину прочитання! Це також дивує, бо зазвичай коментарі не стосуються ані техніки, ані поетики! За рідкісними винятками, Ви - серед таких! Над зауваженням поміркую! Може, "не полишаю..."? То був надто емоційний експромт, над яким тре попрацювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Таровик (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-26 20:26:32 ]
Почитала коментарі і прийшла до висновку, що кожна людина дійсно сприймає все по-своєму! От я коли вірша читала, то подумала, що "крит" = Греція = антична культура, може, навіть міфологія!
Вкотре переконуюсь, що поет "каже" своїми творами одне, а читачі "чують" трохи інше! :))