ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Дем'янова (1960) / Вірші

 Татоньку!
Оті гуси, що пасла, не брали мене на крилята…
І глибокий мій жаль був глибкішим брикульських криниць.
Я не знаю, котра ще дитина так хтіла до тата!
Не на цвинтар ішла, сповідалась тобі горілиць.
Бо так певна була, що ти тужиш за мною на небі.
Тобі зимно й самотньо, а Ілю не любить ніхто…
Татку, татоньку мій, вже ніхто й не любив після тебе!
Лиш би так не разили душі, лиш би так не разили – і то…
Щоб пізнати тебе – я збирала усе по крихтині,
Бо ж нічого ніде, крім кількох фотографій, нема.
Хоч би лист із тюрми, хоч би річ, хоч би що з одежини!
Ой, ревниво твій слід замела та нещадна зима.
Залишилася – я. Гиля, гусоньки, в небо. Та ж гиля!
І хоч я не Телесик, вас Бог не скарає за те.
Твої лагідні руки мене у сукеночці білій
До люстерка підносять: «Чиє ж то дитя золоте?!»
А чиє ж то дитя? Хто б так щиро утішився мною?
Не живу, як живеться. Надсаджую серце щораз.
Ти привчив до любові! Якою б то я ворожбою
За світами-віками уздріла поєднаних нас!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-07-05 11:04:24
Переглядів сторінки твору 6664
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.452 / 6  (4.765 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 5.412 / 6  (4.687 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.12.30 17:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 11:16:06 ]
Дуже щемливо і дуже майстерно. Кожна деталь має свою глибину сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-05 11:17:15 ]
Мене теж дуже пройняло. Майстерно і зріло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 11:19:10 ]
Іринко, Ви мене вражаєте! Ой нелегка ж ця тема, нелегка...Мої глибокі співчуття та симпатія ліричній героїні. І авторці теж, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 11:43:02 ]
Вандо, читала Вашого вірша на цю тему, тому вирішила подати свого.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 11:46:09 ]
Спасибі за розуміння, це великий дар, Іро. Наснаги Вам, світла і тепла!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 11:21:21 ]
Я дуже рада,Ірино,знайомству з Вашими творами, хотілося, якщо можна, знати про Вас трішки більше, наприклад, чи маєте збірки. Думаю, моя оцінка буде схвалена й іншими читачами. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 11:42:00 ]
Дякую, Василино. Ваші твори також зворушують до глибини душі і вражають майстерністю.
Мої збірки - "Допоки день" (2000), "Увійти двічі" (2003), "Дві зорі на овиді" (2005), "Ловитва вітру" - спільна з Іваном Потієм. Рецензії Тетяни Дігай на цю книгу є на сайті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-05 12:01:13 ]
Уже прочитала,дякую. А передмова до книги є?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 12:15:17 ]
Ні, книга - тільки текст, без передмови.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-05 11:25:30 ]
Ірино, а Ви та сама Ірина Дем'янова, іменем якої названий один вірш Лесі Романчук?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 11:38:12 ]
Та сама. Дякую, що звернули увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 11:32:49 ]
Знаєте, Ірино, якщо Любов дана живому щодо живого, і маленька Ірина цю любов відчуває - то це доказ, що продовження буде, буде "далі", обов'язково буде
"За світами-віками уздріла поєднаних нас!"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 11:46:13 ]
Вандо, Іване, Василинко, шановна Редакціє!
Вдячна кожному, хто володіє талантом читати душею.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-05 14:38:48 ]
В захваті; сама б не змогла так... писати вірші про найголовніше.