ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.03
10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в
2024.05.03
08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.
Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі
2024.05.03
06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!
Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!
2024.05.03
05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Вже не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
2024.05.03
01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п
2024.05.02
22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
2024.05.02
19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів
2024.05.02
12:35
Велике пошанування до батька й матері,
бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого…
Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою,
навіть якщо живеш милостинею"
Раббі Шимон бар Йохай
Давно це сталось. Тоді, як в І
2024.05.02
11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.
І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
2024.05.02
10:26
Літери
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.
2024.05.02
10:19
Нотатки дружини письменника
Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
2024.05.02
08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!
Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,
2024.05.02
08:05
Голубі троянди
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.
Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
2024.05.02
05:59
У старомодній та незграбній шафі
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
Знайшов я дещо. Зовсім не чекав.
Знайшов свого дитинства нотний зошит,
Який не бачив новомодних шаф.
Серед старих блокнотів та конспектів
Мені засяяв, наче діамант,
Дешевий та простенький нотний зошит,
2024.05.02
04:40
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.
2024.05.01
17:52
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.
Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.04.30
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.15
2024.04.12
2024.04.10
2024.04.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ясен Колесник (1978) /
Вірші
REPATRIACIJA
з точки волі крізь ніщо
bombи вибухом — halaktyk розльотом
сварог розпросторив світовида
у бульці копошитись,
з’єднавши простору кінці,
по нім стрибога часу струм пустив
і розвитку матрицю із бруньки розпускає,
щоб плоди творінь ввібрати
у точку волі крізь ніщо.
на трьох китах, що весело веслують mantrи neptunу,
пливе моряк просвітлий у небесне царство.
цей buddyst по-своєму сліпий.
і xrystyjanин той недобачає.
вчений обмацує думкою світ
і виходить на галявину підсніжників,
де сидять 12 богів на узбіччі неба.
бог = океан,
де всесвіт (довжина якого = коло) — koralовий острів,
де вилуплюються боги й пірнають в любов.
світлячки пірнають в світло
краплинами всесвітнього дощу
у водяну planetу
звідусюди крізь ніщо.
мученики безуму проклинають бога
й лягають на рейки, по яких мчить воля його,
в чистилищі якої за прóщення верховного гріха
кочегарить опущений божич.
пред’явники kvytkів спасіння
спружиненням розриву від земного
мандрують до зупинки царство небесне.
у склянці nektarу ложка бринить в руці провідника xaronа,
що в вікно байдужо споглядає у вирій ключі журавлині
непідвладних йому відьмаків.
у явному низі xrystyjanство пірнуло
хресним ходом у наву до образу бога на дні
крізь нору із образів святих
намолених згустків сили
намоленим згустком соборно.
хоч ти всюди усе,
але каменем у склянку смерчу?!.
клинком не можу увігнатись в намолену нору
крильми об обручі чавунні.
не кріт я, а настройка частоти тебе.
я ще воскресну назавжди понад поверхні всіх небес,
скинувши смерчів тягар,
де над усім ти — безконечник у колі верховного ладу
із сонць, що у сонце пірнули
в amiń.
прозорий птах метнувся синім
в небо через сонце
потойбіч докупи у яйце —
жар-птиця.
поїдає бог собі хвоста:
творець все творить — все нищить час.
ці двоє крешуть в згусток іскри божі.
а згусток іскор цей — училище богів.
єдиний смисл буття — у рості masи бога.
дослівно світ є світло,
і темінь — темні черепи, що мізки світла огорнули —
частинки світу найдрібніші.
душа ж його — безмежно-круглий всевишнього сварога задум:
плоть бога світовида із мислі вибуху свідомості зростить —
всевишніх друзів — світотворців.
мабуть шкурка вичинки і варта,
раз на творіння тратить силу бог.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
REPATRIACIJA
з точки волі крізь ніщо
bombи вибухом — halaktyk розльотом
сварог розпросторив світовида
у бульці копошитись,
з’єднавши простору кінці,
по нім стрибога часу струм пустив
і розвитку матрицю із бруньки розпускає,
щоб плоди творінь ввібрати
у точку волі крізь ніщо.
на трьох китах, що весело веслують mantrи neptunу,
пливе моряк просвітлий у небесне царство.
цей buddyst по-своєму сліпий.
і xrystyjanин той недобачає.
вчений обмацує думкою світ
і виходить на галявину підсніжників,
де сидять 12 богів на узбіччі неба.
бог = океан,
де всесвіт (довжина якого = коло) — koralовий острів,
де вилуплюються боги й пірнають в любов.
світлячки пірнають в світло
краплинами всесвітнього дощу
у водяну planetу
звідусюди крізь ніщо.
мученики безуму проклинають бога
й лягають на рейки, по яких мчить воля його,
в чистилищі якої за прóщення верховного гріха
кочегарить опущений божич.
пред’явники kvytkів спасіння
спружиненням розриву від земного
мандрують до зупинки царство небесне.
у склянці nektarу ложка бринить в руці провідника xaronа,
що в вікно байдужо споглядає у вирій ключі журавлині
непідвладних йому відьмаків.
у явному низі xrystyjanство пірнуло
хресним ходом у наву до образу бога на дні
крізь нору із образів святих
намолених згустків сили
намоленим згустком соборно.
хоч ти всюди усе,
але каменем у склянку смерчу?!.
клинком не можу увігнатись в намолену нору
крильми об обручі чавунні.
не кріт я, а настройка частоти тебе.
я ще воскресну назавжди понад поверхні всіх небес,
скинувши смерчів тягар,
де над усім ти — безконечник у колі верховного ладу
із сонць, що у сонце пірнули
в amiń.
прозорий птах метнувся синім
в небо через сонце
потойбіч докупи у яйце —
жар-птиця.
поїдає бог собі хвоста:
творець все творить — все нищить час.
ці двоє крешуть в згусток іскри божі.
а згусток іскор цей — училище богів.
єдиний смисл буття — у рості masи бога.
дослівно світ є світло,
і темінь — темні черепи, що мізки світла огорнули —
частинки світу найдрібніші.
душа ж його — безмежно-круглий всевишнього сварога задум:
плоть бога світовида із мислі вибуху свідомості зростить —
всевишніх друзів — світотворців.
мабуть шкурка вичинки і варта,
раз на творіння тратить силу бог.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію