Дякую, Сергію, за коментар. Приємно, коли на ПМ приходить автор з мудрими і світлими думками, щирий у спілкуванні.Я відчула, щось спільне у темах деяких наших віршів, я маю на увазі ті, які крім сміху мають викликати ще й певні нотки суму...:))))

Вдячна Вам, Таню, за відгук. Приємно, що Вам сподобалось. З приводу часу, все дуже просто,і ви як поет мене зрозумієте. Якщо нам є що сказати, то завжди знайдеш хвилинку, щоб записати те, що тебе хвилює. Трапляється, що у іронічних віршах не менше болю, ніж у інтимній ліриці. Сучасні Малюки звичайно розвинуті і "продвинуті", але той потік агресії, який виливає на них сучасна література і навіть мультики іноді має непередбачувані наслідки. отже, серйозне і смішне часто ідуть поряд. Дякую, щасти!

Щиро дякую, Маріє, за коментар. Мене, як і Вас приваблює дитяча тематика, мабуть тому Ви мене завжди розумієте.

Здається, це називається ефект огірка у банці з росолом: у який маринад огірочок вкинеш, таким він і буде.

Олеже,дякую за тактовне зауваження щодо русизмів, вони якраз стосуються не мови "мого" Малюка, а мови самого автора. Для жителів Південної України вони характерні в більшій мірі, ніж для західних областей. У вас, наскільки я знаю, більше запозичень з польської. Я спробую відкоригувати , у вірші їх може й забагато.
А чисто по буденному спілкуванню, іноді буває образливо, коли південий говір називають суржиком, адже це мова наших батьків і прадідів, яка сформувалась історично.

Василинко, не перебільшуйте. Чи ви іронізуєте над використанням "гоніш"?

Ви маєте рацію, Василинко, ці речі даються мені без особливого напруження і пишу я їх легко. Можливо це моя біда, а не якась перевага. Це часто породжує у мене сумніви і навіть якісь гнітючі думки: невже я не здатна ні на що інше? А потім читаю свого земляка Глазового, Вишню, і втішаю себе тим, що усе треба приймати від Господа вдячно.( Боже збав, я не претендую ні на що, просто відчуваю спорідненість). Кланяюсь Вашому доброму серцю, у якому усім нам знаходиться місце, навіть таким жартівникам як я, хоча саме це вочевидь , не вельми тішить РМ.

Шановний РМ, Пані Василина вжила свою репліку як добрий жарт, і про це є відповідна позначка. А лексика подібного ґатунку дійсно має місце у вжитку Малюків, що мене дуже турбує, і про що, власне я і намагалася сказати у реміксі. («Але ж і винних тут нема…»)

Ні, абсолютно не іронізую. В Ужгороді сиділа з годинку на лавочці біля школи весною – тотальний сленг, і це "гоніш" звучить ледь не в кожній фразі. А чи не повчально їм було б подивитися на себе збоку? Кажуть, сміху боїться навіть той, хто вже нічого не боїться. :)


Наталочко, у кожному жарті є доля жарту, так? :) Ви талановитий автор, це безсумнівно. Я не є витончений естет, можливо, мої смаки комусь видаються смішними. Але більшість ваших творів мені читати надзвичайно цікаво...

Прикольно, Василинко, такий собі новий суржик з англійським ухилом чи нахилом (не знаю, як правильно сказати) Дяка за увагу до твору. Треба ж - не забула, а час же пройшов!