Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.06
00:43
Дарую щедро крижані октави
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
І білосніжні радісні свята.
Вдягну, мов для красивої вистави,
У білі шуби села та міста.
Різдвяна зірка сяє вам ласкаво,
А хуртовина смуток заміта.
Неначе режисер, почую "браво",
2026.03.06
00:21
Мовою ворога шукають друзів серед ворогів.
Між політиками і повіями існують взаємоповага і взаємозамінність.
Вічний диктатор – «вічний двигун» московської влади.
Той, хто голосніше кричить, створює ефект чисельної переваги.
Злочинам сприяють б
2026.03.05
19:21
Підгаєцький міф у правдивих живих світлинах
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
Дійові особи
Голос поза світлинами
Ярослав Саландяк
Іван Банах
Степан Колодницький
Володимир Федорчук
2026.03.05
17:59
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він
2026.03.05
15:16
І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,
2026.03.05
11:31
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.
Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.
2026.03.05
11:30
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.
2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,
2026.03.05
11:24
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.
Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,
2026.03.05
10:09
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…
І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,
2026.03.05
07:00
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.
І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні
2026.03.04
19:34
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери
2026.03.04
17:03
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.
Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение
2026.03.04
16:41
І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.
ІІ
Ми сіяли історію одні,
2026.03.04
11:29
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти
Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас
2026.03.04
10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
2026.03.04
10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ЩО СКАЗАВ НЕ ЧУЙ ВІТЕР..(VI)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЩО СКАЗАВ НЕ ЧУЙ ВІТЕР..(VI)
Цього дня Аліса вирішила залишитися вдома і присвятити час складанню валізок. Ходити по лісу було небезпечно. Десь там по хащах продирався войовничий загін зомбованих козенят та хом’ячків, серед яких були утаємничені і особливо небезпечні ТРАКТАТИ, «абіділ» та клон. Очолював загін Вовк, якого Аліса не боялася. крім того, вона мала охоронну грамоту від РеМа. Та все ж краще було пересидіти цей час у мушлі.
Сьогодні дівчинка переживала справжнє творче піднесення. Валізки складались гарно, легко…Аліса відчувала себе пташкою колібрі, яка літає від однієї запашної квітки до іншої і насолоджується нектаром.
Раптом з лісу донеслося цокотіння копитець, чмихання, дзенькання, барабанний бій.
Це був той самий загін, який зібрав проти Аліси той самий, недоброзичливий Равлик з вишнею. Рішуче налаштовані вояки зупинилися перед дверима і… побачили ОХОРОННУ грамоту равлика Рема, яка світилася на дверях фіолетово – голубим сяйвом, немов неоновий ліхтар.
Наслідки були неочікуваними. ТРАКТАТИ, клон та «Абіділ» зникли, наче на них натиснули клавішею DELETE. Козенята, Вовк та Пташина хвороба почали танути, немов морозиво і за мить перетворилися на 7 білих і дві сірих краплинки. Нетрхної крутості Хом’ячки - характерники, яких Аліса боялася чомусь найбільше, за кілька секунд вирили нірки у піщаному ґрунті і зникли у підземних лабіринтах…
Все це сталося так швидко, що дівчинка навіть не встигла прийти до тями. А коли опам’яталася, то розсміялася дзвінко і весело.
На її сміх, що срібним дзвіночком залунав у лісі, в ту ж мить з’явився равлик Сонце. Аліса подумала : непогано було б подружитися з ним, він такий милий і має гарне ім’я. Та равлик, як і в перший день був розгніваний. Він намалював на доріжці ось такий промінчик ____________ і сказав: - Ваші жалюгідні хлюпання і висмоктування пальців мало зрозумілі та зрештою - невесело смішні
і рівень Ваш отут: ______________
Аліса пригадала незв’язні слова равлика Маші і подумала, що ці два чимось схожі у своїх висловлюваннях… Замислившись знову над Таємницею Країни ПМ вона раптом побачила ще одного равлика, який ішов просто до неї. Він був білявим, з добрими голубими очима і привітним обличчям. Назвавши себе Не Чуй Вітром, равлик сказав дуже важливу фразу, яка найближчим часом допоможе Алісі нарешті зрозуміти цю дивну Країну : У КОЖНОГО РАВЛИКА СВОЯ ТАЄМНИЦЯ - приблизно так сказав Не Чуй Вітер.
Сьогодні дівчинка переживала справжнє творче піднесення. Валізки складались гарно, легко…Аліса відчувала себе пташкою колібрі, яка літає від однієї запашної квітки до іншої і насолоджується нектаром.
Раптом з лісу донеслося цокотіння копитець, чмихання, дзенькання, барабанний бій.
Це був той самий загін, який зібрав проти Аліси той самий, недоброзичливий Равлик з вишнею. Рішуче налаштовані вояки зупинилися перед дверима і… побачили ОХОРОННУ грамоту равлика Рема, яка світилася на дверях фіолетово – голубим сяйвом, немов неоновий ліхтар.
Наслідки були неочікуваними. ТРАКТАТИ, клон та «Абіділ» зникли, наче на них натиснули клавішею DELETE. Козенята, Вовк та Пташина хвороба почали танути, немов морозиво і за мить перетворилися на 7 білих і дві сірих краплинки. Нетрхної крутості Хом’ячки - характерники, яких Аліса боялася чомусь найбільше, за кілька секунд вирили нірки у піщаному ґрунті і зникли у підземних лабіринтах…
Все це сталося так швидко, що дівчинка навіть не встигла прийти до тями. А коли опам’яталася, то розсміялася дзвінко і весело.
На її сміх, що срібним дзвіночком залунав у лісі, в ту ж мить з’явився равлик Сонце. Аліса подумала : непогано було б подружитися з ним, він такий милий і має гарне ім’я. Та равлик, як і в перший день був розгніваний. Він намалював на доріжці ось такий промінчик ____________ і сказав: - Ваші жалюгідні хлюпання і висмоктування пальців мало зрозумілі та зрештою - невесело смішні
і рівень Ваш отут: ______________
Аліса пригадала незв’язні слова равлика Маші і подумала, що ці два чимось схожі у своїх висловлюваннях… Замислившись знову над Таємницею Країни ПМ вона раптом побачила ще одного равлика, який ішов просто до неї. Він був білявим, з добрими голубими очима і привітним обличчям. Назвавши себе Не Чуй Вітром, равлик сказав дуже важливу фразу, яка найближчим часом допоможе Алісі нарешті зрозуміти цю дивну Країну : У КОЖНОГО РАВЛИКА СВОЯ ТАЄМНИЦЯ - приблизно так сказав Не Чуй Вітер.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
