ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Передноворічне
«And due to the crisis –
who knows where Christ is..»
(Ю. Лазірко)

вантажівка летить -
наближається час вакацій,
а надворі сльота – і стемніло від провокацій,
і немає кому божевілля замкнути в карцер,
бо свобода: внизу - хаос, німота - вгорі,
і вистрибують глупі ставки в невинній грі

чи то нічка зіткала б якусь гамівну сорочку,
чи то взяв на приціл би півень шалену квочку,
чи діждемо у мирі, люди, Нового рочку?
каламутить ріку скоцюблений білоперст,
і черва осоружна суне за сотні верст…

огорнула думки пітьма і роз’їла мізки:
плямувати усіх! і усюди шукати зиски!
у Миколи, бува, не знайшлося такої різки…
у гостиннім куті зневажено хліб і сіль,
через діри вилазить крадене звідусіль,

чи кричи чи мовчи – все одно, як об мур горохом,
і виходять із нір потвори, зарослі мохом,
під овчиною – кігті, а сорому - анітрохи…

але станемо поряд – і згине сердитий рик,
і насічкою січень поставить на руку рік.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-22 17:02:58
Переглядів сторінки твору 6285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:05:40 ]
Гммм,
Вандзю.
Мені си подобає Твоя поєзія, ну Ти не менш її. ;)
Вумний вірш - мусів жем 2 рази перечитати.
Ритм дещо складнуватий, але коли читати повільно - то виправданий.
Я бим виділив "стАвки", бо спочатку прочиталось "ставкИ".
Мо` запитатисі чому півень взяв би на приціл саме шалену квочку,
бо ніби то квока - то вже та, котра висиджує, або ходить з малими...
"і насічкою січень поставить на руку рік." - то по руці можна сказати
скільки людині років?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:12:48 ]
*червоніє, згадує, як колись їй подобалися мужчіни у військовій формі із холодною зброєю в зубах, зітхає - і заходиться тайпати*

Я щось не дуже у квочках розбираюся - просто здалося мені, непоганий символ. Можливо, замість півня проти шалу варто задіяти сокиру? :-)

СтАвки виділю, а про насічки - то в переносному значенні сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:29:37 ]
А шо - вже си не подобают такі джігіти? Ух! (тобто Асса).
(танцює лєзгінку на капоті хамера)
Нє сокиру не тра - діточок шкода, най доквокає, а тоди вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:32:29 ]
Ну я і кажу, ліпше трохи більше любові (півень), ніж сокира... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 18:40:34 ]
Тут головне півневі не думати довго, а квоці - не втікати зашипко,
во тіко не є певним чи квока дасть йому, але коли шалена, то певні же дасть,
дожене і ще раз дасть. Півню легше - своє діло зробить і до єншої і
аліментів Тобі - навпаки, не справлятиметься - до росолу попаде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 18:46:59 ]
(голос за кадром: Ви почули невеличку лекцію про психологічні особливості особистих стосунків курей та півнів, яку прочитав кандидат сільгосп. наук, Зеньо Збиток...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:05:57 ]
(Пропопощує горло - бомкає лобом у мікрофон, довкола кури та півні плескають у обкуцані крила - птахоферма, виймає пляху текіли власного виробництва - настойка алоє на спирті).
На чому то я думку втратив?
А ! Сокира - то холодна зброя в руках баби Рузі. Пропоную більш гуманний спосіб - 300 Вольт до пельки - водразу зосмажисі
і голова ціла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:11:29 ]
(за кадром запахло смаженою курятиною...)
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-22 19:15:02 ]
Yeah, lunch time :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 19:54:31 ]
Бідна Вандо, як Вам з Вальгалли та в курник!:) Я не з приводу вірша, вірш справді гарний, я з приводу коментарів. А хочу сказати про "Осідлати дракона" (бо не втовпився за шанувальниками:)) - як, мабуть, кожного, хто в дитинстві книжки читав, зачепив цей вірш спогадом про свою мрію (банально, але по іншому не придумав). А тепер сховатися там від реальності можна, певно, лише в поезії. Вам це вдалося зробити прекрасно, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 20:06:02 ]
Михайле, куди тільки доля (і уява) не заносить поета :-)
Дякую за Ваш відгук на композицію про дракона - спогад про мрію, це Ви влучно сказали, найперше враження, що виникає в читача. Я ж надаю йому трохи іншого значення - можливість поглянути на звичайне життя ішншими очима, привнести в нього нотки фантазії - і фантастики. Нехай на коротку мить - але світ набуде нових барв :-)
Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:34:16 ]
No passaran усім моховим потворам!
Ванд, а хто такий "скоцюблений білоперст"? Цей звірьок мені спокою не дає :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-22 21:40:28 ]
:-))))
Ну білоперст - це "білий перст", тільки у вигляді неологізму.
А "скоцюблений" - то зігнутий або скривлений. Коротше кажучи, звірьок не при собі :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:24:25 ]
Цікаву тему ви тут означили. :)

Вандо, трохи початок, як на мене, можна було би посилити.
А далі вже дуже файно все розвинулось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:46:09 ]
ОК, я сьогодні в доброму гуморі - так що вирішила послухатися і почаклувати над початком ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-12-23 14:21:06 ]
хай всі скоцюрблені неприсобі лишаться в цьому грудні.

ДраКонИ forever!

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-23 17:44:44 ]
A great wish, my friend :-)
Welcome, драконе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-24 10:15:06 ]
Актуально і свіжо, Вандо!

Респект. ;)

Якби ми не переймалися тим, що буде потім і що ми, як не крути, не можемо змінити, то дерева були б нам набагато зеленішими, сонце- помаранчевішим, а люди- людоподібнішими.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-24 11:41:48 ]
Респект навзаєм, Ганусь - за розуміння ;-)