ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 а світ солодкий

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-04 16:37:43
Переглядів сторінки твору 10107
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.583 / 5.5  (4.884 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.540 / 5.5  (4.814 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.10.20 00:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:09:27 ]
Василинко! Дуже рада бачити Вас нарешті! Добре, що виринули з небуття:) Дихайте глибже: життя продовжується :)
Зі всіма Вас святами і світла Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:18:42 ]
Я теж надзвичайно рада, що з Вами! Дякую за вітання, Вам теж лише добрих звісток і світлих подій! ачей уже надовго не зникатиму :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 17:51:59 ]
Привіт, Василинко! Приємно знову Вас бачити і спілкуватися.
Вірш такий болісний...А назва ж така гарна, так сказати можете тільки Ви.
З новим роком! Солодкого світу!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 18:56:26 ]
Наталочко, зі святками Вас! А світ і направду солодкий, аж болить. Дякую, що не забули :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 21:00:51 ]

жаскі лещата..

спекотне холодне рипіння
розігнуто скрипку..

скільки по забутті
при повернення з криг
твого мовчазного кивання
лагідній тиші в..


з поверненням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 21:11:46 ]
як добре, коли є кому сказати "дякую"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 21:53:05 ]
крихка реальність
кришиться в скреготі
крихти крижинок
пірнають на дно
болю
кріотерапія
в лагідній тиші
вдих


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 22:27:31 ]
пластика можливості
люстерка мінливої води
численні моментальні відбитки душі
пластівці улюблених сторінок
все зліплюються
заради дійсності
ім'я якої
дорога
доріг

біль- брат
жага- мати
вітер- час
в прочинених кимось
тихо
дверях
або для гостини
чи скорішого?
"туди- в -невідоме"
би плентатися
далекими колами
і за тим, тай іншим
спочатку & знову
постійно хоч як
би
непевно-

напевно
знаходиться ще

один
ще один
ще
вдих..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 22:52:31 ]
мінливі моменти
дороги болю
вимете
ні вітром
ні часом
причини двері
доле
туди в невідоме
дай ще в
дихати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 23:02:06 ]
і кольорові хмарини
і барвисті птахи
і смужки синього лісу
і чарівно зблискуючі озера
і прямі довгі краплини дощу
і лоскотно грайливі сніжинки
і квіткові казки духмяні
і загадковість сутінок
і жива пружна земля
і свіжість ранку
і легкість сну
знову
на вдих..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-04 23:37:55 ]
дякую щиро
сердечно
снігами
сизо-срібними
стигне
світ солодкий
сяйво сузір’їв
сипле
самоцвіти
сонно сонно сонно
стигне сріберний світ
солодкий вдих



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-04 23:45:22 ]
добра ніч
надходить
над..
на
вдих
залишитися
легким
мудрим
поки
вершиться
ще..
і ще
одне
коло

легкої
лагідної
вільної
ночі


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 09:59:16 ]
Василинко, як добре, що ти знову з'явилася!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 21:38:41 ]
Ну як тут не з’явитися, якщо тебе чекають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 21:59:53 ]
Який до болю життєлюбний вірш!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ляснюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-15 10:27:05 ]
Природньо, як вдих і видих... що ще можна додати? Хіба що - такі речі зачіпають емоції...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 21:39:14 ]
Мене дещо збентежили Ваші пропозиції у комент. на "Коли ворог у власній хаті". Мемуари..? Та мені у лютому ц. р. лише 25 виповниться.. (в цьому житті..) А те що історія (справжня) нашої
нещасної України нам ,її дітям, досі невідома
є правдою...
..Пані Василино(дивився Вашу візитівку в ЛМ), ви живете у таких казкових місцях..! Став би десь над сніговою шапкою, глянув , і.. серце б стало... У моїй книгозбірні є щоденник упівського поета Черемоша з ілюстраціями легендарного Бей Зота... Як вони любили Твій край.,як писали про нього..! Один кинувся вниз головою зі скелі, аби не потрапити до рук стрибків, другий - підірвав себе гранатами у бункері.. Яка незбагненна земля!
Добраніч, Шановна Пані.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 16:57:49 ]
Пане Поете! Ви щаслива людина – у кожному житті починаєте спочатку, так? Я ж після кожної реінкарнації стаю старіша, ніж до того:((. Боюсь, невдовзі кінцевий термін вичерпається зовсім. Ну, як ця, як її шкіра та, знаєте? шагренева чи що.
Але все це тільки припущення.
Якщо серйозно, то про мемуари я завела мову тому, що мені здалося, що деякі Ваші розповіді взяті із власного досвіду (напр. про Симоненка і Негоду). Та і стиль віршів, навіть лексика у коментах наштовхнули мене на таку думку. Вибачайте! 25 – це прекрасно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-25 17:00:45 ]
А що стосується казкових місць... У Скунця є такі слова:
гори вчать ізмалечку бути реалістами,
це лише здаля вони – мрій апофеоз...
Але краса таки казкова, згодна. тільки я тепер живу десь за 200 км від гір. Але вони зі мною, звичайно, в душі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:12:16 ]
МАбуть вірно трактує народна мудрість стверджуючи, що дорогу долає той хто іде.. У поезії довгі "зупинки" небезпечні. Вони продукують банальних версифікаторів, графоманів(...) Час від часу, прориваючись крізь буденну звичку, варто ставити перед собою надзавдання - долаючи цей бар’єр, творча особистість виходить на новий якісний рівень..
Мені здалося, що вірш "А світ солодкий" можливо і є спробою оволодіти емоційною таїною(формулою емоційної напруги) поетичного слова... експерементуй (!) Повір, експеременти в поетичній творчості дають несподівані, а часом і казкові результати. З пошаною!