ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Спливає мій січень
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
Вибору вже нема
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Щавель
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
З голосу Езопа
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Констатація очевидного
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Миті
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
Де?..
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання (тріолет)
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Мамина хата
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Їжак
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
* * *
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
Lost in you
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
Колискова
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Звідки в кремені з’явився вогонь
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
ШАНУЮЧИ БАТЬКА
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Спогад
він – сутулий, у сірім пальті-футлярі,
йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…

світлоока, заплутана в чорний шалик,
рятувати нітрохи не поспішала:
білий вечір-пустун ароматом шалу
лоскотав її ніздрі, та не п’янив…

він сутулився більше й ворон лякався:
тільки біль головний від отих вакацій,
монітор би під очі та чай на таці,
але мучить і вабить його вона

так дитинно: зі скарбу - квиток на потяг,
так далека від програшів і джек-потів,
залишає солодке завжди на потім,
з лабіринту виводить його у снах,

з білостінного, де снігопади-вої
не залишать ні нитки на нім живої,
і загорнутий у крижанім сувої
він потріскає дрібно під чобітком…

і почав затинаючись: «вір – не вір, я…»,
про вогонь у каміні й нові сузір’я,
тільки шалик – за нею, мов чорне пір’я…

тільки спогад -
і зірка
на Nebo.com




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-09 15:39:19
Переглядів сторінки твору 8497
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.989 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:31:20 ]
nebo.com- це з Татчина, так? :)

Певно, у вірші йдеться про дуже самітного і вже трохи підстаркуватого чоловіка, котрий нарешті зустрів дівчинку, яка могла би порятувати його від зими-душевної старості...але дівчинка не поспішала. І настільки серйозно не поспішала, що на nebo.com однією зіркою стало менше: помер із горя, так?

Йой!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:34:51 ]
Може і з нього, але точно несвідомо... :-)

Ні, Ганю, він не підстаркуватий, просто такий собі сутулий комп"ютерник, вічний холостяк. А полярна зірка - це дівчинка-диво, і вона просто зникла собі своїми шляхами - і залишилася для нього просто зіркою нагорі.

Отак все нетрагічно :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:38:28 ]
Отакої! Чому ж я тоді все так трагічно сприйняла?
А вічних холостяків мені все одно шкода. Хто ж бо їм очі закриє, коли вони помруть?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:41:35 ]
Не наю, Ганю, кожен по-своєму спиймає... Думаю, герой і справді не юнак, вже і криза середнього віку в спину дихає :-)
Взагалі то і без його смерті у фіналі ця історія дуже сумна...коли він нарешті знайшов ту-єдину, а вона - фурх! - і на небо.ком
Наші йому співчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:45:56 ]
То це вона померла, а не він?

І справді сумно... :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 17:49:05 ]
Ніііі, Ганю, ніхто тут не помер!!! :-)
В неї ж просто квиток на потяг був...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 17:57:10 ]
Ой, яка ж я, Вандо...

Мені би про кохання думати, а я...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 19:58:59 ]
...а як на мене, панове, то "Чєлавєк в футлярє", їй-бо!!! Схоже, аж захват бере - перечитати класика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:13:05 ]
Е ні, Людмило, мій герой не забитий стручок-мілкий писака у поношеному костюмчику!
Те, що він сутулий, у пальті та в окулярах - ще нічого не означає, це лише антураж. Насправді він тонка і творча натура ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:23:22 ]
...тільки й того, що про ЦЕ немає у Вашому тексті... Невиліковна казала, що зорі і "чуфства" то все віджило, аби ви показали його і справді з н-буком чи у навушниках як діджея... але не під зорями... а під зорями... то і є отой самодостатній "футлярист"у якого гормони заграли... а може я чогось не зрозуміла?! Перечитаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:27:29 ]
Якби ж то - монітор під очі... зазвичай у таких "тьолки" як у Нвиліковної, а тут:
"йде вклонитись у ноги зорі полярній,
мінус вісім та іній на окулярах,
порятуй мене, дівчинко, від зими…"
від зими, не від монітору!
Взагалі, мені дуже сподобалося, може вік заважає побачити інше, але... то є відносно. щось там і хтось говорив про душу, яка молода вічно...-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 20:44:55 ]
Найбільше не люблю усіляких стереотипів і узагальнень - типу, раніше були романтики, які милувалися зорями (які "атжилі"), а тепер всі суто бездушні напівроботи за моніторами, чи примітиви, яким би тіки "тьолак"...Дурня це все :-)
Можна поєднувати роботу за монітором і заняття творчістю; бути сучасним, працювати з високими технологіями - і водночас вміти відчувати!!! Нинішнє покоління не забуло, що таке "чуфства" і не перестало бачити навколо себе прекрасне. Принаймні не всі ;-) - і сучасними їм це бути не заважає. Отож, геть упередження!

Дякую за увагу до твору, Людмило. А душа - і справді вічно молода!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 20:56:24 ]
О, сила!
А я поєдную стрельбіща, польованє на файних кобіт і римовані збитки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:29:09 ]
Дякую, Вандо, здається, я знову помилилась, але то не є гріх... Чи не так? Про упередження... Все життя живу ними, бо не знаю наступної миті - хто трапиться і як себе з ними поводити. Часто зустрічаються люди у футлярі. до них з душею - і отримуєш ніж у серце... Дякую!Ви мене переконали!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 21:33:48 ]
Людочко, це не Ваші особисті упередження, а просто широко розповсюджені :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 22:19:29 ]
Дякую за реабілітацію!-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 23:24:10 ]
воно всьо правильно, доки кобіта нас не впіймає... а потім хоч бери й стриляйси з гвира(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-14 13:30:59 ]
Олеже, невже ти боїшся жінок?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-09 18:04:04 ]
Зеню, тут шось многабукофф... Чесслово - не осилю 8-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-09 18:06:32 ]
Зеню, я ледве з-під стільця вилізла!

Оце так тлумачення!

А про Татчина- правда! Муррр :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 21:31:20 ]
Cute!!!