ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Афродіта Небесна / Вірші

 Ein_Schmetterling_im_Eis




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-21 02:41:18
Переглядів сторінки твору 14333
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (4.647 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.753 / 5.5  (4.577 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 01:26:23 ]
І попливемо ми на "корабликах" у далеку синю далечинь :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 01:29:41 ]
Мда.... Одна прикраса на пальці - дзинь - респект, друга прикраса на пальці - дзинь - респект , третя прикраса на пальці - дзинь -нє , третю не отдам , не одинокая я.:) Гарно обізвала, аж мед по венам, хоч би не злипнутись. І як це я пропустила?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-23 01:46:24 ]
та тій історії вже "сто лєт в обєд" =) а тут, бачиш, герої оживають :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 01:59:59 ]
Розпушує хвіст, бо рада, що ожила: " А я такая - жду транвая" ( Потім довго думає нашо трамвай їй здався )- мабуть перший приход пішов... А чого вчора сайт висів? Хто знає?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-23 02:06:54 ]
Та так, може які технічні несправності.. Буває.. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 10:29:55 ]
Вітання, Шановна Афродіто!Не зміг пройти повз
"Фройда" і "полумиска з борщем"... Настільки Ви зачепили філософську тему!Дійсно, існують цілі дослідницькі праці з приводу цієї древвньої праукраїнської ( формула , не виключено, складена ще друїдами) страви. І якщо Афродіта Небесна вбачає у ньому( борщі) таку важливу передумову, то має на це причини.. Міг би навести десятки аналогій. Слухайте.. одну..!
Середина минулого століття. Москва.. літературний інститут..вищі літературні курси..(юдоль Бахуса і розпусти..) У багеті відкритого вікна верхнього поверху (Літ. курси) стоїть (намагається стояти) , п’яний як ніч , письменник (чи ПОкальчук, чи Стельмах..пам’ять(!) ігорлає так, що до Останкінської вежі чути: "Дайте мені миску борщу, і я всю Москву перетрахаю...!!!!!!!!!!!!!!!!)Останнє слово набагато ємкіше колоритніше і без урбаністичних модифікацій.
Мабуть таки недаремно, Небесна істото, Ви така небайдужа до нашого Борщу!?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-23 19:59:00 ]
Ого! :)(:
Гарно ви розвели долонями брижі часу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-23 23:59:41 ]
Ага, Володимире, не те слово :))

Але, люб"язний Поете, в мене виникли деякі сумніви з приводу автентичності того Стельмахо-Покальчукового "останнього, ємкого і колоритного" :) Я чогось думала, що вживати це дієслово у його сучасній конотації стали дещо пізніше середини минулого століття.. Навіть у "продвинутому" Москау-сіті... Не подумайте нічого лихого, буцімто я доскіпуюсь і т. ін. Це в мені фаховий (мовознавчий ;)) інтерес прокинувся...
І щиро дякую за оповідку! Порадували "Небесну істоту" зранку ;-D


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-01-24 01:31:25 ]
..стосовно того дієслова... то Ви все не так зрозуміла.. Як "фаховому" авторитету ,ставлю Вам двійку. Але...я постукав так пізно у Ваші двері аби вибачитися. Дійшло(!) Таке... і жінці.. Жах!!
Єдине, що мене трохи виправдовує перед суворим Судом власного сумління це те, що ... Афродіта особа небесна, безтілесна ... І з Високого Олімпу просто не зуміє розгледіти нетактовності малого смертного десь там, да--ле-ко внизу (...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-24 02:16:55 ]
Навіть, якщо б зненацька Афродіта набула тієї ті-лес-нос-ті (а шо воно таке?), то навряд чи стала б прописувати Поетам "сорок плєтєй". Вона в нас жінка доброї вдачі. :)
Всіляких Вам ґараздів, ніштяків і т. п. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-24 03:27:38 ]
ein Schmetterling weiss
schweift rum gesplittert spiegelnd
wär dies was, ne lässige Ichheit
zum einfrieren im Blitze jener
Selbstdiskrepanzen..

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-01-24 04:10:39 ]
Morgens in der Chrysanteme
Abends in der Veilchen zart
Zappelt der weisse Schmetterling
............................seidenweich...
Der Schrei des Schmetterlings
Die Ewichkeit des Schmetterlings...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-01-24 04:12:32 ]
ich für mein Geschmack stehe auf Schmetterlinge im Bauch

:-)