ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Влада Волошина (1988) / Вірші

 * * *
Я захлинаюсь дощовими бризками,
Топлю себе в бокалі коньяку,
Я тішусь мріями, давно вже зниклими,
І шепочу: «Люблю, люблю, люблю…»
Вином гарячим витираю краплі,
Що чорною рікою по щоках
Пливуть нахабно і слідами
Лишаються в моїх думках…
І у густій кофейній гущі
Я бачу образ…Це не я…
У мережі своїх припущень
Давно вже втратила ім’я…
Люблю…Й любов моя безлика,
Ми разом з нею без імен…
Я в розпачі…Беззвучним криком
Самотній проводжаю день…

28.01.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:31:34
Переглядів сторінки твору 3061
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.733 / 5.25  (4.520 / 5.24)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.520 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.09.17 10:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:16:30 ]
Владо, хіба "коньяку-люблю" - це рима? :-(
"Вином гарячим витираю краплі," - як можна "вином витирати" краплі? Краплі можуть хіба що самі бути вином. Але ж далі "чорною рікою"...Заплутали зовсім читача.

Такий алкогольний асортимент, тільки був коньяк - а вже і вино...Ну і ще кава - повний набір :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:12:51 ]
Дякую Вам, Вандо, за Вашу критику. Ну, по-перше, стосовно зазначеної рими, то, маю визнати, я лише початківець, тому у таких тонкощах розуміюся мало. Пишу, як я це відчуваю, а не так, як, можливо, це ПОТРІБНО. Лірика такого типу просто допомагає мені самовиразитися, тому жодним канонам я себе не підпорядковую. Хоча за зауваження всеодно Вам вдячна.
"Вином гарячим витираю краплі..." Погоджуся, малозрозуміло, як це все виглядає, проте в мене на це є власне пояснення. Ви сприйняли мої слова надто буквально, а мені б хотілося...дещо по-іншому...Гаряче вино - це глінтвейн, який лірична героїня п'є, коли їй важко, і "витирає" ним краплі, себто сльози, у тому значенні, що саме таким способом намагається позбутися душевного болю. Тобто під виразом "витирати краплі" я мала на увазі намагатися заспокоїти саму себе,полегшити свої страждання. Топить сльози у бокалі вина...А "чорна ріка", то всього-навсього потьоки туші на щоках...Приблизно так я намагалася показати, як виглядає героїня, коли плаче...
Ще раз дякую за Вашу увагу до моїх починань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:30:16 ]
Владо, на мою скромну думку, людина яка виставляє вірші на публіку, відповідно відкриває їх для критики. Вона повинна бути готова зустріти, як розуміння, так і критичні зауваження - мої були покликані допомогти Вам удосконалитися.
Не можна писати так, як "потрібно" - немає ніяких категоричних канонів художнього слова. Але, як і в живописі є поняття про перспетиву, кольорову гаму, а в музиці про тональності і ритм, так і в поезії є класичні вимоги до жанру. Якщо Ви обрали традиційну форму - а це видно по Вашим вірщам, дивно буде в одному місці дотримуватися правил, а в іншому - нехтувати. Це я про рими.
А щодо "витирати вином" сльози - то чому не вжити синонім "тамувати, гамувати", чи, нарешті "топити у вині" - що не створить змістової неточності, як у Вашій метафорі?
Але усе це на Ваш розсуд. Робіть, як вважаєте за потрібне :-) У Ваших рядках є щирість, і вона зачіпає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 23:42:34 ]
Мені дуже приємно, що Ви приділили моїй скромній поезії частинку своєї уваги. Щодо критики, то я дотримуюся думки, що краще зауваження, поради, аніж байдужість, тому Ваші настанови дійсно спонукали мене до подальшого вдосконалення.
Сподіваюся, до подальших зустрічей на сторінках ПМ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 23:47:12 ]
Обов"язково зустрінемося, Владо. Успіхів Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-02-03 09:31:14 ]
Владо, ви багато місця у своїй композиції надали Любові, але, схоже, виникло протиріччя, яке завадило вам зробити композицію завершеною.
Протиріччя в тому, що ви використовуєте Любов, у першу і в другу чергу, до речей, які не входять напряму в сутність Любові.
Це тільки моє розуміння, але додам, що кожне явище має своє єдине правильне тлумачення (формулу), яке недосяжне людям, але досяжними є його (явища) відбитки, яким наймудріші дали свого часу найбільш точні описання - ними і бажано користуватись, аби ваші твори (опісля вас самих) ставали більш досконалими.