ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Порце Ляна (2009) / Вірші

 Домінує щоранку в кімнаті...
Домінує щоранку в кімнаті
прокисле вино,
і червоною плямою манить
з розбитої таці.
Вже із люстра он та переконує:
«Баста! Давно
біль притих твій...
загоївся...
…як на собаці!»
І образа від серця спаде
аж до місця внизу,
у якому (спитаєте маму)
у мене шило.
На очах –
ніби хто по тій рані лизнув -
не кровить більше пам’ять.
Зажúло!
Гей, вечірніх новин позивні,
відірвіть мою думку від хаосу!
Так – Арбату!
А вам, сльози, - Ні!
Годі плакати!
Зарубцювалося!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-17 09:54:22
Переглядів сторінки твору 4049
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.047 / 5.5  (4.426 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.267 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.16 23:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 00:11:45 ]
...как там, у Макса Фрая?.. "Все истории возвращения к себе - это, в сущности, одна и та же история". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:03:31 ]
Ондо, я ніколи не читав текстів цієї авторки, але мав нагоду з нею поспілкуватися. Забавна ситуація, так? :)

Цікавий вірш, Ляно. Етапний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-23 11:12:17 ]
А як же інакше? Життя мабуть і складається з таких етапів - які треба перебороти і перемогти. Чим більше цих етапів, тим сильнішою стає людина!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:27:08 ]
А раптом - людина, як, наприклад, і верба, це тільки людина - без сильніша, слабша?
Рослинка-тваринка можуть хворіти, а так - кожна і красива, і чудова?
Чи має сила значення?
Можливо достатньо якості? :)
Тобто, етапи це, можливо, самоусвідомлення? І кого тоді перемагати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 09:42:08 ]
Перемагати в собі слабкість. Це не я придумала - це все Ніцше)))
Поняття якості здається мені більш абстрактним. Хто якісніший - той хто йде вперед, розштовхуючи все на шляху до мети, не звертаючи уваги на біль, чи той, хто сидить на півдорозі і плаче, бо загнав до ноги колючку?
Можна не мати відповідних навичок, якостей, а тільки завдяки сильній волі й характеру досягати вершин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 11:45:48 ]
Тоді Ніцше помилявся. :)
Слабкість не потрібно перемагати. Слабкість основа нашої чуттєвості, у тому числі й інтелектуальної. Але, якщо ці механізми на основі слабкості зросли і запрацювали, то це вже не слабкість - це витонченість?

Щодо якості - то, напевно, не має великого сенсу у "якісніший" щодо Людини. Це як сонячне проміння - воно завжди якісне, хоча і відрізняється географією використання. Думаю, і людина відрізняється від іншої людини географією Божого використання, а якість залишається та сама - Божественна.
Та чи всілякий Хомо стає людиною? Не даремно наш геній писав
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."
Так чи інакше, для молодості завжди притаманна кількість, - розуміння якості приходить пізніше. Інша справа, що в кожного і своя старість...

А про які вершини ви говорите, Ляно? У світі багато вершин, до яких тільки чортик може підштовхувати молоду і чарівну леді. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:57:45 ]
Вершини в кожного свої - самі їх собі обираємо і самі досягаємо. Для когось вершина - купити "Челсі", а для когось - чемпіонська медаль, а комусь багато не треба - пляшки горілки для щастя достатньо.
Я цілком погоджуюся, що людина - Божественна. Але хтось може підняти руку на такого ж Божественного як сам, а хтось ні, бо керується розумом, а не дурістю.
Хтось може відкрити теорію відносності, а комусь один раз у школі сказали, що він дурень - він повірив і змирився, і навіть не намагається довести, що це не так.
Усі ми діти Божі, але всі різні - бо якби були однакові - то й життя було б у всіх однакове. Звичайно, що є певні схеми і стандарти, за якими те життя розвивається, але ... то швидше, як сценарій фільму - дай трьом режисерам однаковий, а фільми будуть абсолютно різні - у когось на пальмову гілку потягне, а про чийсь забудуть одразу після перегляду.
Хочете - називайте це якістю, хоч можна сказати, що робота була більш чи менш якісною, а не людина.
Цікаво, чим вам не подобається кількість? Тим більше у понятті - кількості якісних перемог:) Філософський закон переходу кількісних величин у якісні в такому випадку ніби не порушується?))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 14:07:32 ]
Якби ви знали Ляно, як ви праві і не праві - одночасно. :) Як на моє скромне розуміння, звісно.
Гармонійно розвинуті інституційні тонкощі Людського, які створюють рівновагу особистості, це і є сила особистості? Іншої сили в Людини, як на мене, немає. Сила особистості, це - Дух особистості, що, керуючись Розсудом, направлений на осягнення-збереження особистісної рівноваги в рамках свого "я", так? А ще в особистості є Божий Дух, що ... А ще формується Душа, що... Все інше супутні речі тільки працюють на основне, так, поки не спрацьовуються в ніщо - слух, зір, і т.д.
Кількість - у якість, це, напевно таки, тільки уточнення, увиразнення - без перемог, тільки додавання подробиць, які, зрештою, складають ціле - себто якість. Якість - це цілісність. І ми не можемо змінювати свою цілісність? Вона в нас тільки одна, і хто її не увиразнює для себе - не стає Людиною?
Зрештою, як казали одні мудреці - боголюди, атланти потрапили саме в таку пастку - втрати цілісності. :(