ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.15 22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,

Артур Курдіновський
2025.07.15 17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.

Іван Потьомкін
2025.07.15 11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...

Тетяна Левицька
2025.07.15 07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.

Віктор Кучерук
2025.07.15 05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Порце Ляна (2009) / Вірші

 Домінує щоранку в кімнаті...
Домінує щоранку в кімнаті
прокисле вино,
і червоною плямою манить
з розбитої таці.
Вже із люстра он та переконує:
«Баста! Давно
біль притих твій...
загоївся...
…як на собаці!»
І образа від серця спаде
аж до місця внизу,
у якому (спитаєте маму)
у мене шило.
На очах –
ніби хто по тій рані лизнув -
не кровить більше пам’ять.
Зажúло!
Гей, вечірніх новин позивні,
відірвіть мою думку від хаосу!
Так – Арбату!
А вам, сльози, - Ні!
Годі плакати!
Зарубцювалося!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-03-17 09:54:22
Переглядів сторінки твору 4047
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.047 / 5.5  (4.426 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 4.782 / 5.5  (4.267 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.16 23:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 00:11:45 ]
...как там, у Макса Фрая?.. "Все истории возвращения к себе - это, в сущности, одна и та же история". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:03:31 ]
Ондо, я ніколи не читав текстів цієї авторки, але мав нагоду з нею поспілкуватися. Забавна ситуація, так? :)

Цікавий вірш, Ляно. Етапний?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-23 11:12:17 ]
А як же інакше? Життя мабуть і складається з таких етапів - які треба перебороти і перемогти. Чим більше цих етапів, тим сильнішою стає людина!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-23 11:27:08 ]
А раптом - людина, як, наприклад, і верба, це тільки людина - без сильніша, слабша?
Рослинка-тваринка можуть хворіти, а так - кожна і красива, і чудова?
Чи має сила значення?
Можливо достатньо якості? :)
Тобто, етапи це, можливо, самоусвідомлення? І кого тоді перемагати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-24 09:42:08 ]
Перемагати в собі слабкість. Це не я придумала - це все Ніцше)))
Поняття якості здається мені більш абстрактним. Хто якісніший - той хто йде вперед, розштовхуючи все на шляху до мети, не звертаючи уваги на біль, чи той, хто сидить на півдорозі і плаче, бо загнав до ноги колючку?
Можна не мати відповідних навичок, якостей, а тільки завдяки сильній волі й характеру досягати вершин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-24 11:45:48 ]
Тоді Ніцше помилявся. :)
Слабкість не потрібно перемагати. Слабкість основа нашої чуттєвості, у тому числі й інтелектуальної. Але, якщо ці механізми на основі слабкості зросли і запрацювали, то це вже не слабкість - це витонченість?

Щодо якості - то, напевно, не має великого сенсу у "якісніший" щодо Людини. Це як сонячне проміння - воно завжди якісне, хоча і відрізняється географією використання. Думаю, і людина відрізняється від іншої людини географією Божого використання, а якість залишається та сама - Божественна.
Та чи всілякий Хомо стає людиною? Не даремно наш геній писав
"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."
Так чи інакше, для молодості завжди притаманна кількість, - розуміння якості приходить пізніше. Інша справа, що в кожного і своя старість...

А про які вершини ви говорите, Ляно? У світі багато вершин, до яких тільки чортик може підштовхувати молоду і чарівну леді. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Порце Ляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-26 12:57:45 ]
Вершини в кожного свої - самі їх собі обираємо і самі досягаємо. Для когось вершина - купити "Челсі", а для когось - чемпіонська медаль, а комусь багато не треба - пляшки горілки для щастя достатньо.
Я цілком погоджуюся, що людина - Божественна. Але хтось може підняти руку на такого ж Божественного як сам, а хтось ні, бо керується розумом, а не дурістю.
Хтось може відкрити теорію відносності, а комусь один раз у школі сказали, що він дурень - він повірив і змирився, і навіть не намагається довести, що це не так.
Усі ми діти Божі, але всі різні - бо якби були однакові - то й життя було б у всіх однакове. Звичайно, що є певні схеми і стандарти, за якими те життя розвивається, але ... то швидше, як сценарій фільму - дай трьом режисерам однаковий, а фільми будуть абсолютно різні - у когось на пальмову гілку потягне, а про чийсь забудуть одразу після перегляду.
Хочете - називайте це якістю, хоч можна сказати, що робота була більш чи менш якісною, а не людина.
Цікаво, чим вам не подобається кількість? Тим більше у понятті - кількості якісних перемог:) Філософський закон переходу кількісних величин у якісні в такому випадку ніби не порушується?))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-26 14:07:32 ]
Якби ви знали Ляно, як ви праві і не праві - одночасно. :) Як на моє скромне розуміння, звісно.
Гармонійно розвинуті інституційні тонкощі Людського, які створюють рівновагу особистості, це і є сила особистості? Іншої сили в Людини, як на мене, немає. Сила особистості, це - Дух особистості, що, керуючись Розсудом, направлений на осягнення-збереження особистісної рівноваги в рамках свого "я", так? А ще в особистості є Божий Дух, що ... А ще формується Душа, що... Все інше супутні речі тільки працюють на основне, так, поки не спрацьовуються в ніщо - слух, зір, і т.д.
Кількість - у якість, це, напевно таки, тільки уточнення, увиразнення - без перемог, тільки додавання подробиць, які, зрештою, складають ціле - себто якість. Якість - це цілісність. І ми не можемо змінювати свою цілісність? Вона в нас тільки одна, і хто її не увиразнює для себе - не стає Людиною?
Зрештою, як казали одні мудреці - боголюди, атланти потрапили саме в таку пастку - втрати цілісності. :(