ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 Се ля ві у селі :((
... сльози лози... а весна
налетіла як вихор
заповнила повінню
справ
кожен день
від світанку до вечора пізнього
не встигаю нічого
й гіркущо-тремтливими
краплями
безпорадно
недбалість
газдині
оплакує
запізніло
обрізана
скривджена мною
лоза





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-31 23:34:54
Переглядів сторінки твору 4991
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.757 / 5.5  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.722
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-01 12:00:30 ]
Привіт! Гарно, але лозу шкода....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:19:41 ]
Дякую, Вікторе!
Звичайно, що шкода...
Дотепер плаче... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-01 23:13:24 ]
але
весна все
всміхається
і
йде
біжить......

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-12 17:21:04 ]
Грозами погрожує
погрімкує громами
і блискавками душу попелить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-14 02:28:23 ]
присмачує все
захмарним
невідомо-
грізно-
лагідно-
гіркосолодким
& трепетним чадом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-30 11:48:08 ]
Жінка обрізає виноград. Непорядок Василино. Не жіноча це робота. Це майже як жінка рубає дрова. Сумно :-(. Не "гумовий" автобус твій виглядає незрівняно веселіше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-06-13 09:37:47 ]
а дровам не все одно, ОК, хто їх рубає? :((
сумно, бо всяка робота у селі має свій час, коли ж не встигнеш – сам знаєш:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:19:35 ]
Ок, мені б ще рецепт виготовлення вина...
невдовзі збирати виноград, он кодорка уже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:27:04 ]
Ні Василино, дровам не всерівно. Якщо вони порубані мужиком вони і горять краще і тепла дають більше і носяться-складаються сучок до сучка. Нє, Василино, мужик прориває моркву - виглядає потворно, а жінка рубає дрова - злочинно. Не для жіночих рук сокира і коса, не для чоловічих сапка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:12:34 ]
Гарно про дрова, ОК, – уявила високу стіну дров попід стіною хати – бачила так у верховинських селах :)
і згадала, як вони можуть горіти у грубці, стріляти іскрами, якщо це скалові, тобто із хвойних порід, – а пізніше відчинити дверцята, і хвилею жару потягне, охопить тебе...
але цій романтиці, звісно, передує важка робота.
Знаєш, я згодна з тобтою, що чоловіки повинні виконувати важку фізичну роботу. Але слава Богу, якщо вони виконують хоч яку-небудь. Є різні обставини. Напр., мені не доводилося останні роки навіть моркву полоти:)). А тепер усе змінилося, на жаль:(
Ти не пробував писати щось прозове? (Думаю, пробував) Я люблю читати твої коменти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 23:13:06 ]
Боже, як дивно читати слова чоловіка про поділ роботи на «чоловічу» -«жіночу». Добре, що чоловік так думає, але ж насправді світ тримається на жіночих плечах. Щодо сокири – то й сокиру треба вміти тримати в руках, а якщо про косу – люблю косити, відколи цього мене навчив мій добрий дідо. Він казав: «Не все робити, але все вміти». Але я хотіла сказати про лозу, описану Василинкою. Оте «скривджена мною лоза» викликає симпатію до ліричної героїні, якій болять «гіркущо-тремтливі краплі»… Василино, Лозова знає, що лоза вже не плаче, бо навіть біль від доброї руки – не кривда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-07 17:22:14 ]
Оксанко, я за те, щоб чоловіки всю роботу робили, яка тільки є навколо нас :)))
чесно кажучи, на моїх плечах мало що тримається :)
я нічого не встигаю абсолютно – і навколо безлад; так і лоза – занадто пізно була обрізана, тому і плакала дуже довго, дійсно серце стискалося дивитися.
Я дякую Вам, Оксанко, за спів-чуття, спів-настрій, спів-розуміння :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 04:32:55 ]
жаль і лозу, і перетруджену милу газдиню...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 14:16:18 ]
...дякую за співчуття, дорога Тамаро, сподіваюсь, дочекаємось плодів :)