ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 А вiйна вiйною
unknown soldier А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров`ю
імена у камінь,
просочили груди
журавлини соком,
журавлино бились
в небі одинокім,
де осліплій кулі
не сховатись в рані.
Як війна війною –
то й душа, мов камінь.
Пеклом запеклося
кожне серце мами.
Імена забуті,
імена незнані
западають світлом
заникають болем
у червоних маках.
Їх купає поле
у росі, де вітер
розтремтівся, наче
не знайшлося серця,
що за ним заплаче
та не стало звідки
набирати сили
розгрібати правду
з братської могили –
розпинати груди,
відпускати спокій
ліком зозулиним,
мов до стінки кроки,
донести і в спину...
Там, де біль сп`янілий
обіймав гостинно,
кулі гнізда вили.
А війна війною,
а землі родити...
І, немов сльозою,
небом поле вкрите.

28 Травня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Леся Романчук 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-05-28 08:05:34
Переглядів сторінки твору 6079
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.168 / 5.67  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 5.235 / 5.75  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2025.12.19 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 08:54:22 ]
ліком зозулиним,
мов до стінки кроки,
донести і в спину...-нема слів...

Здавалось, що на початку твір якось несподіваний для Лазірка, але дойшовши до завершення- можна оніміти.
Як завжди, потужний і вражаючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:00:33 ]
Як завжди вдячний, Юліє.
Щось крутилося у голові якесь фольклорно-ретроперспективне.
Мабуть тему таки я продовжу незабаром.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 09:23:50 ]
Дякую.(((.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:01:13 ]
І я теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 11:06:33 ]
До сліз, до щему в грудях вражаюче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:03:28 ]
Миру Вам і Бога в серці,
Щиро,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 11:38:13 ]
Дякую, що , хоч вбратську могилу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:05:56 ]
О, тепер зауважив що прийшло дві Юлі.
Мій лакі дей.
Так воно є,
Юліє -
що братське -
то рідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ххх ннн (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:26:48 ]
Вірш просто вразив. Ви справжній Поет, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:08:07 ]
Вдячний, пане Михайле, що завітали - то головне.
З першими ознаками літа,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 20:48:11 ]
Пане Юрію, мене теж зачарував цей мелодійний твір.
Дуже гарні образи і звучить , як пісня.
З повагою, Галина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:12:01 ]
Можна і без "пан", Галино.
Я - просто ЛЮ :)
Спасибі - пісню обов`язково продовжу (коли дасть Бог душі на це).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 21:31:23 ]
Юрію, десь пропадали ви, ми тут переживали, чи часом до Мексики не поїхали. Але певно що текіла - панацея від усього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 21:33:40 ]
А вірш вельми симпатичний вийшов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:52:59 ]
Панно, це - я,
панацеє,
о текіло,
мила.

Ні, Володю,

в Мексику цього року ще не заносило, але на горизонті виліплюється Флорида.
Зараз обрізали час мені на спілкування, тому літати язиком стало важко, але
крила підростають і голос дереньчуть від самого слова т-е-к-і-л-а :)

Тисну щиро руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-06-01 20:33:31 ]
Юрку, так гарно, так сильно, так мужньо, так мудро, так боляче, що й мертвий би прокинувся із-під тих маків...
А над моїми полеглими цвітуть тюльпани.
Дякую тобі, ЛЮ, за душу твою, за талант, за пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-02 19:05:37 ]
Дякую, Лесю, що зайшла. Ти тепер тут довго-очікувана гостя.
Нехай сплять спокійно - вони заслужили на це.
З повагою,
Л.Ю.