ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 А вiйна вiйною
unknown soldier А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров`ю
імена у камінь,
просочили груди
журавлини соком,
журавлино бились
в небі одинокім,
де осліплій кулі
не сховатись в рані.
Як війна війною –
то й душа, мов камінь.
Пеклом запеклося
кожне серце мами.
Імена забуті,
імена незнані
западають світлом
заникають болем
у червоних маках.
Їх купає поле
у росі, де вітер
розтремтівся, наче
не знайшлося серця,
що за ним заплаче
та не стало звідки
набирати сили
розгрібати правду
з братської могили –
розпинати груди,
відпускати спокій
ліком зозулиним,
мов до стінки кроки,
донести і в спину...
Там, де біль сп`янілий
обіймав гостинно,
кулі гнізда вили.
А війна війною,
а землі родити...
І, немов сльозою,
небом поле вкрите.

28 Травня 2009

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Леся Романчук 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Патара Бачія 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-05-28 08:05:34
Переглядів сторінки твору 6697
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.168 / 5.67  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 5.235 / 5.75  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 08:54:22 ]
ліком зозулиним,
мов до стінки кроки,
донести і в спину...-нема слів...

Здавалось, що на початку твір якось несподіваний для Лазірка, але дойшовши до завершення- можна оніміти.
Як завжди, потужний і вражаючий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:00:33 ]
Як завжди вдячний, Юліє.
Щось крутилося у голові якесь фольклорно-ретроперспективне.
Мабуть тему таки я продовжу незабаром.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 09:23:50 ]
Дякую.(((.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:01:13 ]
І я теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 11:06:33 ]
До сліз, до щему в грудях вражаюче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:03:28 ]
Миру Вам і Бога в серці,
Щиро,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 11:38:13 ]
Дякую, що , хоч вбратську могилу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:05:56 ]
О, тепер зауважив що прийшло дві Юлі.
Мій лакі дей.
Так воно є,
Юліє -
що братське -
то рідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ххх ннн (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:26:48 ]
Вірш просто вразив. Ви справжній Поет, пане Юрію.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:08:07 ]
Вдячний, пане Михайле, що завітали - то головне.
З першими ознаками літа,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 20:48:11 ]
Пане Юрію, мене теж зачарував цей мелодійний твір.
Дуже гарні образи і звучить , як пісня.
З повагою, Галина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:12:01 ]
Можна і без "пан", Галино.
Я - просто ЛЮ :)
Спасибі - пісню обов`язково продовжу (коли дасть Бог душі на це).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 21:31:23 ]
Юрію, десь пропадали ви, ми тут переживали, чи часом до Мексики не поїхали. Але певно що текіла - панацея від усього. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 21:33:40 ]
А вірш вельми симпатичний вийшов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 21:52:59 ]
Панно, це - я,
панацеє,
о текіло,
мила.

Ні, Володю,

в Мексику цього року ще не заносило, але на горизонті виліплюється Флорида.
Зараз обрізали час мені на спілкування, тому літати язиком стало важко, але
крила підростають і голос дереньчуть від самого слова т-е-к-і-л-а :)

Тисну щиро руку,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-06-01 20:33:31 ]
Юрку, так гарно, так сильно, так мужньо, так мудро, так боляче, що й мертвий би прокинувся із-під тих маків...
А над моїми полеглими цвітуть тюльпани.
Дякую тобі, ЛЮ, за душу твою, за талант, за пісню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-02 19:05:37 ]
Дякую, Лесю, що зайшла. Ти тепер тут довго-очікувана гостя.
Нехай сплять спокійно - вони заслужили на це.
З повагою,
Л.Ю.