ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василина Іванина / Вірші

 не говори нічого
цюрихські липи ……У ... Карпатах невгасима спека…
…………...Христина Керита
……Хай не розбудить смутку телефон…
…………..Ліна Костенко

Ідуть рясні у Цюриху дощі.
Минає липень – відцвітають липи,
Щемливо-ніжним запахом облиті,
Такі ж, як рідні…
В Цюриху – дощі.
Але душа втікає до тепла –
гей на плаєчку хлопці зрана косять,
а ти вплітаєш квіти у волосся –
в холоднім Цюриху очікуєш тепла.
Відлунює мовчанням телефон,
Нестерпна спека спалює Карпати,
Живлющої вологи не діждати.
В химерний сон поринув телефон…
Йому байдуже – спека чи дощі,
Всевладдя неминучої погоди…
Егей, небого, хто ж тобі догодить?
В Карпатах – спека. В Цюриху – дощі.
..........................
Чого ж чекати? Марні всі слова.
Змінила картку – оминула долю.
Чи обманула. Серце приневолю –
мовчатиму. Бо марні всі слова…

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Віра Шмига 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-17 16:26:13
Переглядів сторінки твору 17881
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.923 / 5.4  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.21 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-19 07:06:44 ]
ой, дякую за уточнення до епіграфа, бачте, все вже "звучить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 13:44:17 ]
А я б наприкінці ще раз згадала Карпати. І Цюрих.
А що? Серйозно. Повтори абсолютно не обтяжують твого вірша, Василинко. Він цікавий і мелодійний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:24:16 ]
Дорога Юліє, дякую за підтримку і добрі слова :)
для мене дуже важливо було прочитати їх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-21 14:27:41 ]
Василино, з часом зараз кепсько. Але твій вірш!!! Якби вірші читали, такі вірші читали наші нові катерини з своїми розумами софо-ковалевськими, того гляди і в них було б все до ладу і в інших ні серце не згорало, ні мозок не болів би. А так. Ті твої рядки "Змінила картку – оминула долю" варті поеми. Деякі твої вірші здатні Антарктиду розтопити, та що Антарктиду, сльозу з очей викочують. Невже є жінки здатні так переживати, хай хоч в поезії, як ти. Спасибі тобі, Василино.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 16:28:49 ]
ОК, дякую за відвідини, це приємно, що знаходиш час :)
щось Ти перейшов на занадто високий штиль :))особливо у частині про Антарктиду – невже так погано???
краще підкажи, що виправити, а не глузуй над бідною жінкою :((
чи підкажеш сюжет поеми? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-04 14:28:54 ]
Я не глузую.
Виправляти нічого не слід навіть липи-облиті.
І так альпійська тема холодом по очах в липні лупить.
А сюжети тут життя такі вимальовує, паперу шкода.
Василино склади поему. Твою поему почитати хочу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 12:16:25 ]
ОК, на поему не зважусь все-таки. Це ж треба о-го-го який талант мати :)) Я тут до мемуарів ніяк не візьмуся, а вже собі запланувала це.
...може, липи-облипли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 14:56:32 ]
Василино, здравствуйте. Міняти взагалі нічого не слід і так сказано тут серцем, поезія напевно не тільки довершеність рим.
А з мемуарами не все зрозумів. Так будуть мемуари і не прозі??? Інакше складеться враження, що не рано спогадами жити. Давай Василино хоч і мемуари.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-01 15:03:32 ]
Василино, а що ту за башта? Цюрих, Прибалтика, Закарпаття? Схоже на костел, але куранти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 00:09:41 ]
Ну от, дорогий ОК, здравія желаєм, пане капітане :) Ми вже на "Ви" ? мемуари – це не тільки спогади, це розповіді про життя. Як у Пелагії Кукуй, наприклад :0
Башта на церкві у центрі Цюриха біля озера. Церква називається якось по-швіцердійчеськи, не по-нашому :)), я зрозуміла тільки слово "жіноча". Сфотографовано із дзвіниці іншої церкви, що навпроти неї. і спеціально, щоб видно цвіт липи :))) Там на всіх церквах годинники чомусь. Усі фото, що містяться біля моїх віршів, – із родинного архіву, я люблю фотографувати :)
У Прибалтиці я, на жаль, ніколи не була.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-24 20:56:14 ]
гей на плаєчку хлопці зрана косять,
а ти вплітаєш квіти у волосся, - такі ось карпатські, рідні авторці деталі, живуть собі і освічують вірші зсередини, хай би і про що писалося - чи Цюрих, а чи й Марс...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 02:57:54 ]
Дякую.
справді – суть свою не зміниш :))


1   2   3   Переглянути все