ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СЕРЕДИНА СЕРПНЯ (НАСТРІЙ)
Образ твору
Літо – коротке, як бабське щастя, –
Уже за душею, там...
Тепер мені легко –
Як після причастя.
Тепер я із віршем.
Сам.

Сльозою рибини малюю вічність,
Бояню, буяню теж.
До рук догоряють горбаті свічі,
І тіні не мають меж.

В бинті і бетоні моє майбутнє.
Минуле в траві чудній.
Святіють свята,
Незабутні будні,
Мов риби, літають у сні.

Он листя – сльози рудої кицьки.
І кров багата... аж плаче Крез.

Вже хочеться снігу, неначе... цицьки,
Простого чогось – мов хрест.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-18 09:25:12
Переглядів сторінки твору 6359
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.022 / 5.5  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-18 09:31:51 ]
Привіт! Як відпочилось учора?
Тааак, хрест і цицька зовсім тотожні речі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 09:45:28 ]
Хіба, Юлічко, поет колись відпочиває?..
Та тоті "чаювання" у файній компанії - тєжка робота!.. :)

От зараз Бориса Мозолевського на Майстернях помістити хочу - це відпочинок!

Будьмо і тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 09:54:30 ]
PS. А щодо хреста і цицьки, Юлічко, - так скільки мільйони хрестів на срібних, золотих ланцюжках знаходяться просто на... прости Господи!.. :)

До речі, у мене є вірш на цю тему.
Ось він (на сайті не висить):

* * *

Промінь Місяця ловить, як лінза, чистенька сльоза монашки.
Юна-юна у чорнім – як нічка, монашка в траві лежить.
Із обличчям на книжку дитячу подібним і на ромашку.
Сфокусований Місяць – лягай і з очей лижи.

Син Господній на ній.
На хресті.
Цілував молитву.
Ланцюжок золотий обірветься –
І він потече з грудей...
Тридцять три...
Як для Бога – то смішно,
Для хлопа – якраз вигравати битву.
Божі внуки бродитимуть між льодяних людей.

Скажуть: знову євреї, а чи комуністи винні.
І який там під Місяцем к чорту тепер загар!..
Соррі...
Зорі на чорному – як перестиглі вишні.
Недаремно Христос по-нью-йоркському Супер Стар.

Супер Стар. Надстарий.
Застарий для таких печалей.
Але, врешті, хто знає душу того, кого розпинали всі?
Лиш монахиня юна.
Але вона мовчала.
Сфокусований Місяця промінь грівся в її сльозі.

25 лист. 1998



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 09:39:38 ]
Вітаю)) поєзія жива вийшла)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Петрик (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 09:43:43 ]
Мені сподобалось :)
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 10:32:39 ]
Так от яка вона - Лисичка Золотава!..
Файна!
З вушками-лапками!..
І вірші симпатичні пише!

Приємно, що "личко відкрили" під впливом мого коментаря. :)
Вітаю!

Хай живе мила дичина!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-08-18 10:56:32 ]
Отожбо Ігоре, прихильниць у вас чимало, а ви від них ховаєтесь. Ви повинні їх інколи пригощати кавусею.
Сміло казати, тоді і тоді Павлюк пригощає своїх читачок кавою!
У нас навіть відповідна сторінка вже є для таких оголошень
http://maysterni.com/publication.php?id=36049


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 11:41:36 ]
Ого!..
Дякую, шановна Редакціє!
Ви, як завжди, турботливі та уважні!

Ідея класна!
Лише не кавою, а травами із моїх поліських лісів пригощатиму.
Це ж цілий казан треба: приворот-зілля, відворот...
Редакцію також запрошуватиму для консультацій!
:)
Ваш Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 12:15:34 ]
Обидва вірші гарні, але по-особливому мені сподобався ваш другий у коментарі!!!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 17:56:53 ]
і хочеться циць
бо мало ми їх
тугих трудівниць
на них бим си вліг
немов на шрапнель
і слухав бим бій
де 5та шанель
немов на постій
розлізлась і тхе
розмазана в піт
сухе каберене
& стогін, мов ґід. 8-/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 15:38:24 ]
Вітаю зі святом Спаса! Будь крепкий, як обценьки!
Як воно, життє?
Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 15:39:14 ]
Ой, забула сказати - прикольненький йожик!
:))))))))))))))))))))))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 22:37:49 ]
От і я пишу Вам "блюза",
Хоч і мулько на душі.
Вас не додушила Муза
В попередньому вірші?...
Шо за станси сороміцькі
(Все про той же "Ъ")?..
Ох, і дасть Вам жаба цицьки!
А тоді ще й "свисне" рак!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 19:08:57 ]
Ігорцю, серце, "не захочуй печеного леду".
Щось просте, мов хрест, вже маєш. Хіба ні?