ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.25 07:19
Про природу
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.

За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,

Борис Костиря
2025.11.24 22:14
* * *
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Зелений змій
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Солоний дощ
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
* * *
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Контроверсійне
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Пустир
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Біла труна (рондель). Пам'яті жертв ракетного обстрілу Тернополя 19.11.2025 року
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
З циклу "Французькі увертюри" (2019 р.)
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
У тебе срібло (The Rolling Stones)
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
***
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
До подій в Чехословаччині 1968 року
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Музика кохання
Хоча багряне листя впало
й далеко до весни,
Свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
А я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
Голодомор
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
Довбуш і Ребе
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Афродіта Небесна / Вірші

 /tono calmo/
Образ твору …і розкриває темно-зелені віконні долоні
і розтуляє ламкі каламутні повіки
тихий Луї на триногому дзиґлику
пускає крізь пальці свої телефонні кучері
скаче навшпиньки від «ре» до «ля»
із Риму в Бомбей
and backwards…
дзвенить предметними скельцями
у стиглу бурштинову спеку -
триває…


тонкий кольоровий Луї
гнучка оксамитова Іо

... що переможно гримить шахівницею
розчахує радо лаковані половинки
ставить на жменю воїнів маорійських
12 (дванадцять) дрібненьких блискучих ґудзиків
своєї картатої блузки і ... програє..
шаленості янських вогнів
білого…
…наче сонце Луї
волосся
… тремтливої Іо

електрично потріскує
артикулюючи тишу
впивається в ватяну сутність
трамвайних дзвінків
і дзвінків телефонних
липкого асфальту і хліба
й холодного листя шовковиці

… і десь під самісінькі хмари
смагляві дітиська
у білих хрустких комірцях
летять сторчголов
з недільної школи
і тихо відсапуються
під шерхкою стіною
старої броварні,
стискають в спітнілих руках
яблука кольору крові
навпіл з водою з дощівки…

накритий подушкою,
глухо цокоче годинник

і

прозора пульсуюча Іо
м'який пелехатий Луї
стрімко вростають у теплу
розбурхану порожнечу




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Тарас Коржик 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-08-30 04:20:04
Переглядів сторінки твору 7832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.901 / 5.67  (4.657 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 5.144 / 6  (4.591 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.01.02 17:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Коржик (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-30 10:32:57 ]
Незвичайно)) Справді - стиль чимось схожий метафорикою на твори Сергія Жадана))

У вас справді є майбутнє! Хоча вірш - неримований, верлібр, чи білий вірш... Не знаю навіть, як правильно назвати... Але він сповнений поезією по вінця)) Гарно:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-30 23:55:51 ]
Тарасе, моє Вам уклінне вітання-дякування.. Тішуся з того, що завітали, не сказати й як :) Тримкого Вам краєчку літа!
Щиро,
А. Н.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-08-30 22:03:31 ]
Ага, примушує не тільки слухати мелодію, але й вловлювати приховані алюзії:)
гарно! це правда


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:05:06 ]
... а потім взяти сурову нитку і насилити все це бєзобразіє, мов ягідки глоду... і носити при собі три весни, не менше..
Дякую Вам, Василинко, дуже!

Прихильних Вам барв!
З любов"ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:18:32 ]
А меня расфокусировало:)) - бархатные шорохи, не-довлеющий сюжет... уникальная (неровная) плоскость среза реальности (и не только:)..
вот, ерунду говорю, насколько расфокусировало :).
*напрягая мозг*: понравилось!
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:51:27 ]
А теперь поочередно прикрывая то левый, то правый глаз, балансируя на шелковом шнурке межветрия, идем на посадку в Долину Снов, плавно покачиваясь на упругих паутинках - tono languido ведь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:53:09 ]
А с верхушки стройного кипариса доносится бесконечное "Спасиииииибооо!"
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 00:35:23 ]
доктор гуманістичних наук, звіздар,
сертифікований гуру приблизної точності
володар табуну каскадно- хаотичних мрій
& надзвичайний дикун щодо
кількості-якості усяких дивосмаків

- Кароль Йо -

висловлює найсердечніші побажання ранкові,
швидкісні, шаманські та шампанські

чудовій молодій парі, яка нарешті віднайшла гідне
помешкання та по праву захопила уяву вдячного глядача

щастя щастя щастя молодим!



:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 01:08:50 ]
Новоспечені та багатостраждальні молоді чемно вітають гостей зі своєї слоновокісткової вежі і, бєссовєстниє, влаштовують змагання з польоту на дальність для карамельних півників і накрутних жабок... проте до наших гострих вух долинуло, що десь там у вітальні на нас чекає, пританцьовуючи на кривих ногах так званий шведський стіл...
:-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-31 01:33:22 ]
о ні, зоряний пароплав вивалюється в кришталеву шибку, витягуючи на мотузочку один-яскраво величний бутафорський кульковий експонат, на ньому у вічність відлітає начебто випадковий блюз, чи

не так, урочисті аравійські шати, із уламками кольорового пляшкового скла розступаються, розбігаються, розсуваються, повільно без жодного хрипу чи лязкоту, урочистою ходою крокують гвардійці, гренадери, флібусть'єри, всякі тамбурмажори, які несуть найсмачнющі салати, найароматніші фрукти та ін. неймовірну закусь, проте жодної краплі винного пального, йдуть, проминають та зникають пітьму, або

ще так: вечір підіймається під самий купол неба, з-за обрію повільно-могутньо-усе потужніше набігає хвиля всього оркестрово- гармонійного гуркоту і найм'якшого електронного свавілля, в небі тихо лускає спеціальний сюрприз, злітаючи листочками всяких золотистих конфігурацій, кружляючи і сміючись танцюючи, засипає сцену геть від надто зацікавлених очей

і на кожному з фрагментів чарівним мануфактурним способом вибито одне- єдине
слово..

to be continued?

oh no?


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 20:05:47 ]
контекстно. і дуже добре.
практично - круто :)
:-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-02 01:53:24 ]
Дивовижні і дуже оригінальні вірші!