ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Вiнок
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Лімерики від ©емена
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
Сестро Морфін (The Rolling Stones)
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Збірка "Сонячна карусель"

 Добрий котик
Для кота смакота
У кутку стояла –
Аж горня молока!
І шматочок сала.
Кіт хлебтав язичком –
Стало видно денце.
Вже й нема молочка –
Та радіє серце.
Сало кіт береже
(Ой смачне ж, до речі) –
Мишка хай забере
На обід малечі.
2009




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-08 08:17:56
Переглядів сторінки твору 4229
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.072 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 08:32:42 ]
Супер!!!!!! Я ж кажу - талант дитячої поетеси пропадає дарма. Леся! Дітяче населення України потребує вашої збірочки. Я перший в черзі :))) Дуже гарно! Пишіть і ще раз пишіть. Але - не забувайте і нас, дорослих, особливо чоловіків :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 08:40:16 ]
Ой, Михайлику... Я Вас, чоловіків, не забуваю. Скажу по секрету - вже мала на черзі кілька віршів до опублікування, та щось "перемкнуло" і пишу для дітей (аж не віриться). Ви - мій справжній друг (можна я так скажу?), який зглянувся на мої вірші... Тож я про Вас аж ніяк не забуду :-))) Дякую за Вашу увагу, яка дарує натхнення :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 09:44:55 ]
Скажіть Вашим діткам, що у них дуже ніжна і добра матуся. То просто чудово. Бачу у Вас розпочався цикл дитячої поезії. Дуже вдало. Кажуть, для дітей пишуть, як і для дорослих, тільки значно краще. Вітаю, Олесю! Ви вкотре обігріли мою душу. Моє щире 5.5!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 18:01:07 ]
А я вкотре дякую Вам, Ігорю, за щирість і натхненність Ваших слів. Дуже рада, що можу когось зігріти :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 10:54:45 ]
Добридень Олесю! Вірш чудовий!
Хочу Вам зацитувати мініатюрю мого друга, якого на жаль уже намає серед нас (П.Король):
У малого котиняти
підростають вусенята.
не збагне тепер Петрусь:
чи то котик, чи дідусь.
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 18:00:07 ]
Рада, пане Ваилю, що завітали! Дякую за такий гарний віршик - вже прочитала його діткам :-))
А Ваш друг ще щось таке дитячо-симпатичне писав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 13:03:44 ]
Гарно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 18:01:17 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 00:02:00 ]
Ось вам:
Жив на світі котик М'яв.
Котик мишкам боки м'яв.
Чи здогадуєтесь трішки,
Чом його бояться мишки?...

Олесю, пощастило Вашим діткам із мамою-казкарочкою! Бо віршики, насамперед, добрі, світлі - мамині, одним словом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 00:08:01 ]
Отакі-от ті котики. Тому і захотілося хоч одного - Доброго :-))) Сердечно дякую за віршик. У мене "мишача" тема ще продовжується... І за такі добрі слова - щире дякую! Завжди Вам рада!