ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Побачення
Образ твору Мигдальний вечір захмелів,
як наречений на весіллі,
улаштувався до снопів
На свіжо-скошеному зіллі.

Розм'якнув тістом, позіхнув,
Ледачкувато потягнувся,
Якось полегшено зітхнув,
Розчулився, у сні забувся.

Сутужно дихаючи, зблід,
Стуливши каламутні очі,
І захропів, неначе дід,
Не дочекавшись відьми-ночі.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-13 19:46:25
Переглядів сторінки твору 6594
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.741 / 5.5  (5.508 / 6.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.590 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.07.05 14:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 19:56:56 ]
Гарно. У наших підручниках для діток таких віршів замало...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 20:13:37 ]
Дякую, Вітер Ночі, за приємний відгук. Я не проти, щоб у підручнику для дітей був мій вірш, але не впевнена, що колись це станеться.:)
З повагою та теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 20:34:46 ]
Вона казала:
- хочу на снопах!
Лише на них гулятимем весілля!
Допоки натягався їх - пропах
Я потом - не спасає навіть зілля.
Ото й сиджу тепер біля снопів
Бладію я і солодко куняю.
Чого це я ту відьмочку хотів?..
Вже вії затуляю. Засинаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 22:24:19 ]
Чудовий експромт. Ви порозважалися, а я посміялася. Гарний настрій на вечір гарантовано.
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 21:20:03 ]
Добрий вірш, Тетянцю. Трохи я тут порозважався навіть - спасибі за колоритні образи. Парочку маю порад:
1.Грудьми полегшено зітхнув, - правильне формулювання: зітхнув НА ПОВНІ ГРУДИ.
можна:
Якось полегшено зітхнув,
2. Розчулився, й таки, забувся. - тут обидві коми зайві і Й ТАКИ важко читається.
Варіант:
І враз забувся - (спробуйте ще свої варіанти).
3. Після "Сутужно дихаючи " кома пропущена.
4. Та й захропів - і захропів? (тоді у попередньому реченні крапка непотрібна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 22:20:31 ]
Добрий вечір, Ярославе. Дуже Вам вдячна за Ваші поради.
Якщо Ви не проти, то зміню так, як радите Ви.
Тішусь, що можу чогось навчитися саме у Вас.
Надалі буду більш прискіпливо ставитись до своїх
віршів. Але, як кажуть, з іншого погляду видно краще, тому не відмовлятимусь від допомоги майстрів.
Я більшість свого життя розмовляла на російській мові (наша радянська дійсність), тому мені зараз дуже важко писати українською.
Проте мова дитинства не залишає моє натхнення.
З повагою та теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 09:15:17 ]
Дарма не дочекався, не така вже й відьма та ніч...:-)))Гарно, Танечко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 19:10:31 ]
Та й не кажіть… :)
Дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 12:13:33 ]
Чудовий настрій, легко читається, з гумором.
Сподобалось!
Кілька технічних зауважень:
1.Наявність спрощених рим: позіхнув-зітхнув, потягнувся-забувся.
2."І захропів, як стАрий дід" - в слові "старИй" наголос має бути на останньому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 19:12:35 ]
Дякую, Олександре! Обов'язково виправлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 13:18:11 ]
Дуже гарно і романтично. Особливо зчулило: мов наречений на весіллі,--таке відчутття що згоря випив, все! голубчику тепер "окольцьований"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:42:44 ]
Приємно це чути, Палагею! Рада, що Вам сподобалось. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 15:34:24 ]
Це Вас Київ на такі вірші надихає( вечір, сіно..) ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:43:57 ]
Не лише Київ, а й рідна домівка, звідки я родом :)
Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 11:39:36 ]
Гарне побачення. Таке романтично-незвичайне. Молодець Ви, пані Тетяно.
А для Вашої онуці я приготувала подарунок :-)
http://www.maysterni.com/publication.php?id=38574


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:25:21 ]
Наша бабуся лагідно каже "внуця, онуця". А як я лагідно провідміняла - вийшло "онуці", а називний виходить не дуже лагідно "онука" :-) Тому висловлюся зрозуміліше - Вашій онучечці :-)