ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Побачення
Образ твору Мигдальний вечір захмелів,
як наречений на весіллі,
улаштувався до снопів
На свіжо-скошеному зіллі.

Розм'якнув тістом, позіхнув,
Ледачкувато потягнувся,
Якось полегшено зітхнув,
Розчулився, у сні забувся.

Сутужно дихаючи, зблід,
Стуливши каламутні очі,
І захропів, неначе дід,
Не дочекавшись відьми-ночі.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-13 19:46:25
Переглядів сторінки твору 6850
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.742 / 5.5  (5.568 / 6.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.647 / 6.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.713
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 19:56:56 ]
Гарно. У наших підручниках для діток таких віршів замало...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 20:13:37 ]
Дякую, Вітер Ночі, за приємний відгук. Я не проти, щоб у підручнику для дітей був мій вірш, але не впевнена, що колись це станеться.:)
З повагою та теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 20:34:46 ]
Вона казала:
- хочу на снопах!
Лише на них гулятимем весілля!
Допоки натягався їх - пропах
Я потом - не спасає навіть зілля.
Ото й сиджу тепер біля снопів
Бладію я і солодко куняю.
Чого це я ту відьмочку хотів?..
Вже вії затуляю. Засинаю...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 22:24:19 ]
Чудовий експромт. Ви порозважалися, а я посміялася. Гарний настрій на вечір гарантовано.
Дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 21:20:03 ]
Добрий вірш, Тетянцю. Трохи я тут порозважався навіть - спасибі за колоритні образи. Парочку маю порад:
1.Грудьми полегшено зітхнув, - правильне формулювання: зітхнув НА ПОВНІ ГРУДИ.
можна:
Якось полегшено зітхнув,
2. Розчулився, й таки, забувся. - тут обидві коми зайві і Й ТАКИ важко читається.
Варіант:
І враз забувся - (спробуйте ще свої варіанти).
3. Після "Сутужно дихаючи " кома пропущена.
4. Та й захропів - і захропів? (тоді у попередньому реченні крапка непотрібна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-13 22:20:31 ]
Добрий вечір, Ярославе. Дуже Вам вдячна за Ваші поради.
Якщо Ви не проти, то зміню так, як радите Ви.
Тішусь, що можу чогось навчитися саме у Вас.
Надалі буду більш прискіпливо ставитись до своїх
віршів. Але, як кажуть, з іншого погляду видно краще, тому не відмовлятимусь від допомоги майстрів.
Я більшість свого життя розмовляла на російській мові (наша радянська дійсність), тому мені зараз дуже важко писати українською.
Проте мова дитинства не залишає моє натхнення.
З повагою та теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 09:15:17 ]
Дарма не дочекався, не така вже й відьма та ніч...:-)))Гарно, Танечко!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 19:10:31 ]
Та й не кажіть… :)
Дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-14 12:13:33 ]
Чудовий настрій, легко читається, з гумором.
Сподобалось!
Кілька технічних зауважень:
1.Наявність спрощених рим: позіхнув-зітхнув, потягнувся-забувся.
2."І захропів, як стАрий дід" - в слові "старИй" наголос має бути на останньому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-14 19:12:35 ]
Дякую, Олександре! Обов'язково виправлю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 13:18:11 ]
Дуже гарно і романтично. Особливо зчулило: мов наречений на весіллі,--таке відчутття що згоря випив, все! голубчику тепер "окольцьований"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:42:44 ]
Приємно це чути, Палагею! Рада, що Вам сподобалось. Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-14 15:34:24 ]
Це Вас Київ на такі вірші надихає( вечір, сіно..) ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:43:57 ]
Не лише Київ, а й рідна домівка, звідки я родом :)
Дякую за коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 11:39:36 ]
Гарне побачення. Таке романтично-незвичайне. Молодець Ви, пані Тетяно.
А для Вашої онуці я приготувала подарунок :-)
http://www.maysterni.com/publication.php?id=38574


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 14:25:21 ]
Наша бабуся лагідно каже "внуця, онуця". А як я лагідно провідміняла - вийшло "онуці", а називний виходить не дуже лагідно "онука" :-) Тому висловлюся зрозуміліше - Вашій онучечці :-)