ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч

Тетяна Левицька
2024.05.02 08:59
Не розказуй мені про любов —
бо блаженство злетіло раптово,
ніби в небо пташина казкова,
що покинула рідний альков.
Не розказуй мені про любов!

Не торкайся моєї руки,
струмом доторк холодний на шкірі,

Леся Горова
2024.05.02 08:05
Голубі троянди

Я у вІрші ховаюся, ніби в дитинстві за штору.
Між рядками ховаю себе від тривог і жахіть.
Але схованка ця ненадійна і зовсім прозора.
То колись під вікном було затишно й тепло сидіть.

Той куточок наснився мені: із тканини м'якої
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Вірші / Збірка «Із тернами в серці» (2003)

 Як тихо печаль...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-15 23:30:05
Переглядів сторінки твору 7521
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.632
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.06 08:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:48:59 ]
: )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:43:57 ]
На слова хіба пророчі
усміхнеться вітер з ночі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 23:55:15 ]
тополям - так уместно...:)) оно дышит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:42:54 ]
Спасибо, ОЛ (за дыхание в унисон:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 00:30:04 ]
Тополя, тополя, я Явір відбір.
пов торяю то поля то поля...
Тамарцю,
щось я збився..., як збанок молока...

Як тихо печаль поселяється в серці...
-+--+--+--+-
Вітри колошматять ромашки надій,
-+--+--+--+ (хто кого колошматить?) - вітри ромащок чи навпаки?
Акорд наполоханим джмеликом б"ється
-+--+--+--+-
Об скельця непроханих холодів.
-+--+----+ ?
Несеться табун жовтим визрілим полем,
-+--+--+--+-
і молиться спрагла любові земля.
-+--+--+--+ (можливо обвести комами "спрагла любові")
Скорботно і моторошно тополям.
-+--+----+- ?
Їм срібло од місяця скроні встеля.
-+--+--+--+


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 05:50:27 ]
А вредний! Але ж не ледачий, і рахувати вміє (аж до... ого!)...
Та все ж не знаю, Юрасю, чи не пропадьот Ваш скорбний труд (з ритмом), -так воно вже написалося-встоялось, не знаю чи захочеться колошматити образність(а втім - побачимо). На ромашках - погадаю трохи...
Дякую за уважність. Поки що лишаю Юрка збитим, на масло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-29 14:57:02 ]
а спрагла любові земля, відчуваю, можна без ком, Юрцю, - вже позабувала складні граматичні правила із вчительської свого древнього минулого(розширене означення, чи шо...), щоб тобі кваліфіковано щось вякнути, і ото так тіко - чуйствую..:)
В цім би мені міг допомогти чудовий мій друг-поет з Білої Церкви Петро Розвозчик, Заслужений вчитель України, але його все ще нема на цім сайті. Костику (до Кості Мордатенка), чому Ви там Петра не підштовхнете, - або я можу його вірші поставити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 10:47:27 ]
Гарно, пані Тамаро.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:45:48 ]
Дякую, Сашо. Можна без пані:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-16 13:41:43 ]
як тиха печаль

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:47:21 ]
загнала я всіх, бачу, у тоску зільону...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-16 16:27:30 ]
Нє, ну дуже симпатичний перепад ритму, особливий такий, спиняє подих і знов відновлює!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-16 17:53:03 ]
Та ото ж - наколошканий, моторошний, збитий табуном і скельцями калюжними поміж ромашкових вітрів:) І чого мене туди занесло?
Спасибі за передачу відчуття, Віталію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-17 23:58:11 ]
особливо сподобалася перша строфа –звідкись починає бриніти стиха печаль, аби поселитися непрохано у серці, але слово "колошматять" тут чи не занадто експресивне, Тамарко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 05:05:45 ]
Трохи грубувато? Може. Подивлюся, все одно після Юрка на ромашках гадати в тім рядку треба:) Вірш уже був у збірці, доведеться, мабуть, видавати колись вдруге (наче інші в черзі не стоять) і писати - 2-га редакція:)))
Дякую сердечно за увагу Вашу й поради, Василинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-18 14:17:23 ]
Ромашковим полем
Чи місячним болем, -
Летіти, не впасти...
Акорди сріблясті,
Обвітрені вітром,
З долоні пюпітру
Видмухує осінь,
Видмухує - ось і...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 22:06:46 ]
Гарно, Світлано... Це експромт чи частина з вірша? Спасибі щире за відвідини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:19:25 ]
Це таке мені написалося після того, як твоє прочиталося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 15:29:38 ]
Здається, може існувати як самостійне. Хіба щодо обвітрені вітром не дуже певна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-22 00:45:15 ]
Як гарно, Тамаро, як мило. Хочеться вивчити та розказувати Ваш вірш іншим. Може трохи, десь і щось, але це не псує гармонії та краси Вашого твору.
Зворушливо,
Таня