ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Прошкували житами..."
Образ твору Прошкували житами два надщерблені літа.
Запитала б у тебе: подивися, не ми то?..

Перевеслами пальців обіймала б колосся -
Ледь посріблені руни золотого волосся.

Брови серпня - серпами. Так минулого жаль, і -
Лине серце у небо (сіра грудочка - жайвір).

Зупинюся. Затерпну на півслові. Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще...

2009



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 22:48:54
Переглядів сторінки твору 9007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 23:56:50 ]
Прекрасний вірш, Світланочко!
Перечитую вкотре,німію словами -
Загубилось пів-стежки десь там, між житами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:23:41 ]
Ой, у житі - Зірочка,
Наче перепілочка!.. :) Спасибі, Ель!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:11:21 ]
Аж поється :) Ех, де моя флейта?
обнімала б - обіймала б?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:25:23 ]
обнімати - теж є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:17:53 ]
Пой, птічка, пой :) А флєйта у тебе волшебная?..
Негайно застосувала твій варіант "обіймів". Функціонує!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:00 ]
Звісно, чарівна! Знайомий чарівник дає в оренду для окремих випадків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 00:26:49 ]
Як, Ви піднесли його на рівень Бога, а він не зважає! О моя пані, назвіть мені його ім"я і я проткну його шпагою!
Лицар світлого образу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:27:39 ]
Вам хустинку до носа, мій Лицарю,
Вишиваю - як приязні знак.
Бо самій, поміж злаків і грициків,
Як без лицаря?.. просто ніяк!

Пригальмуйте "коня" свого, Лицарю,
(Щоби кінь у житах не загруз).
Лину в небо, як можу - "зигзицею".
А за мною летить Чорногуз!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 00:43:23 ]
гарно 5.5

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:34:01 ]
Пане Анатолію, Ви завжди по-чоловічому небагатослівний :) Але Ваші слова такі вагомі! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:22:34 ]
Щемно,так жаль золоті два надщерблені літа... І так щасно за них!

п.Ярославу - а жінка завжди возносить, на рівень чи й вище. Скільки б нас не вчили, що то помилка - спасу нема:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:19:05 ]
Обнімаю, Том!.. І люблю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:44:26 ]
Пані Тамаро! Ми теж обожнюємо жінок іноді. Завтра прочитаєте мій з вінка №10, там є. А це треба робити, хоч реальне життя карає нас за ідеалізм.
Швидше ми просто не можемо без цього, бо ми такі
є ментально, хоч і не всі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:17:09 ]
Приємно знати. I страшно натрапити на того, хто НЕ Такий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 08:46:25 ]
Може щось наплутаю в деталях, але ж коли створюється сім"я, то вона уподібнюється церкві Христовій, де жінка - церква, а чоловік, скажемо так, перший після Бога. Відтак "Бо вище -
Тільки те, недосяжне. Сокровенне. І - ти ще..." - дуже ідеологічно витримана фраза :) Якби люде ще вміли жити так, як співають у період закоханості і як присягаються під час вінчання, людство було б набагато більш щасливим :)
Дуже гарний вірш.
А от вище Бога чоловіка ставити не треба - шкідливо для здоров"я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 18:24:44 ]
На жаль, закоханість, кажуть, хвороба (Правда, я думаю, що помиляються, скоріше НEзакоханість - хвороба:)), кохання може не розбитися хіба якщо не втрапить у рутину побуту (інакше воно перетворюється у любов взагалі, що теж непогано, АЛЕ)... Лишається тільки сподіватись, що колись людство справді зможе чомусь в плані стійкості навчитися... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 19:51:50 ]
Люблю ім'я Роман - і нема на то ради! :)) (маю 17-річного сина Романа - втілила у життя майже Вашу мрію :)) Тут справа така: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом" (бо інакше хай розраховує хіба на "небогу" :)) А у вірші є маленька деталь: запитала б, обіймала б... Якби. Якби два літа не були надщербленими :)
Романе, усіляких гараздів Вам, і якнайшвидше - поповнення сім'ї омріяними гараздиками! З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:04:15 ]
Гарна думка, Світлано, душа ти моя: поряд із богинею чоловік не може бути "небогом"... Мені мама все казала: завжди ти чоловіків своїх розбалуєш, вознесеш... А вони потім того не витримують.
Аж ось ти мені відповідаєш, ...не може бути "небогом"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 21:19:30 ]
Уточнення: ну, це так, - поміж нами, богинями:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-20 21:40:21 ]
Та з надщербленістю і "сослагатєльним наклонєнієм" наразі все ясно, тут от здається, я когось із богинь увів в оману, надмірно ототожнившись з ліричним героєм (чи це богині ототожнили, тоді самі винні:) Що ж до мене, то гараздиками я вже укомплектований, їх двоє: Святослав і Марія, 11 і 10 років відповідно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 14:27:49 ]
Ось чому ви усі разом так гарно "колядуєте"! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-10-28 09:48:52 ]
Світлано, висока у Вас поезія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2009-12-16 22:29:17 ]
я просто не знаю, як можна так писати...
ті надщерблені літа, ті перевесла пальців...
і він ще...
суперсько просто і так боляче.
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-17 00:15:54 ]
Яринко, Ви і сюди зазирнули!.. Вибачте, що невчасно відповідаю: "мейлики" як метелики пурхають, де їм хочеться. Дякую!