ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така

Євген Федчук
2024.05.05 13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Левандівський (1981) / Вірші / SKYLINE

 Сумна як мім (щось еклектичне й аритмічне)
Пестиш сум...
пишеш сум...
заховавши себе в пантомімах,
заховавши любов у криптонімах
свою правду малюєш на стінах

анонімно слідкуєш за космосом
до кохання шукаєш синоніми
довгі пальці тремтять над апра́косом
бо душа й твоє серце омоніми

і де ж ота стежка до раю?
стіна у графіті – небесні символи
ти десь поруч стіни, я знаю…
там, де дощ…
витікає небесними ринвами

ти десь поруч, поблизу – я знаю
я останній вигнанець із раю
рахівник цих краплин дощу
ти послухай його, я навчу.
2009



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-28 16:25:46
Переглядів сторінки твору 3258
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.976 / 5.5  (4.986 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.314 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.01.10 15:16
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-28 17:25:29 ]
Мелодика вірша цікава, темп наче з гірки з'їзджаєш, приємно збуджує
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-03 17:41:44 ]
Юля, ти мене лякаєш! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 18:47:23 ]
Нє, то - "шось файне про рахівника дощу"). Не знаю, чи це було однією з ідей при написанні, але вірш чудово розділений на "вона" і "я" - строфами, ритмами, лексикою, образами і їх подачею. Небесними ринвами - то бардзо ладнє!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 13:03:52 ]
Аж надто багато немилозвучних збігів приголосних, чи обов'язкові такі моменти? Вони ж нищать всю красу, невже цьому є якесь виправдання?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-29 13:27:28 ]
Так, я з вами погоджуюся. Тут треба ще попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-29 14:48:44 ]
Розумієте, Миколо, єдиний вихід - відкинути зайве, що може виглядати і цікавим, і дотепним, і прикольним. Але надлишок інформації - це завжди зло, бо зло, це і відсутність життєздатного упорядкування, себто творчості.
Сама по собі інформація у вірші не потрібна, потрібні поетичні докази, що ви зі сприйнятим поступили правильним чином.
І є один вимір, який допомагає - краса. Через неї все інше роззіповується.
Щоби цей вимір якось опановувати потрібно розвивати у собі смак. Смак сам по собі не розвивається, скоріше остаточно губиться. Тому потрібно вибирати - кому вірити. І якщо вже вибрано (кому), то деякі речі сприйняти як постулати, як аксіоми. Якщо цієї довіри не має, то ви не те вибрали, і спрацьовує природний захист.
Я б радив тільки дві речі:
а) милозвучність-звукопис, як чітке розуміння чи осягнення (для містерійного типу обробки інформації) і позиціювання використаних означень,
б) подання у вірші тільки упорядкованого власним досвідом, практики свідомого чи несвідомого здійснення свого Промислу.

Щодо вірша, цілком достатньо останніх двох строф?

І де ж ота стежка до раю?
стіна у графіті – небесні символи...
і ти, знаю, поруч, - гадаю
не дощ протікає небесними ринвами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-02 18:30:27 ]
Не у всьому я погоджуюся, але дещо приймаю. Найперше дяка вам за критику, тим більше, що вона тут до місця. Таки поцілили! Але це добре. Розумієте, цей вірш приречений бути важким, може у цьому його специфічна гармонія і краса?! Я сам не знаю. Працюю над його коригуванням. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-03 18:10:14 ]
Ви знаєте, Миколо, найголовніше - використовувати чийсь досвід у майбутньому, минуле нам уже не виправити. Вірніше, тільки майбутнє виправляє минуле. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-23 16:39:57 ]
Спробував поправити. Видалося, що так вже краще. Якщо ще щось надумається, то внесу коректи. Як вам така версія?