Дуже гарно, глибоко. Вважаю, що не вистачає розділових знаків :)
Творчих успіхів

Віталію, не виокремлювала оте "щось", поки Ви не зауважили... можливо, маєте рацію, але тут не так просто замінити на визначення якоїсь емоції або просто порівняння... думаю, що характеристика того "щось" як "холодного й гострого" допоможе його ідентифікувати ;-)
дякую)

То безумовне авторське право - прийняти кінцеве рішення))) Головне творити, як відчуваєте!

тішить, що хто така "вона" - не треба називати (тим більше вголос), на відміну від "щось" ;-)
жену, звичайно, інакше не балакала б тут з Вами))

о_о
не повірив власним очам... невже повернулась? :о)))))
дуже і дуже вартісне повернення, настроєво, сподобалось
трішки правда задумавсь над значенням "вона" в останньому рядку. І навіть не став би стверджувати, що краще - залишити таким елементом невизначенності, чи просто замінити на "зима"... хм... тут, як то кажуть, на авторський розсуд ;)
і фото у "високому ключі" гарне (я зараз саме таку техніку потихеньку освоюю) :о)
не "забивай" на "римоване слово" і не "заривайся" у будні, вони (будні) того не оцінять... пиши! :о)))

Дуже гарно.Респект, авторко!!!:)

Велкам бек :)
Давненько Вас не було. І це відчувається, бо не пам`ятаю чи ми на "ви" чи "ти" :)))

о, а мені коментарі на пошту не приходять, я думала - тут тиша...

Серже, приємно бачити))
повернулась... знаєш, осінь спонукає до віршів..
а от щодо "вона" - ні, там не зима малася на увазі (але про це не будемо проти ночі)

Блакитна Кішка - рада, якщо сподобалось))

Юрій Лазірко - Юрію, я теж не пам'ятаю, але з тими, хто мене впізнає, на "ти" без проблем ;-)

Звичайно, осінь - ось і депресивні вірші...
Дуже пронизливо, навіть страшно...
Але й надзвичайно поетично...
Отже, ще одна справжня поетеса повернулась у лоно Майстрень (щоправда, зайшов, бо побачив на основній сторінці портрет з надзвичайно яскраво блакитними очима :)... Але не пошкодував, що зайшов... :)
Цікаво, а з Блакитною Кішкою (Юлею Івченко) Ви просто однофамільці (вибачте мою цікавість)? :)

Гарно)