ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Цікава повість
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Мов горіх
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
* * *
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Мовні штучки
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Сповідь
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
В лещатах самоти
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Шарлю Бодлеру (сонет)
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Ти і я
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої…
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вспомни


Безрассудно годы пролетели.
Пустота... И некого винить.
Даже кукла у моей постели
Разучилась "МАМА" говорить.

Позабыла напрочь детства сказку,
Ей сегодня тоже не уснуть.
Вспомни, мама, снова Синеглазку,
Расскажи, родная, что-нибудь.

Или лучше спой, поправь подушку,
Обними покрепче, я усну.
Форточку открой, в квартире душно,
А гардиной заслони луну.

Колыбельной вечер был наполнен,
А без счастья не было и дня.
- Все я, доченька, прекрасно помню.
Ты забыла то, что нет меня.

2008 г.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-21 11:39:20
Переглядів сторінки твору 6286
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (5.541 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.622 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.10 15:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 15:57:43 ]
Щемливо і зворушливо. От тільки "Форточку закрой, в квартире душно" - трохи незрозуміло. Може, "открой"? Або я щось не догнав, пробач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:03:27 ]
Дякую, Михайло, Ви правильно зрозумила. Це я зробила помилку, уже виправила.
З повагою та теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 21:00:53 ]
Да, удачно. Только слышно-душно несколько режет слух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:06:08 ]
Спасибо, Ондо Линдэ, за прочтение и коментарий.
Заходите, всегда Вам рада!
С теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 22:14:25 ]
Справді, щемливо і так просто і гарно. Навіть з міні- сюжетом. Сподобалось: "А гардиной заслони луну".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:28:14 ]
Дякую, Ярославе, за теплі слова.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 22:43:00 ]
Зворушливо. І дуже ємко.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 23:09:14 ]
Дякую, Олександре, мені важливо знати Вашу думку.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 14:33:37 ]
Лагідний, чуттєвий вірш!
Трохи слабшим вийшов останній куплет (суперечливий зміст і рими "вспомни-помню"
Пропоную варіант:
"Доченька, я ,безусловно, помню
Песни, смех давно минувших дней...
Как тепло, уютно в нашем доме
В час, когда ты вспомнишь обо мне."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-23 16:47:13 ]
Дякую, Сашо, за коментар. Ти знаєш, цей вірш уже давно склався так, як є і тому не хочеться в ньому шось змінювати. У моєї героїні мати давно померла, але вона в спогадах вертається до неї.
Я вважаю, що останній куплет дещо несподіваний, бо тільки з останньої фрази зрозуміло, що матери не має.
Ще раз тобі дякую, з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 15:41:50 ]
Добридень, п.Тетяно! Отримую величезну насолоду,
перечитуючи Яна Парандовського "Алхімія слова"...
Це чудова і незамінна книжка. Якщо не читали, то прочитайте обов'язково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 19:07:13 ]
Добридень, дякую, п.Іване! Вже найшла книгу у електронному вигляді. Обов"язково прочитаю.
З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 17:04:26 ]
Чудовий вірш. І такий близький. Особливо останні рядки. І вони сильні саме тим, що героїня забула, що матері нема,а не що згадує. Так може написати хіба донька. Плакала, не стримуючи сліз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 20:27:35 ]
Дякую, Галино, за Вашу щирість!
Ви зрозуміли саме те, що я хотіла сказати.
Заходьте!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 21:51:34 ]
Я відчула те, що ви сказали. Моєї мами нема п"ять років. Дякую за тепло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 13:35:39 ]
Співчуваю...