ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вспомни


Безрассудно годы пролетели.
Пустота... И некого винить.
Даже кукла у моей постели
Разучилась "МАМА" говорить.

Позабыла напрочь детства сказку,
Ей сегодня тоже не уснуть.
Вспомни, мама, снова Синеглазку,
Расскажи, родная, что-нибудь.

Или лучше спой, поправь подушку,
Обними покрепче, я усну.
Форточку открой, в квартире душно,
А гардиной заслони луну.

Колыбельной вечер был наполнен,
А без счастья не было и дня.
- Все я, доченька, прекрасно помню.
Ты забыла то, что нет меня.

2008 г.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-21 11:39:20
Переглядів сторінки твору 6295
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.780 / 5.5  (5.545 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.625 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 10:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 15:57:43 ]
Щемливо і зворушливо. От тільки "Форточку закрой, в квартире душно" - трохи незрозуміло. Може, "открой"? Або я щось не догнав, пробач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:03:27 ]
Дякую, Михайло, Ви правильно зрозумила. Це я зробила помилку, уже виправила.
З повагою та теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 21:00:53 ]
Да, удачно. Только слышно-душно несколько режет слух.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:06:08 ]
Спасибо, Ондо Линдэ, за прочтение и коментарий.
Заходите, всегда Вам рада!
С теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 22:14:25 ]
Справді, щемливо і так просто і гарно. Навіть з міні- сюжетом. Сподобалось: "А гардиной заслони луну".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:28:14 ]
Дякую, Ярославе, за теплі слова.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-21 22:43:00 ]
Зворушливо. І дуже ємко.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 23:09:14 ]
Дякую, Олександре, мені важливо знати Вашу думку.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 14:33:37 ]
Лагідний, чуттєвий вірш!
Трохи слабшим вийшов останній куплет (суперечливий зміст і рими "вспомни-помню"
Пропоную варіант:
"Доченька, я ,безусловно, помню
Песни, смех давно минувших дней...
Как тепло, уютно в нашем доме
В час, когда ты вспомнишь обо мне."



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-23 16:47:13 ]
Дякую, Сашо, за коментар. Ти знаєш, цей вірш уже давно склався так, як є і тому не хочеться в ньому шось змінювати. У моєї героїні мати давно померла, але вона в спогадах вертається до неї.
Я вважаю, що останній куплет дещо несподіваний, бо тільки з останньої фрази зрозуміло, що матери не має.
Ще раз тобі дякую, з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-01 15:41:50 ]
Добридень, п.Тетяно! Отримую величезну насолоду,
перечитуючи Яна Парандовського "Алхімія слова"...
Це чудова і незамінна книжка. Якщо не читали, то прочитайте обов'язково...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 19:07:13 ]
Добридень, дякую, п.Іване! Вже найшла книгу у електронному вигляді. Обов"язково прочитаю.
З повагою,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 17:04:26 ]
Чудовий вірш. І такий близький. Особливо останні рядки. І вони сильні саме тим, що героїня забула, що матері нема,а не що згадує. Так може написати хіба донька. Плакала, не стримуючи сліз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-08 20:27:35 ]
Дякую, Галино, за Вашу щирість!
Ви зрозуміли саме те, що я хотіла сказати.
Заходьте!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-08 21:51:34 ]
Я відчула те, що ви сказали. Моєї мами нема п"ять років. Дякую за тепло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-15 13:35:39 ]
Співчуваю...