ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
* * *
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Опанувати Галактику
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали

Кока Черкаський
2025.12.09 02:34
Сягнемо ж!
Шановний авторе, скажіть, будь ласка, а коли саме ви намірені розпочати сягати глибокодумність скель? А можна і мені з вами? Отак би сіли на камені десь в горах перед скелями, перед шпилями отими засніженими, - і нумо сягати! Сягаєм, сягаєм!...

Микола Дудар
2025.12.08 22:48
***
Вишенька закрила очі,
Листячком укрила ніжки
І лягла, у неї спочин …
Від садової доріжки
Десь тако за кроків зотри
Ще приліг горіх волоський
Каже, що запізня осінь…
Грудень з нічкою прискорить

Іван Потьомкін
2025.12.08 22:29
Найперша християнка з-поміж неюдеїв
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв,
Допомогти по змозі усім недужим.
Замаячіли на обрії могутні кедри леванонські.
Можна б і пе

Борис Костиря
2025.12.08 22:11
* * *
Засніжені вершини гір -
Шпилі, що пронизають небо.
Куди лише сягає зір,
Лечу я поглядом до тебе.

Засніжені вершини гір
На вістрях доброту тримають.
Ти зачаровано повір

Володимир Бойко
2025.12.08 17:21
Контроверсійне - 3
Нації, що уявляють себе великими, одержимі манією «ощасливлювання» інших. Була тая дружба, як собача служба. Демократія потрібна демократам, масам потрібна охлократія. Де українець шукає броду, там єврей наводить мости. Історичні рішення не бу

С М
2025.12.08 15:25
Лиха Кохана (The Doors)
мчить лиха кохана
цілу ніч і день
їде аж до дідька
просити грошей
а дідька не узуєш
нині час одплат
каже їй вертай-но
що тратила назад

Артур Курдіновський
2025.12.08 07:18
Художнику (рондель)
Ти сам намалював свій ідеал,
Не врахувавши - то лише картина.
Усе, про що співало піаніно,
Вже відспівав органний мануал.

Ти - райдужних фантазій генерал...
Реальність - це не пензель. Ніж у спину!
Ти сам намалював свій ідеал,

Віктор Кучерук
2025.12.08 06:50
* * *
Перепілка ляскає у житі,
Жайвір відзивається згори, -
Сонечко дісталося зеніту
І не сяє в небі, а горить.
Все пашить, виблискує, клекоче
Так забавно, що не маю слів
Описати кольори урочі,
А звучання світу й поготів...

Тетяна Левицька
2025.12.08 00:02
Надія
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.

Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,

Борис Костиря
2025.12.07 22:20
Заборонений плід
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.

Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився

Іван Потьомкін
2025.12.07 22:16
***
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

Микола Дудар
2025.12.07 22:02
Із серії про москалів...
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…

Кока Черкаський
2025.12.07 19:04
Ню
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Вмирала мати
Пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років

Вмирала мати у самотній хаті
В жахливу, чорну, лихолітню днину.
Голодна смерть збивала домовину,
Поспішно шила саван із латаття.

За себе, грішну, не молила Бога,
Терпляче прикусивши біль вустами:
«Як я піду, що ж буде, дітки, з вами?
Чи вас зігріє ця хатина вбога?

І хто ж нещасних сиріт пожаліє,
Хто витре безпритульні сльози втрати?
Кому не довелося помирати,
Той матері тривог не зрозуміє.

Тапчан давив, як доленосна плаха,
Думки смоктали мозок, наче сліпні:
«Помилуй, Боже, доньок малолітніх...», –
Безтямно простогнала бідолаха.

«Голодні знову полягали спати»…
Та діти не простягнуть більше руки,
У пагорбі скінчились їхні муки.
До нього вік торує стежку мати...

(2006-2009) р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Юлія Івченко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-02 13:17:47
Переглядів сторінки твору 5580
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.795 / 5.38  (5.541 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.622 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.09 10:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 13:30:33 ]
Зачепило!
Яскраво, щиро, боляче...
Молодець, Таню!
"у порога"- схоже на русизм.
Можливо так:
Хто ж вас сиріт стрічатиме з порога?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 14:15:07 ]
Сашо, дякую, приємно, що тобі сподобалось.
"Хто ж вас сиріт стрічатиме з порога?" - подобається, але багато збігів приголосних, тож
подумаю над цим рядком.
З найкращими побажаннями,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 13:39:00 ]
Яка меліса, яка м"ята?! Люди тоді думали не про заспокійливий чайок - почитайте спогади! І "тривоги матері" розуміють не тільки,коли в 30 збираються помирати, хоча це і натяк на малих дітей. І коли вже вмирають від голоду (не фігурально, а фізично), сил порпатися в ріллі вже не вистачає.Тим більше у малолітніх дітей.

Ще одна, нмд, невдала проба долучитися до цієї теми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 14:14:52 ]
Мені розповідала моя мама, яка перенесла голод, що вони пили чай із того, що росло на їх городі. Саме у них росла кропива, м’ята та меліса. Люди запасались будь-якими травами та виживали хто, як міг. Це зараз м’ята та меліса сприймаються лише, як заспокійливі засоби, а тоді це було спасіння від голодної смерті.
Малі діти навіть у п’ять років здавались дорослими. Мама роповідала, що вони порсались навесні у ріллі, щоб знайти хоча б одну гнилу картоплину. Їхня мати віддавала дітям все те, що могла дістати на той час, а сама знесилена померла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 14:35:11 ]
Тоді варто позначити, що це пам"яті не всім жертвам Голодомору, а Вашій бабусі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 15:11:40 ]
Таких прикладів було безліч. Почитайте спогади!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 14:05:14 ]
Таню, привіт. Рада Вас зустріти на теренах ПМу. )
Спробуйте трошки вичитати вірша і змінити рими , а також додати емоційності. Якщо є , надрукуйте аську. Я чим зможу допоможу. З повагою Блакитна Кішка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-02 14:29:13 ]
Привіт! У Вас знайоме обличча, але не можу згадати, де бачились :)
Дякую за відгук. Аськи не маю, ось моя пошта levtan1@yandex.ru
Якщо є бажання спілкуватися, завжди Вам рада.
З повагою та теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-02 22:39:33 ]
Гарний, зболений вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 19:37:30 ]
Ярославе, дуже Вам вдячна за відгук. Наразі допрацьовую вірш, згодом викладу новий варіант.
З теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 12:13:41 ]
Щирий вірш, але над ним ще треба попрацювати.
............`сиріт....
Ой, хто ж покличе сиріт до порога?
Слабкі рядки: Від холоду обіймами зігріє...
В яку зібралась передчасно мати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-03 19:42:06 ]
Дякую, Іване, що завітали та висловили свою думку. Я обов'язково візьму до уваги всі Ваші рекомендації та ретельно попрацюю над віршем.
З теплом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 21:28:55 ]
Я перепрошую, п.Таню, але Слово не любить, коли про нього забувають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-12-13 23:02:28 ]
Пане Іване, не забула і я. Навіть написала новий варіант, але не впевнена у ньому, тому, ще не виправляю. Якщо я Вам напишу на особисту пошту, щоб порадитись, Ви не проти? Чомусь дуже важко дається цей вірш. Хочеться зробити сильний фінал, але...
З повагою та теплом,
Таня