ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки

Борис Костиря
2026.02.10 10:05
Ранковий автобус один і той самий
Виходить з імли невблаганно, як час.
Як витязь казковий, виходить із драми,
Аби піднести до фантазії нас.

Ранковий автобус приходить невчасно,
Мов доля, яка заблукала в світах.
Ранковий автобус, як виблякле г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хитрий пес
Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Навіщо повернувся в рідну клітку,
Вичавлюючи з вуст лимонний сік?

Чого мовчиш? Не чую більше лайки!
Чи, може, розучився за ці дні?
Ти звідкіля прийшов? Невже від Майки?
А втім, мовчи, то – байдуже мені.

Стоїш улесливо на задніх лапах –
Скуйовджений, захеканий, чудний.
Як завше на тобі сторонній запах –
KENZO… То йди, моя покаро, змий!

Вірунчик, не чіпляйся, мов бацила.
Втамуй, кохана, безпідставний гнів.
Мене менти на кілька днів закрили,
У камері з повіями сидів.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-15 19:30:26
Переглядів сторінки твору 5870
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.560 / 5.5  (5.579 / 6.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.658 / 6.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.12 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-15 20:12:08 ]
:)ХЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:45:19 ]
Дякую, Зоряночко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 22:12:33 ]
Можна було б ще назвати вірш: Притча "Діалог з другом". Дуже цікавий вірш і несподівана кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:48:17 ]
А я думаю, Ярославе, що можна назвати вірш, Викрутився.:)
Гарний хлопчик, вистачає на всіх.
Дякую за відгук,
з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 02:21:49 ]
Бідненький:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:50:09 ]
Дякую, Тамарочко.:)
А я думаю, що він вдало викрутився, а бідненька вона.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 22:25:38 ]
Та то зрозуміло, Таню, я - з іронією:)
Але - я думаю, вона хотіла, щоб він викрутився - то є азбука сімейного театру, якщо ї сили і бажання продовжувати гру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 08:26:34 ]
Зате повії відтяглися... :-) Ну, якщо він ще й з Майкою грішить, то так йому і треба! Як кажуть : Бозя каре за витвари. Гумористка ви наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:53:28 ]
Дякую, Потарочко. Сподіваюсь, що чоловікам теж сподобається цей вірш, бо, мабуть, деякі з них опинялися в такій ситуаціі, коли доводилось викручуватися.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 11:51:16 ]
Лимоний сік з вуст це трохи гірше за очманілі солов'ї, але теж образ уяви напряг вимагає!
А "механік Гаврилов" хорош! Це в одну камеру з хвойдами у вигляді задобрювання.
Таня, сподіваюсь це не з власного досвіду, крий боже. Не повірю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:24 ]
Ой, як важко Вам догодити, Олександре.
"З вуст лимонний сік" - кисла усмішка.
Олександре, це не з власного досвіду. Жіноча фантазія безмежна. Інколи щось вигадую, часом щось розповідають друзі, ось так виникають мої вірші.
Дякую за коментар,
Тетяна







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:06:06 ]
Яскраво, іронічно і так схоже на життя!
Місцями збивається ритм, але взагалі - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:58:30 ]
Приємно це чути, Сашо!
А де саме збивається ритм? Перевірила і не знайшла :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 12:53:04 ]
Вітаю, Таню!
У кожному парному рядку наголоси стоять на 2,6 і 10 складах.
У рядку:
"KENZO… То йдИ, моя покаро, змИй! - на 2.4 і 10.
У рядку:
"Чи, може, розучився за цІ днІ? - на 2,6,9, 10,
Звичайно, можна при читанні нівелювати такий незбіг, але при першому читанні - ритм трошки збивається.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 00:53:11 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:51 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-11-19 09:18:55 ]
Привіт! Класно! Дякую!
Перекликається з моїм "Така любов... (блюз)"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 12:28:03 ]
Привіт! Радію! Дякую!
Рада бачити на своїй сторінці, Юрію.
Щойно повернулася з Романова, їздила до мами. Так добре вдома. Обов'язково зайду прочитати твій блюз :)
З теплом,
Таня