ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хитрий пес
Ти жвавим песиком гайнув за хвіртку.
Виляючи хвостом, раптово втік.
Навіщо повернувся в рідну клітку,
Вичавлюючи з вуст лимонний сік?

Чого мовчиш? Не чую більше лайки!
Чи, може, розучився за ці дні?
Ти звідкіля прийшов? Невже від Майки?
А втім, мовчи, то – байдуже мені.

Стоїш улесливо на задніх лапах –
Скуйовджений, захеканий, чудний.
Як завше на тобі сторонній запах –
KENZO… То йди, моя покаро, змий!

Вірунчик, не чіпляйся, мов бацила.
Втамуй, кохана, безпідставний гнів.
Мене менти на кілька днів закрили,
У камері з повіями сидів.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-15 19:30:26
Переглядів сторінки твору 5861
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.560 / 5.5  (5.576 / 6.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.656 / 6.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.680
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.06 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-11-15 20:12:08 ]
:)ХЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:45:19 ]
Дякую, Зоряночко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-15 22:12:33 ]
Можна було б ще назвати вірш: Притча "Діалог з другом". Дуже цікавий вірш і несподівана кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:48:17 ]
А я думаю, Ярославе, що можна назвати вірш, Викрутився.:)
Гарний хлопчик, вистачає на всіх.
Дякую за відгук,
з теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 02:21:49 ]
Бідненький:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:50:09 ]
Дякую, Тамарочко.:)
А я думаю, що він вдало викрутився, а бідненька вона.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 22:25:38 ]
Та то зрозуміло, Таню, я - з іронією:)
Але - я думаю, вона хотіла, щоб він викрутився - то є азбука сімейного театру, якщо ї сили і бажання продовжувати гру:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 08:26:34 ]
Зате повії відтяглися... :-) Ну, якщо він ще й з Майкою грішить, то так йому і треба! Як кажуть : Бозя каре за витвари. Гумористка ви наша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-16 09:53:28 ]
Дякую, Потарочко. Сподіваюсь, що чоловікам теж сподобається цей вірш, бо, мабуть, деякі з них опинялися в такій ситуаціі, коли доводилось викручуватися.
З теплом,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-16 11:51:16 ]
Лимоний сік з вуст це трохи гірше за очманілі солов'ї, але теж образ уяви напряг вимагає!
А "механік Гаврилов" хорош! Це в одну камеру з хвойдами у вигляді задобрювання.
Таня, сподіваюсь це не з власного досвіду, крий боже. Не повірю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:24 ]
Ой, як важко Вам догодити, Олександре.
"З вуст лимонний сік" - кисла усмішка.
Олександре, це не з власного досвіду. Жіноча фантазія безмежна. Інколи щось вигадую, часом щось розповідають друзі, ось так виникають мої вірші.
Дякую за коментар,
Тетяна







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-16 13:06:06 ]
Яскраво, іронічно і так схоже на життя!
Місцями збивається ритм, але взагалі - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:58:30 ]
Приємно це чути, Сашо!
А де саме збивається ритм? Перевірила і не знайшла :)
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 12:53:04 ]
Вітаю, Таню!
У кожному парному рядку наголоси стоять на 2,6 і 10 складах.
У рядку:
"KENZO… То йдИ, моя покаро, змИй! - на 2.4 і 10.
У рядку:
"Чи, може, розучився за цІ днІ? - на 2,6,9, 10,
Звичайно, можна при читанні нівелювати такий незбіг, але при першому читанні - ритм трошки збивається.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 00:53:11 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 11:54:51 ]
Дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2009-11-19 09:18:55 ]
Привіт! Класно! Дякую!
Перекликається з моїм "Така любов... (блюз)"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 12:28:03 ]
Привіт! Радію! Дякую!
Рада бачити на своїй сторінці, Юрію.
Щойно повернулася з Романова, їздила до мами. Так добре вдома. Обов'язково зайду прочитати твій блюз :)
З теплом,
Таня