ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,

Євген Федчук
2026.03.08 15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма

Володимир Бойко
2026.03.08 14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.

Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…

Борис Костиря
2026.03.08 13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.

Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу

Нічия Муза
2026.03.08 12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.

Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,

Ігор Терен
2026.03.08 12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.

Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться

С М
2026.03.08 04:40
був ти хоч колись
чи бував хоч раз гостем леді електричної
чар-килим біля ніг
не запізнись
тебе чекають
чуття й принуки
до тебе линуть
рухи і звуки

Іван Потьомкін
2026.03.07 18:07
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тара

Ігор Шоха
2026.03.07 18:00
Не покоряю майбуття,
але у полі і на волі
природи вічної дитя
на колесі своєї долі
алюром їду у життя.

ІІ
Блукаю, наче, менестрель

Віктор Кучерук
2026.03.07 13:57
Коли, змінивши темний фон,
В яру синіє звабно ранок, -
Стрекоче сойка в унісон
Веселим наспівам веснянок.
Де тче павук сріблясту нить,
Сховавши працю від загалу, -
Шугають протяги щомить
Поміж цвітіннями конвалій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Збірка "Сонячна карусель"

 Скарби пана Мишинського
Пан Мишинський у норі
Від зорі і до зорі
Уклада свої скарби
Геть подалі од біди.
Має п’ять мішків зерна –
Рису, гречки і пшона,
Зранку-зранечку щоднини
Перелічує зернини.
Борошенця в лантухах
Розкладає по кутках
І хвилюється, чи вдало
Сховане під ліжком сало.
І сюди ж коренеплоди
Із селянського городу:
Моркву, бульбу*, буряки
Він тягає залюбки,
Аби тішитися ними:
От запасоньки на зиму!

Друзів пан оцей не має,
Від порогу проганяє
І проводить цілі дні
У норі в самотині.

Але трапилося лихо:
Десь поділася утіха,
Наче скарб і береже,
Та не тішиться уже.
День за днем стає сумніша
Одинока бідна миша.

Де ж знайти тепер розраду?
Може, ви дасте пораду?

*бульба – картопля

2009

(вірш дарую шановній Редакції Майстерень, яка виявила нору пана Мишинського )

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-25 13:45:19
Переглядів сторінки твору 3359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-25 14:33:48 ]
Олесю, звичайно, я під Мишинським бачив Жулинського, але що може бути краще, аніж вірші для дітей. :)

До речі, не забувайте ставити галочки при публікації таких віршів на рубриках "ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ",
"Виключно, персоніфікована фауна і флора".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 16:34:28 ]
Дорога Редакціє, родина Мишинських д-у-у-уже велике, цей - лиш один із "далеких бідних родичів" :-))) Слухаюся щодо галочок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 15:39:26 ]
Знайти іншу мишку. Привіт, Олесю! Не перестаєш приємно дивувати. Гарний цикл виходить. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 16:35:40 ]
Дякую, Ігорю. за пораду! Треба вольову, вперту і хитру мишку, аби такого скупердяя змінила :-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 19:58:34 ]
Бідний багатий Миш. А вірш цей не лише для дітей!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 16:36:03 ]
Слушне зауваження, пане Мироне :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-26 22:00:05 ]
Слово "Миш" у п.Мирона звучить особливо :)) Цей вірш буде окрасою "мишачої" збірки. Лесю - ви творите дуже гарні і змістовні речі, які не мають права належати лише вам. Точніше, як автору - безперечно, але мають радувати людей, особливо діток :)) Спасибі вам, що ділитеся з аудиторією ПМ вашим, не побоюся сказати, талантом. Розпорядіться ним правильно, будь-ласка..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-26 23:07:09 ]
Дякую, Михайле. Мені справді аж незручно від таких слів. Чи завжди знаєш отой напрям "правильно"? Перепрошую, потягло на філософію :-)) Ще раз дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-11-29 11:01:27 ]
Таємницю вам відкрию,
Чом в норі мишатко скніє,
Бо колись на вечорниці
Запросив товсту мишицю.

Мріялось погомоніти,
Вишептать мишачі біди,
Розказати про кота,
Що подер колись хвоста.

Але мишка зголодніла,
Мовчки тільки сало їла.
От і журиться мишак -
Він дружить не може так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 17:50:00 ]
Олександре - +100 :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-07 08:30:21 ]
Невже і тут у всьому винна особа жіночої статі? :-)
Дякую за такий гарний коментар, пане Олександре!