ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2021.12.02
18:47
з того часу як глибина твоїх очей
вибігла до мірки перекинутої чарки
і замулила погляд
викашлюючим нісенітниці
хмелем
нам не бракувало
її
вибігла до мірки перекинутої чарки
і замулила погляд
викашлюючим нісенітниці
хмелем
нам не бракувало
її
2021.12.02
18:44
бачу сон
цей дивний сон
диму змій
і грамофон
плаче про
mi corazon
і там te amo теж
цей дивний сон
диму змій
і грамофон
плаче про
mi corazon
і там te amo теж
2021.12.02
18:42
дощ у душі
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші
спогадів дим
очей глибина
краплини тебе
мов день без небес
він видихся весь
у вірші
спогадів дим
очей глибина
2021.12.02
15:33
Когда у меня будут собственные ключи
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
от этого солнца, от этого неба,
от этого мира, от этого мира, когда?
* * *
Мир – не журнал и не эфир,
а живой огромный мир.
2021.12.02
10:27
Ми всі там будемо, та не одразу —
На небеса у черзі стоїмо.
Прощаємо небіжчикам образи,
І не жаліємо живих, наразі, —
Гріх за кермом.
Збирає вічність мито, — в кожнім домі
За упокій душі свіча горить.
На небеса у черзі стоїмо.
Прощаємо небіжчикам образи,
І не жаліємо живих, наразі, —
Гріх за кермом.
Збирає вічність мито, — в кожнім домі
За упокій душі свіча горить.
2021.12.02
06:28
Ярмо собі накинули на карк
і тягнем балагулу* з балаганом…
Тепер країна швидше – зоопарк
з її давно сплюндрованим Майданом.
Хотіли краще? Та пішло не так.
Втрачаємо державність і свободу.
У «слуг» нарідних, звісно, все ніштяк –
для виборців товчуть
і тягнем балагулу* з балаганом…
Тепер країна швидше – зоопарк
з її давно сплюндрованим Майданом.
Хотіли краще? Та пішло не так.
Втрачаємо державність і свободу.
У «слуг» нарідних, звісно, все ніштяк –
для виборців товчуть
2021.12.02
05:03
Мої ровесниці – надії
З душі виштовхують нуду.
Появі їхній я радію,
Хоча полегшення не жду.
Не сподіваюся наївно
В прихід успішних розцвітань,
Якщо розвіює нищівно
Життя початки сподівань.
З душі виштовхують нуду.
Появі їхній я радію,
Хоча полегшення не жду.
Не сподіваюся наївно
В прихід успішних розцвітань,
Якщо розвіює нищівно
Життя початки сподівань.
2021.12.02
02:07
коли тобою світ вже відболить
як сад грозою в літнім завіконні
коли любов’ю випалена мить
золою опадатиме в безсоння
я відбиратиму у тиші ніч
і вибиратиму для слова клітку
а зрізи крил гоїтиме мені
як сад грозою в літнім завіконні
коли любов’ю випалена мить
золою опадатиме в безсоння
я відбиратиму у тиші ніч
і вибиратиму для слова клітку
а зрізи крил гоїтиме мені
2021.12.01
22:46
(Переклад)
Дивне дерево зі Сходу
У саду зронило лист.
Таємниці насолоду
Нам листочок цей приніс.
А чи сутність він єдину
Дивне дерево зі Сходу
У саду зронило лист.
Таємниці насолоду
Нам листочок цей приніс.
А чи сутність він єдину
2021.12.01
19:50
Тьмяне тремтливе світло нічника.
Легесенько погойдує колиску
Невтомна, хоч і стомлена рука.
Лунає колискова. Ніжним блиском
У вікна заглядають зірочки.
Ніч огортає ковдрою м’якою.
По хвилях хмаринкової ріки
Сни поспішають доброю юрбою.
Легесенько погойдує колиску
Невтомна, хоч і стомлена рука.
Лунає колискова. Ніжним блиском
У вікна заглядають зірочки.
Ніч огортає ковдрою м’якою.
По хвилях хмаринкової ріки
Сни поспішають доброю юрбою.
2021.12.01
18:22
Згіркла сльоза пам’яті
З неба сяйне місяцем.
Межі недосконалості
Заочі перемістяться.
Не осягти похапцем
Світу пізньоосіннього.
За виднокіл котиться
З неба сяйне місяцем.
Межі недосконалості
Заочі перемістяться.
Не осягти похапцем
Світу пізньоосіннього.
За виднокіл котиться
2021.12.01
16:40
Інколи треба рубати з плеча
Для остаточного рішення!
Складнощів, сумнівів теж вистача,
Душу вразливу втішити.
Час може якось змінити думки.
Внести нові корективи.
Інша картина… Усе навпаки
Для остаточного рішення!
Складнощів, сумнівів теж вистача,
Душу вразливу втішити.
Час може якось змінити думки.
Внести нові корективи.
Інша картина… Усе навпаки
2021.12.01
13:48
…А діти вмирали тихо –
на свято Усіх Святих.
Не чулось у хаті сміху,
а тут уже й плач затих.
Лиш мати молилась: «Боже ж,
прости, що просить прийшлось.
Із всього, що дати можеш,
на свято Усіх Святих.
Не чулось у хаті сміху,
а тут уже й плач затих.
Лиш мати молилась: «Боже ж,
прости, що просить прийшлось.
Із всього, що дати можеш,
2021.12.01
07:38
Іноді так хочеться сказати:
провались усе під три чорти.
Нерви, мов натягнуті канати
і не бачиш стежки до мети.
Йдеш наосліп. Ніби й недалеко.
Та себе за втому не карай.
Душі в Божий світ несуть лелеки,
журавлі ж назад, – за небокрай.
провались усе під три чорти.
Нерви, мов натягнуті канати
і не бачиш стежки до мети.
Йдеш наосліп. Ніби й недалеко.
Та себе за втому не карай.
Душі в Божий світ несуть лелеки,
журавлі ж назад, – за небокрай.
2021.12.01
05:13
Завтра буде морозяний грудень
І за обрієм зникне сльота, –
І мене поцілунком розбудять
Ненаситні жіночі вуста.
Засніжить на світанні раптово
І побілить простори умить, –
І нарешті почується слово,
Від якого душа затремтить.
І за обрієм зникне сльота, –
І мене поцілунком розбудять
Ненаситні жіночі вуста.
Засніжить на світанні раптово
І побілить простори умить, –
І нарешті почується слово,
Від якого душа затремтить.
2021.12.01
04:55
коли так мало на сльози
Божого світла
увімкни
цю оголену місяцем тишу
до якої душа
ще незболена звикла
і купайся
кохайся
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Божого світла
увімкни
цю оголену місяцем тишу
до якої душа
ще незболена звикла
і купайся
кохайся
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2021.11.30
2021.11.19
2021.11.15
2021.11.08
2021.10.13
2021.10.08
2021.09.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олеся Овчар (1977) /
Вірші
/
Портрет на двох
Ми просто зорі...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ми просто зорі...
Ми просто зорі... В далі синій
Молочний Шлях чекає нас.
А на старенькім клавесині
Повільно небо грає вальс.
Ти відчуваєш? Ми кружляєм
У танці ніжних відчуттів,
Поволі вічність забирає
У рай непізнаних світів.
Не боїмося заблукати
Поміж планет і чорних дір,
Бо сяйвом віруємо свято.
Галактики туманять зір?
Ми загубитися не в силі -
Проміння сяє в унісон,
А на старенькім клавесині
Нам небо грає вальс-бостон...
2009
Молочний Шлях чекає нас.
А на старенькім клавесині
Повільно небо грає вальс.
Ти відчуваєш? Ми кружляєм
У танці ніжних відчуттів,
Поволі вічність забирає
У рай непізнаних світів.
Не боїмося заблукати
Поміж планет і чорних дір,
Бо сяйвом віруємо свято.
Галактики туманять зір?
Ми загубитися не в силі -
Проміння сяє в унісон,
А на старенькім клавесині
Нам небо грає вальс-бостон...
2009
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0781 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0781 seconds