ой забула........
з любовю
і щирим теплом,
Белла

*Крила сині, як синька, обрали старого твого паска.*
можна пояснити як це?

Шановна Блакитна Кішко!
Ви хочете 5? Будь ласка. Тільки вірш після цього ж не стане кращим. Він - як розбита іграшка з ялинки - окремі скельця поблискують, але цільності немає. Є окремі образи, метафори, які розумієте тільки Ви. Разом із ритмом, який весь час збивається, та помилками все це створює враження сирого тіста. Може, не варто настільки сирі вірші одразу виставляти?

Доброї ночі, Любо. Дякую Вам за п"ять. Звичайно, у Ваших словах є сенс, щодо швидкого виставляння сирих віршів деякими авторами. В іх число входжу і я, але спробую аргументувати свою поведінку.
Де ми з Вами? На Майстернях, тобто , у майстерні. Ми майструємо. То ж гуртуємося разом , аби підказувати один одному, толерантно критикувати, ліпити і випікати із сирого тіста досконалу структуру пирога- вірша. Прислухатися один до одного і отримувати від спілкування задоволення. Так? Так.
Плід пекаря- поета його збірка, де не окремі іграшкові прикраси, а цілісний і вартісний продукт. Не вистав я зараз цього вірша - канув би в лету, а так знаю, когось зачепило, когось - ні.
Знаю, що змінити, підправити, обтесати, як теше добрий скульптор свої роботи. Моя сторінка, моя- майстерня, де тісто поступово випечеться у пиріг. І , як казали древні, всьому свій час... Щиро дякую за увагу до твору . З повагою, Блакитна Кішка, або ж Ірбіс.)

Дякувати? За уміння забувати погане.) За увагу. І просто так... Як у мультику. А за що? Просто так!!!
З пирогом буду дуже старатися , Чорі. Кольорових снів.)

Взагалі я вважаю, що творчі поради тут вийшли від декого аж надмірно настирливими. У мене таке враження, що даремно дівчата до вас, Блакитна Кішка, отак чіпляються.

Написати свої конкретні пропозиції щодо вірша, та й досить.

В цілому, як на мене, у вас просто іншого характеру образний потік, інше інформаційне поле, інша енергія. І вас не змінити.

І скажу вам, що в історії людства багато вельмиповажних авторів писали схожим чином. Та й чи лише поетів, прозаїків? Архітектор Гауді, наприклад, як пишуть його сучасники, малював на серветці не надто чіткі ескізи, і давав майстрам, які вже те втілювали в життя. І ще як це все працювало!

А для заключних штрихів хороший і непоступливий літредактор вам обов'язково потрібен, аби увиразнити ваше дуже і дуже цікаве, насичене, пристрасне бачення.

А ваші вірші, таки, як я розумію - створені для самої себе, і прекрасної частини людства, що має назву - чоловіки.
І ми чудово себе почуваємо у бурхливому морі ваших емоцій.

Звичайно техніку написання потрібно ще шліфувати (а кому з ваших опонентів і не опонентів не потрібно?!) - особливо у напрямку тої прозорості,
про яку я вам писав нещодавно. Якщо ця прозорість закріпиться на вашому підсвідомому рівні, то й кінець майже всім технічним проблемам. :)

Отож, потрібно йти своєю дорогою. Хоча й прислухатися до зважених порад, але тільки тих, кому довіряєте.

так хай Блакитна Кішка далі малює на серветках свої не надто зрозумілі ескізи
ми чим зможем поможем - будем підбирати серветки.......
а прекрасна частина людства - чоловіки (!!) буде робити вид що плаває в морі емоцій

кому тут можна довіряти звичайно же зразу стало ясно
удачного плавання всім

з любов*ю, теплом і всім іншим
-белла