ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2020.07.08 08:23
* * *
Болюче щось, неначе жало,
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.

Сергій Губерначук
2020.07.08 08:14
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!..
Який тут Господь-Бог?! Самі погрози!
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.

На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита

Шон Маклех
2020.07.07 21:54
Тягар смутку
Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку

Євген Федчук
2020.07.07 20:46
Легенда про картоплю
Садили картоплю ми у дідуся.
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о

Ігор Федів
2020.07.07 11:42
Без остраху
Дозволили казати слово,
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.

Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,

Володимир Бойко
2020.07.07 11:24
Фуршет
Я частував своєю кров`ю комарів,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.

Дума Козак
2020.07.07 09:44
Горить коса
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...

Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,

Сергій Губерначук
2020.07.07 08:26
Ех, ти, Скорпіоне…
Ех, ти, Скорпіоне!
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –

Добром.

Олександр Сушко
2020.07.07 01:32
Літній дощик
Літній дощик


Шкандибаю, у руках ковінька

Став старим, а був - прехтивий фавн.

А спекотне літо, наче жінка,-

Олексій Кацай
2020.07.06 20:29
Бумеранг
планету машиною часу
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил

Євген Федчук
2020.07.06 19:21
Легенда про Муравський шлях
Було це у часи у старовинні.
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.

Олександр Панін
2020.07.06 18:15
Червоний Ключик
На зеленій галявині, на узліссі -
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?

«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…

Олександр Сушко
2020.07.06 17:31
Годі
Він грав на піаніно власним членом,
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.

І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,

Ярослав Чорногуз
2020.07.06 15:00
Смарагдові очі (пісня)
Смарагдове сяйво, як полум`я ніжне,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.

ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.

Олександр Сушко
2020.07.06 09:29
Зміна таланту
Порізано талант сатири лезами,
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.

О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,

Сергій Губерначук
2020.07.06 09:14
Вічно серце живе…
Вічно серце живе
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.

Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таня Тарасюк
2020.06.30

Ядвіга Руда
2020.06.20

Вигнанниця Добровільна
2020.06.17

Август Ина
2020.06.13

Лада Квіткова
2020.06.07

Микола Байдюк
2020.06.06

Олександр Ку
2020.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентин Ліпчинський / Вірші / ЛхжД

 У Відні...
У Відні…
У Відні – красиві вітрини,
У Відні – шикарні машини,
У Відні – ошатні будинки,
У Відні – різдвяні ялинки…
У Відні…

У Відні…
У Відні – чарівні дівчата,
У Відні – стилю багато,
У Відні – запах глювайну,
У Відні – бал карнавальний…
У Відні…


07.12.2009

* Глювайн – гаряче вино зі спеціями, продається просто на вулицях Відня та на різдвяних ярмарках.




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання
• Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 14:00:39
Переглядів сторінки твору 4826
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.413 / 4.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.835
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.07.03 10:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-28 14:47:41 ]
А в Києві - файне кредо:
мастити дороги медом!
та так, щоби злі, як відьми,
мешканки міста Відня
(будьте у цьому певними)
заздрили нам по-темному:
Київ - ось де гламурно!
Київ - ось де культурно!

а потім сердеги-мужчини
посадять їх у машини -
і стане у Києві-місті
тісно, панове, тісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-28 14:49:33 ]
а глювайн - це те саме, що глінтвейн, так? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 15:16:57 ]
Окрім глювайну, все це можна сказати про безліч інших міст. Тому думаю, що автору не вдалося передати атмосферу саме Відня. Хоча задум цікавий, і рефрени...

А от "красуні-дівчини" саме з таким наголом бувають лише в Україні. До того ж, це діалектизм. Як відомо, у множині - "дівчата".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2009-12-28 15:55:17 ]
Гарна віршована рецензія, Ганно!
Щиро вдячний!

А Ви бували у Відні, Ганно?
Інакше - звідки ця певність, що "мешканки міста Відня злі, як відьми"? Навпаки, ті, яких я зустрічав, дуже мило мені усміхались :).

Але, можливо, частково Ви й маєте рацію, щось чарівниче є у цьому місті, особливо ввечері...
Хто зна, чи колись я і про це відчуття не напишу вірш...

А глювайн - так, це те ж саме, що й глінтвейн, тільки на німецькій мові :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2009-12-28 16:03:03 ]
Дякую, Сергій!

Бачте, Відень на мене справив таке сильне враження, що, можливо, я ще не й в змозі передати його словами читачам...

А українська мова і є однією з небагатьох, де наголос можна ставити будь-де, особливо у віршах та піснях...
Наприклад, "рУса кОса до поЯса"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 16:27:51 ]
Це хто Вам сказав таке, що будь де?))))))))) Вас ввели в оману))))...

Український фольклор і справді рясніє непраивльними наголосами, але ж Ви не ставте поряд себе у 21 столітті, і фольклор, який творився зазвичай неграмотним народом в усній формі та ще й у сиву давнину.

А сьогодні неправильні наголоси честі автору, на жаль, не роблять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2009-12-29 08:19:41 ]
Дослухався до Вашої поради, Сергію. Заодно видалив росіїнізм у наступному рядку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:21:44 ]
Цікаво, але мені також здається, що атмосферу саме Відня не вдалося передати, хоч задум цікавий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:30:21 ]
Це, мабуть, тому, що ми з Вами побували у Відні у різні пори року :)

Вдячний за відгук та візит, Єлизавето! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:40:20 ]
Напевно, Валерію! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-31 21:50:04 ]
мені сподобалось!

І перший коментар як продовження теж чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-11-01 17:00:50 ]
Дякую, Олександре! Перший коментар - чудової поетеси Ганни Осмоловської. Вона, на жаль, покинула цей сайт, але я продовжую з нею спілкуватись на інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-02 12:19:52 ]
Як на мене, то цей вірш разом із продовженням Ганни Осмоловської заслуговує на диптих. Принаймні, в моїй пам'яті він таким залишився )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 09:08:38 ]
ОК! Цікава ідея. Звернусь до Ганни Осмоловської, запитаю, як вона до неї відноситься. Можливо, тоді цей диптих надрукує ще якийсь журнал. Або ми з Ганною кожен у своїй збірці.
Дякую, Олександре!