ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете -- з присмаком блюзу
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Мить
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Осіння звабо
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Доречно – про деякі речі
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 7)
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
* * *
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Ушкодження розуму (Pink Floyd)
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
* 212 *
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
У сквері
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Підкажи сонечку
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Шерех часу невагомих
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
* * *
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
***
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Прощання
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
* * *
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЛхжД

 У Відні...
У Відні…
У Відні – красиві вітрини,
У Відні – шикарні машини,
У Відні – ошатні будинки,
У Відні – різдвяні ялинки…
У Відні…

У Відні…
У Відні – чарівні дівчата,
У Відні – стилю багато,
У Відні – запах глювайну,
У Відні – бал карнавальний…
У Відні…


07.12.2009

* Глювайн – гаряче вино зі спеціями, продається просто на вулицях Відня та на різдвяних ярмарках.




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 14:00:39
Переглядів сторінки твору 8260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.413 / 4.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.835
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-28 14:47:41 ]
А в Києві - файне кредо:
мастити дороги медом!
та так, щоби злі, як відьми,
мешканки міста Відня
(будьте у цьому певними)
заздрили нам по-темному:
Київ - ось де гламурно!
Київ - ось де культурно!

а потім сердеги-мужчини
посадять їх у машини -
і стане у Києві-місті
тісно, панове, тісно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-28 14:49:33 ]
а глювайн - це те саме, що глінтвейн, так? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 15:16:57 ]
Окрім глювайну, все це можна сказати про безліч інших міст. Тому думаю, що автору не вдалося передати атмосферу саме Відня. Хоча задум цікавий, і рефрени...

А от "красуні-дівчини" саме з таким наголом бувають лише в Україні. До того ж, це діалектизм. Як відомо, у множині - "дівчата".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2009-12-28 15:55:17 ]
Гарна віршована рецензія, Ганно!
Щиро вдячний!

А Ви бували у Відні, Ганно?
Інакше - звідки ця певність, що "мешканки міста Відня злі, як відьми"? Навпаки, ті, яких я зустрічав, дуже мило мені усміхались :).

Але, можливо, частково Ви й маєте рацію, щось чарівниче є у цьому місті, особливо ввечері...
Хто зна, чи колись я і про це відчуття не напишу вірш...

А глювайн - так, це те ж саме, що й глінтвейн, тільки на німецькій мові :).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2009-12-28 16:03:03 ]
Дякую, Сергій!

Бачте, Відень на мене справив таке сильне враження, що, можливо, я ще не й в змозі передати його словами читачам...

А українська мова і є однією з небагатьох, де наголос можна ставити будь-де, особливо у віршах та піснях...
Наприклад, "рУса кОса до поЯса"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2009-12-28 16:27:51 ]
Це хто Вам сказав таке, що будь де?))))))))) Вас ввели в оману))))...

Український фольклор і справді рясніє непраивльними наголосами, але ж Ви не ставте поряд себе у 21 столітті, і фольклор, який творився зазвичай неграмотним народом в усній формі та ще й у сиву давнину.

А сьогодні неправильні наголоси честі автору, на жаль, не роблять.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2009-12-29 08:19:41 ]
Дослухався до Вашої поради, Сергію. Заодно видалив росіїнізм у наступному рядку. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:21:44 ]
Цікаво, але мені також здається, що атмосферу саме Відня не вдалося передати, хоч задум цікавий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:30:21 ]
Це, мабуть, тому, що ми з Вами побували у Відні у різні пори року :)

Вдячний за відгук та візит, Єлизавето! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-05 10:40:20 ]
Напевно, Валерію! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-31 21:50:04 ]
мені сподобалось!

І перший коментар як продовження теж чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-11-01 17:00:50 ]
Дякую, Олександре! Перший коментар - чудової поетеси Ганни Осмоловської. Вона, на жаль, покинула цей сайт, але я продовжую з нею спілкуватись на інших.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Козинець (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-02 12:19:52 ]
Як на мене, то цей вірш разом із продовженням Ганни Осмоловської заслуговує на диптих. Принаймні, в моїй пам'яті він таким залишився )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-11-03 09:08:38 ]
ОК! Цікава ідея. Звернусь до Ганни Осмоловської, запитаю, як вона до неї відноситься. Можливо, тоді цей диптих надрукує ще якийсь журнал. Або ми з Ганною кожен у своїй збірці.
Дякую, Олександре!