ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.01 13:36
Я сльозою упаду на стяг,
Струджений, пониклий і пробитий.
Силу я здобуду у полях,
Де гримить непримиренна битва.
Коровай народжує земля
У важкій роботі і молитві.

Я ніколи вже не відступлю

хома дідим
2026.08.01 11:43
понад безмежні провалля
через квітучі сади
попри космічну байдужість
вітри галактичні
нестерпні
на світлі у темряві
для чого інколи біг
що міг я

Віктор Кучерук
2026.08.01 06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав

Ірина Вовк
2026.08.01 03:53
…За 3 години до… …Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід

Ольга Садкова
2026.07.31 22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.

Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку

хома дідим
2026.07.31 15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа

Володимир Бойко
2026.07.31 14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.

Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.

Борис Костиря
2026.07.31 13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем

С М
2026.07.31 07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,

Віктор Кучерук
2026.07.31 06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо

Ірина Вовк
2026.07.31 05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги) …Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року. За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня

Сергій Губерначук
2026.07.30 16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес

Євген Федчук
2026.07.30 16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск

Артур Курдіновський
2026.07.30 15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.

Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний

Артур Курдіновський
2026.07.30 14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.

У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника

Вячеслав Руденко
2026.07.30 13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.

І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Течія по голотечі
Rainbow Дні роздати до крупини,
ніч гойдати, мов дитину,
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

28 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 23:54:51
Переглядів сторінки твору 29490
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.079 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.142 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.07.26 01:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 00:24:44 ]
Яка краса! Повний театр абсурду :) Особливо комент Тетяни Бондар :)))

Я, звісно, діко вибачаюсь, але поновлю свої коменти, які стосувались безпосередньо вірша. Тому що саме вони спонукали автора до змін у тексті.

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Скажу так: дуже шкода ліричного героя, бо "ані шкури, ані шерсті" може означати тільки те, що його освіжували. І тепер він - тушка.
Юр, шото я заплуталась, де хто від якого імені говорить:
"душа багата.
Дати. Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,"
І хто такі "грамеми"? Ти ж знаєш мою уяву :)


Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:49:01 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Черунь,

ГРАМЕМА, -и, ж. Елементарна одиниця граматичного значення. 8-/
Ані шкури ані шерсті - це прислів`я таке - означає - зовсім нічого - ніц
ні на лепту - теж прислів`я - анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк

Себто коли немає за що чіплятися, то є ще душа і вона багата. О.
А мо` взагалі перші три рядки туранути:
І буде круто:

Дати.
Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

Нє? :)

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дати
...залишаючись при світлі...

Лазірко! Шо ти зі мною робиш?! :)))

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:58:48 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Знаючи твій хист на асісяїв, хочу лише зауважити, що Дати - це не дієдлово.
Але як жінку - можу тебе зрозуміти. :)))

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дааа??? Якщо це не дієслово, то сенсу взагалі нема. Тобто, змісту. Бо воно тоді не несе жодного навантаження. Це я тобі кажу як жінка :)

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 01:32:55 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Любаш,
ню вотуво я замінив.
Дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:34:42 ]
:)))
Ну звиняй, Любаш - кажу махнул нє глядя.
Звичайно все що стосується вірша повинно залишитися.
Ще раз дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 20:47:48 ]
Коментарі теж треба думати, як писати - щоб не образити людину. Мені здається, що театром абсурду тут є не мій коментар і не аналіз вірша в чужих коментарях ,а саме відношення людей одне до одного.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:08:51 ]
Маєте на 100% рацію.
Вчимося одне в одного.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 22:42:55 ]
Тетяно, щоб Вам було легше зрозуміти сказане, поясню: Ваш комент виглядав справді абсурдно з огляду на те, що коментів Юрія Лазірко практично не лишилося після того, як він все видалив.
Так що розслабляйтесь, посміхайтесь і не беріть дурного в голову, а... (ну, далі, сподіваюсь, знаєте). А ставлення людей одне до одного визначаються не словами - це так, на майбутнє.
З Новим Роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:35:53 ]
Ой, дякую, мої любі Любаню і Юрчику, потішили хоч цим. ;) Цьомики ! З новим Роком ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:41:43 ]
І тебе, Ксю, з Новим! Най все збудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 10:28:55 ]
Справді, неповторно! Вірш тече мов весняний струмок!
З Новим Роком, Юрію! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 18:00:50 ]
Неповторно. це те, що називається психоделією у поезії!