ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Течія по голотечі
Rainbow Дні роздати до крупини,
ніч гойдати, мов дитину,
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

28 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 23:54:51
Переглядів сторінки твору 28587
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 16:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 00:24:44 ]
Яка краса! Повний театр абсурду :) Особливо комент Тетяни Бондар :)))

Я, звісно, діко вибачаюсь, але поновлю свої коменти, які стосувались безпосередньо вірша. Тому що саме вони спонукали автора до змін у тексті.

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Скажу так: дуже шкода ліричного героя, бо "ані шкури, ані шерсті" може означати тільки те, що його освіжували. І тепер він - тушка.
Юр, шото я заплуталась, де хто від якого імені говорить:
"душа багата.
Дати. Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,"
І хто такі "грамеми"? Ти ж знаєш мою уяву :)


Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:49:01 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Черунь,

ГРАМЕМА, -и, ж. Елементарна одиниця граматичного значення. 8-/
Ані шкури ані шерсті - це прислів`я таке - означає - зовсім нічого - ніц
ні на лепту - теж прислів`я - анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк

Себто коли немає за що чіплятися, то є ще душа і вона багата. О.
А мо` взагалі перші три рядки туранути:
І буде круто:

Дати.
Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

Нє? :)

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дати
...залишаючись при світлі...

Лазірко! Шо ти зі мною робиш?! :)))

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:58:48 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Знаючи твій хист на асісяїв, хочу лише зауважити, що Дати - це не дієдлово.
Але як жінку - можу тебе зрозуміти. :)))

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дааа??? Якщо це не дієслово, то сенсу взагалі нема. Тобто, змісту. Бо воно тоді не несе жодного навантаження. Це я тобі кажу як жінка :)

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 01:32:55 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Любаш,
ню вотуво я замінив.
Дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:34:42 ]
:)))
Ну звиняй, Любаш - кажу махнул нє глядя.
Звичайно все що стосується вірша повинно залишитися.
Ще раз дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 20:47:48 ]
Коментарі теж треба думати, як писати - щоб не образити людину. Мені здається, що театром абсурду тут є не мій коментар і не аналіз вірша в чужих коментарях ,а саме відношення людей одне до одного.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:08:51 ]
Маєте на 100% рацію.
Вчимося одне в одного.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 22:42:55 ]
Тетяно, щоб Вам було легше зрозуміти сказане, поясню: Ваш комент виглядав справді абсурдно з огляду на те, що коментів Юрія Лазірко практично не лишилося після того, як він все видалив.
Так що розслабляйтесь, посміхайтесь і не беріть дурного в голову, а... (ну, далі, сподіваюсь, знаєте). А ставлення людей одне до одного визначаються не словами - це так, на майбутнє.
З Новим Роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:35:53 ]
Ой, дякую, мої любі Любаню і Юрчику, потішили хоч цим. ;) Цьомики ! З новим Роком ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:41:43 ]
І тебе, Ксю, з Новим! Най все збудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 10:28:55 ]
Справді, неповторно! Вірш тече мов весняний струмок!
З Новим Роком, Юрію! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 18:00:50 ]
Неповторно. це те, що називається психоделією у поезії!