ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Течія по голотечі
Rainbow Дні роздати до крупини,
ніч гойдати, мов дитину,
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

28 Грудня 2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-12-28 23:54:51
Переглядів сторінки твору 27786
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.115 / 5.5  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.01.23 17:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 00:24:44 ]
Яка краса! Повний театр абсурду :) Особливо комент Тетяни Бондар :)))

Я, звісно, діко вибачаюсь, але поновлю свої коменти, які стосувались безпосередньо вірша. Тому що саме вони спонукали автора до змін у тексті.

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Скажу так: дуже шкода ліричного героя, бо "ані шкури, ані шерсті" може означати тільки те, що його освіжували. І тепер він - тушка.
Юр, шото я заплуталась, де хто від якого імені говорить:
"душа багата.
Дати. Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,"
І хто такі "грамеми"? Ти ж знаєш мою уяву :)


Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:49:01 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Черунь,

ГРАМЕМА, -и, ж. Елементарна одиниця граматичного значення. 8-/
Ані шкури ані шерсті - це прислів`я таке - означає - зовсім нічого - ніц
ні на лепту - теж прислів`я - анітрохи, зовсім, ніскільки, ніяк

Себто коли немає за що чіплятися, то є ще душа і вона багата. О.
А мо` взагалі перші три рядки туранути:
І буде круто:

Дати.
Втрати подолати
біль тамуючи в грамемах,
серцю звіритись твоєму
і міліти в гирлі миті.
Голосом небес омитий,
хвилюватиму – застигну,
понад гирлом світло вигну
у веселку, у підкову,
в кольори гарячі слова.
Я розважений, у точці.
Кожен хрестик на сорочці
чужиною тихо витлів.
Залишаюся при світлі
перелитий сріблом ночі.
Дощ в мені, на дні хлюпоче.
Течія по голотечі,
та нема де діти втечу.
Ані дати ані взяти –
виливайся мово святом,
вимивай із мене рими,
зазвучи неповторимо.

Нє? :)

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дати
...залишаючись при світлі...

Лазірко! Шо ти зі мною робиш?! :)))

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 00:58:48 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Знаючи твій хист на асісяїв, хочу лише зауважити, що Дати - це не дієдлово.
Але як жінку - можу тебе зрозуміти. :)))

Коментатор Чорнява Жінка, [ 2009-12-29 00:34:23 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Дааа??? Якщо це не дієслово, то сенсу взагалі нема. Тобто, змісту. Бо воно тоді не несе жодного навантаження. Це я тобі кажу як жінка :)

Коментатор Юрій Лазірко, [ 2009-12-29 01:32:55 ],
на сторінці поезії "Течія по голотечі" Лазірко Юрій

Любаш,
ню вотуво я замінив.
Дяки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 00:34:42 ]
:)))
Ну звиняй, Любаш - кажу махнул нє глядя.
Звичайно все що стосується вірша повинно залишитися.
Ще раз дякую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-30 20:47:48 ]
Коментарі теж треба думати, як писати - щоб не образити людину. Мені здається, що театром абсурду тут є не мій коментар і не аналіз вірша в чужих коментарях ,а саме відношення людей одне до одного.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-12-30 21:08:51 ]
Маєте на 100% рацію.
Вчимося одне в одного.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 22:42:55 ]
Тетяно, щоб Вам було легше зрозуміти сказане, поясню: Ваш комент виглядав справді абсурдно з огляду на те, що коментів Юрія Лазірко практично не лишилося після того, як він все видалив.
Так що розслабляйтесь, посміхайтесь і не беріть дурного в голову, а... (ну, далі, сподіваюсь, знаєте). А ставлення людей одне до одного визначаються не словами - це так, на майбутнє.
З Новим Роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:35:53 ]
Ой, дякую, мої любі Любаню і Юрчику, потішили хоч цим. ;) Цьомики ! З новим Роком ! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-12-30 01:41:43 ]
І тебе, Ксю, з Новим! Най все збудеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 10:28:55 ]
Справді, неповторно! Вірш тече мов весняний струмок!
З Новим Роком, Юрію! Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-12-31 18:00:50 ]
Неповторно. це те, що називається психоделією у поезії!