ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.18 01:39
Невгасиме кохання (сонет)
Я - твій промінчик, вірний оберіг.
Тебе, кохана квіточко, зігрію!
Врятую я твою крихку надію
В байдужості засніжених доріг.

Я згаснув. Так багато ще не встиг!
Але своїм теплом я втілив мрію
В життя твоє. Я добре розумію:

Ілахім Поет
2024.05.18 00:04
Поцілунок донни
Зроби це, поки я ще не встиг на око зважити pro і contra.
В моєму світі нема святих. То страть його поцілунком шльондри.
А хочеш – ніжно-грайливим «ні» розбий його на слова та звуки.
Будь найзначнішим митцем брехні та диригентом моєї туги.
Замкни в ду

Іван Потьомкін
2024.05.17 20:47
***
«Це добре, – розум говорив, –
Що стрілися вони, сказати б,
Вже на фінішній прямій.
Але навіщо?»
«Навіщо? – озвалось серце. –
А стільки часу переконувать себе,
Що то лиш спогад отроцтва?»
«Стривай, чи ще когось

Володимир Каразуб
2024.05.17 19:20
Починаючи з міста в якому усе слова
Починаючи з міста в якому усе слова,
Починаючи з вулиць де трава обростає камінь,
Кроки стирають підошви запилюжених сандаль,
І пейзаж витісняє пам'ять
Про все, що залишилось вчора, як сонце близьким
Здається далеким, — насправді, як на листівці,

Козак Дума
2024.05.17 15:23
Межа неможливого
А ви б хотіли чути танго ночі,
а чи ранково-світанковий вальс,
або закрити з насолоди очі
і серце в такт забилося у вас?

А як щодо отримати утіху
або відчути раювання смак
і помирати жартома зі сміху?.

Світлана Пирогова
2024.05.17 09:49
Дощ весняний
Дощ весняний цілує обличчя спросоння,
Доторкається лагідно вій,
Долітає краплин ніжний рій,
І вологі стібки пролягають на скроні.

Дощ весняний вже сипле старанно в долоні
Водограєм ранковим - любов,
Розмиваючи слід від оков,

Козак Дума
2024.05.17 09:24
Треш у кубі
Ти людина-пригода,
та надовго тебе не стає…
Увертюра і кода –
неодмінне обличчя твоє.
Лише ступиш на сцену,
тільки соло своє заведеш –
і лице Авіценни
обертається махом на треш!.*

Юрій Гундарєв
2024.05.17 09:03
Месія - 20
Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»… Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав прово

Віктор Кучерук
2024.05.17 05:31
* * *
Припадаю до шиби
І дивлюсь, як у вись
Доокола садиби
В млі тумани звелись.
Не ясніє світання
За зволоженим склом, -
Виникає бажання
Знов забутися сном.

Артур Курдіновський
2024.05.17 04:22
Відповідь - війна
Чому зима триває більше року?
Чому вже вдруге втрачена весна?
Ми поспіхом вивчаємо уроки,
Тому що в нас іде страшна війна.

Чому слова палкі та агресивні?
Чому тепер на скронях сивина?
Повірили у гасла примітивні -

Ілахім Поет
2024.05.17 00:04
Сни
Мої сни - це апокриф, безцінне руно чорнокнижжя
На пергаменті із ненароджених досі ягнят.
Вище, ніж зіккурат, та від оргій Тіберія нижче.
Це мереживо з тіней, що зникли у розпалі дня.
В них скорбота, яка витікає вночі з Пенелопи,
Коли знов розпускают

Євген Федчук
2024.05.16 20:19
Василько - князь Володимирський
Розпалася Русь єдина після Ярослава.
Розділили брати землю Руську між собою,
Кожен у своїм уділі самостійно правив.
Щоби потім розділити уділ дітям своїм.
Розділилась на клаптики колись Русь єдина.
Князі правили в уділах й жадібно гляділи,
Як би зем

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
Моя вишиванка
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Со́вки*
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
* * *
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юляна Галич (1985) / Вірші

 ДОРІВНЮЄ НЕЗНАЙДЕНОМУ
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-11 09:41:00
Переглядів сторінки твору 8839
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.573 / 5.5  (4.764 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.603 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.10.30 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-11 10:23:49 ]
Давно не модно ділитись хлібом...
на жаль, так.... але як жити без цього? Для сміху? А в мене, напевно, проблеми з почуттям гумору.... Тому доводиться ділитися...
Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:06:41 ]
Дякую, Катю. Але почуття гумору ніколи не буде зайвим, навіть при поділі майна)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 10:28:01 ]
Справді, дуже гарно. Блюзово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:03:23 ]
Щиро дякую. (насправді це щось настільки абстрактне, що й жанровому визначенню не піддається)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 10:30:08 ]
Варто, Ю., дуже навіть варто:) Гарний вірш, мудрий, нехай і печальний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:01:16 ]
Дякую, Вандо :))) Буду сподіватись, що таки варто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 11:40:44 ]
чомусь згадався "Наутілус Помпіліус":
"Я пытаюсь разучиться дышать,
Чтоб тебе хоть на минуту отдать
Того газа, что не умели ценить.
Но ты спишь и не знаешь,
Что над нами километры воды,
И что над нами бьют хвостами киты
И кислорода не хватит на двоих.
Я лежу в темноте..."

а) протестую проти "немодно" :)
б) до самоповторів тобі ще далеко;
в) доплентатись і переплентатись;
г) "у неприсутність у суєті" - отут не пойняв. Або "у неприсутності", або "у суєту"?

І взагалі - я тобі цілу кисневу подушку притащила: дихай!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:28:33 ]
Дякую, Чорі, втішила мене твоя асоціація. Хоч у момент написання Наутілус не був присутній в свідомості, але пісню цю люблю і ще багато їхніх речей...
Щодо неприсутності - то ніби у суєті не присутність... ну щось таке. простіше кажучи - маразм)))
За подушку - окреме мерсі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:30:11 ]
Мерсі, Ярино :))) А давайте плентатись разоч, чи що))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 12:25:19 ]
Ну прямо в "десятку" влучили. Вельми і вельми гарно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 12:33:12 ]
Щиро дякую :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:11:22 ]
Вірш подобається. Наголос у «пітьмі» я б замінила. Ну і моя зовсім особиста :) думка: я би трошки скоротила, вірш став би більш напруженим. Хоча він і так дуже непоганий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:43:41 ]
Гарний, проникливий вірш!
Жаль, що такий печальний:
"останні двері відчинить доля і не спинитись.
якщо й захочеш –
нема для кого..."
Хочеться побажати скорішого "одужання", зростання нових паростків сподівань і, хоч би маленької віри у диво.
Дива частіше трапляються з тими, хто їх очікує.
І навіть прихід весни для цього не обов'язковий:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 14:59:00 ]
Щиро вдячна, пані Ларисо. Можливо, напруги й додалося б, але логіки його написання для мене була саме такою, хоч може це й не вловлюється, тож - нехай залишається як є((.
Пане Олександре, дякую за спробу розібратись у цьому скопищі абстракцій - і за побажання теж - та знаєте, метою цих рядків (якщо вона тільки у них була) є не викликати в читача жалість, а, як не дивно, вселити бодай трохи оптимізму)))))
А диво...
"Хочеш побачити диво - стань ним" - цитата з фільму "Брюс Всемогутній", ага, навіть така депресивна особа як я, дивиться кінокомедії))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 17:29:16 ]
Юляно!
Я просто спів-відчуваю з Вами.
Це не означає, що я Вас жалію.
То ж - дивіться Кінокомедії.
І головне: частіше посміхайтесь.
Посмішка - всім личить:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 15:00:18 ]
Цей текст довершений, Юляно, і, як і всі твої тексти, він медитативний. Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 15:20:53 ]
Дякую, Сергію)) Приємно чути, що тобі сподобалось (хоча щодо цього є сумнів:) медитативний - добре це чи ні?)
*глибоко замислена, йде медитувати*
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 19:54:13 ]
Не можна не відмітити ритм. Він ніби синергує з текстом. Одним словом, хочеться ще раз перечитати ;) (починає перечитувати).

І ось "по-англійськи", як на мене, вибивається із загальної атмосфери, створеної віршем, а от "самоповтори віршів і збочень" - чудово)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 22:16:17 ]
Спасибі вам, Борисе. Приємно, що вловили настрій))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 14:40:07 ]
А що це за самоповтори збочень? Це коли пішаки забрали королеву? Двері останнього вагону відкриєш(замок проржавів), а там міміно в полосатих шкарпетках і філіжанка кави . Жіночий крик, того гляди і шампанського захочеться, а там думки сумні геть...
Гарна поезія Юляно!