ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Опікунці залітних янголів
Образ твору Сиди і слухай, як він грає…
Хоч це вже точно – не твоє,
Але подібність серце крає
І мукам край не настає.

На підвіконні в коридорі –
Твій персональний полігон:
Хрипкі гітарні перебори
І юна усмішка його.

І поки музика лунає,
Ламай свій ритм і прав життя –
Лише вона туди вертає,
Куди немає вороття.

11.12.2009 р.




Найвища оцінка Юлія Зотова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-17 15:16:39
Переглядів сторінки твору 5941
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.009 / 5.38  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.833 / 5.25  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:19:26 ]
Ех... Рамантіка в Віннециі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-01-27 12:33:11 ]
Що, впізнав? ;) Тільки от янголи Юлі якісь усе калічкуваті трапляються... Літати лінуються, а ходити толком не вміють. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:42:02 ]
Навчаться, кому тре, а кому не тре той не тре))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-27 13:12:40 ]
мило!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Денис Волошин (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-06 17:25:37 ]
Гранціки колюч переломлен пополам)
А наш батюкшка ленін совсем усоп)
Не п"е дешевого вина з капетів
Така відверта. Мила хуліганка
серед її знайомих є поети!

О! О-о-о, серед її знайомих є поети... о-о-оо-о, серед її знаймих є поєти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-06 20:13:34 ]
Ну, Деньчик, тебе й загребло! Такий мікс... спонтанно чи ще й думав? ;)) Під гітару співав? Чи без супроводу?
По-моєму, правильніше буде: "Серед її знайомих ще й не-поети стрічаються" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 01:49:11 ]
Хоча "І мукам край не настає" трішки псує враження, але "особистий полігон" подобається все одно. І музика - так! - вона може все. Тільки не навчить янголів ходити :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 10:37:55 ]
Опа, а з брюнетками ти наче більш поміркований...
Та шож це за іронія долі така?
Я рада що ти слухняний хлопчик і пішов таки щукати собі співбесідниць для конструктивного спілкування а не для самоствердження тепер ще зроби одну милість.
Або перестань звинувачувати безнадійних блондинок, у тому шо їм важко думати, або не сунься зі своїм конструктивом у віршах написаних для мене.
Подобається полігон? - Мій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-13 12:00:50 ]
Ви не уважні, Юліє. Лео не "пішов шукати", а його гостинно запросили. І він, як джентльмен, наніс візит. Хто ж знав, що цей вірш написаний для Вас особисто?
"Безнадійні блондинки" - хороший термін. Ви їх таким чином захищаєте? Не перестарайтесь :))
"Сунутися" кудись чи ні - не Вам вирішувати, на щастя. До Вас особисто Лео не зайде - можете бути впевненою. Ваш "полігон" йому не подобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-13 21:18:58 ]
Доброго вечора в нашій хаті! Я лише кота насмілилася запросити - а тут сам господар... Перевіряєте, чи підходяща тут компанія для вашого котика? ;)
А щодо того рядка, що "псує враження", то ключове слово там "край" (Cry Angel). Але то зрозуміло лише нам з Юлею... ну і ще половині Вінниці, а якщо з вашої мансарди нашої Башти не видно, то звідкіля ж вам знати такі нюанси, ага...
Втім, це не знімає з мене відповідальності - можна було б якось по-іншому це слово обіграти. Ледач...
До речі, це й не вірш, а пісенька з такою собі простенькою мелодією-гойдалкою. А в пісеньках тексти можуть бути і не дуже... того... (не знає, як закінчити речення, плутається у словах і гепається під стіл, під яким щось дзенькає... потім - булькає).
...І вззззззагалі, поки ви там з Юлею цапаєтесь, я зззззвідси не вилізу! Бо крові боюся - (гик!) - а казала ж, кота пришліть... а то куди вам до її кігтів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-14 10:30:29 ]
(теж залазить під стол - туди, де дзенькає і булькає, і пошепки каже: не бійтеся, вилазьте, все скінчилося. Юля, мабуть, просто випила валеріанку, яка Зігмунду призначалася, але вона на неї якось дивно подіяла. Чого не буває на вінницьких Баштах :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-02-14 19:10:20 ]
О, Лео! (Посувається) Сідайте, пригощайтеся... тут ще трошки є. О, Башта!..
Знаєте, а Юля була Хазяйкою Башти. Реально. Це навіть крутіше, ніж Хазяйка Мідної гори. О-о-о... Нічна Вінниця з висоти шостого поверху... Чого тільки там не було!
(Світло гасне, стіна навпроти перетворюється раптом на екран, на якому... ех!)