ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Жовтневе жакування
Погода нагромаджена, важка і збита,
як вірші, що без розділових знаків…
Земля землиться, мов банúта…
втомилась розриватись, брякти…

пруг сонцем кровоточить, наче ясна…
І місяць в небі, як Ай-Сі-Бі-еН у книжці…
І доля, мов світань бризяста…
Поезією в майбуття крячúшся…

Сновиддя на горищі, як малеча,
так гарцювали, що збудили літо в сіні…
І падали Тютюннику на плечі
ефектні демпінгові рими – дієслівні…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-17 18:13:16
Переглядів сторінки твору 4977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 19:03:59 ]
Вірші без розділових знаків не завжди бувають нагромаджені, важкі і збиті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:41:48 ]
... не знаю...
Пунктуація - це серцебиття і ритм вірша. Автор вдихає життя в нього - і пускає на волю. Заради експеремента можна зробити пару віршів без розділових знаків. Але цілу книжку читати?... Розгадувати ребуси - на любителя... Рідко можна вибудувати вірш конструкцією "казнить нельзя помиловать", коли дійсно відсутність розділового знаку - є родзинкою, задзеркаллям буденності. Але коли зрозумілий текст без розділових знаків, коли слова, як порепане груддя здимаються і просять - постав кому - окропи... то це вже бравада авторська... НМСД.
Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 22:14:32 ]
Знаєте, Костянтине, я не люблю щось комусь доводити. Бо, як на мене, всі ми ( більшість) тут уже зі сформованими поглядами не тільки на вірші. І кожен, так чи інакше, лишиться при своїй думці. Просто якби ж то зміст вірша кращав від того, що в ньому є розділові знаки чи їх немає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:12:33 ]
Не маю нічого доводити: тон моїх слів спокійний (тихий-тихий... переходить на шепіт)
Так... думки... На колір і смак - товариш не всяк - звісно головне слова, зміст, а не пунктуація... І все таки вона крутиться!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 19:10:07 ]
Неординарний вірш, шановний Костянтине.
Це як на мене. Сподобався. Смисл зрозумів, тропи сприймаються також.
А як на Вас, то, мабуть, звичний, що все одно не означає «рядовий».
Мені трішки ріже вухо «що» у другому рядку. Я вже починаю у своїх віршах рахувати приголосні та голосні літери, але про всяк випадок, а от з шиплячими приголосними – з усією серйозністю. Бо розумію, що важко читати, коли через слово шипиш-висвистуєш. І Вам порадив би. Тим більше, що можливість існує.
За баниту дякую. Довідався і про баніту.
Про все було цікаво читати.
Дякую, друже.
Аби тільки ніхто не ображався на Ваш вірш.
Хоча навряд чи є смисл ображатись. Я позавчора у коментарях читав більш глибші одкровення. І нічого. Може, тому, що йшлось, мабуть, не про мене. Я майже не коментую нічого і нікому, а тільки тим, хто не проти. Як Ви, наприклад. Або для творчого знайомства. Потім буває по-всякому.
Спостерігаю я всі тенденції, про які пишете, шановний Костянтине. То нехай собі йдуть у майбутнє всі, хто тільки бажає. А мені непогано і тут. Тим більше, що дорога відома, але мені одна з них нецікава. Може, піду своєю.
Стосовно розділових знаків хотів би зауважити, що я толерантно ставлюсь до цих вихилясів (їхньої відсутності), якщо ці знаки гарантовано вгадуються виходячи з побудови речень, а якщо існує якась варіативність, яка може змінити смисл на протилежний, якщо взагалі не завести в манівці, то не хочу читати – ні далі, ні будь-якого наступного разу.
Ваші твори читаю. І навіть зауважую. І підтримую.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:37:27 ]
Щиро дякую за таку увагу до мого скромного вірша... Завжди важко (якось морально важко, щоб не виникло у дописувача відчуття, що він витратив даремно свій час на тебе) відповідати на дописи розлогі, змістовні і великі за обсягом, адже читач доклав таких зусиль... Критикувати мене - будь ласка: можете розбивати в пух і прах, по рядку чи по слову. Я радий таким коментарям, але як правило на сайтах, в т.ч. ПМ, вісутній конструктивізм, а на перших ролях або самолюбування (коронації, аплодисменти, вздохи-ахи) або клонована критика з підйо...ми...
Переконаний (без слова "глибоко"), що вірші пишуться на інтуїтивній логіці використовуючи образність. А усі правила і створені для того, щоб їх порушувати...
Дякую, пане Олександре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:27:09 ]
Кость, дорогий, ну шо таке "крячишся" ? це добре чи не дуже?
де я найду, у мене особистого Грінченкового словника нема :((
...найбільше мені сподобалися демпінгові рими, а найменше – перший рядок, чось він важкучий здався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:19:49 ]
Дякую Верховинка Василина Іванина.
Та хай йому грець - тому "крячишся"...
Старатимуся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 19:43:13 ]
Вітаю, Костянтине!
Так, погода важкувата, але як вона може бути "нагромадженою"? Крячуся, крячуся - а ніяк не збагну...

І до чого тут Тютюнникові плечі?

А вірш узагалі непоганий! От лише, здається, недостатньо виношений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 20:17:46 ]
Дякую.
"Нагромаджена погода" - НМСД може бути: настрій, відчуття-почуття, емоції і погода (у моєму розумінні) взаємодоповнюючі категорії (єдність і боротьба протилежностей), слова синоніми (коротше так може бути)
І взагалі - я інтуїтивно визначаю...
крячитися, крячуся (Б.Грінченка) - "давать разветвляющийся корень" В сучасних словниках є слово "крячистий -а, -е, Вкритий кущами."...

Вірш починається із порівння погоди (недовершеної або "інші слова підберіть") з віршами, тобто вводиться поняття майстерності виявлення (в т.ч. погоди). а Тютюнник - як взірець втілення на папері переживань...
З найкращими побажаннями, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:36:23 ]
Звісно, Вам видніше (ВОСД)

Але, як на мене, взірцем є не лише Тютюнник...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-17 20:53:45 ]
А що таке жакування?
У книжках Ай-Ес-Бі-Ен (а не Сі), ISBN.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 21:03:50 ]
... разграбление, расхищение...
Дякую - вірно вказали (про Сі)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 22:36:32 ]
Якщо йдеться про Григора Тютюнника, то він, здається, у своїй автобіографії писав, що прочитання словника Грінченка, спонукало його до писання українською мовою... Але це так - асоціації. Ви, як і Тютюнник, користуєтеся тим самим словником...
Можна і про розділові знаки посперчатися - не всі вірші без них важкі і збиті. Іноді можна і повітрям подихати, читаючи їх. А може бути і навпаки - коми, тире, двокрапка, трикрапка, знаки запитання... І нічого - ні питань, ні відповідей.
А за вірша Вашого спасибі - переживання відчуваються. Як у Тютюнника.
З повагою,
:о)
Я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-17 23:17:17 ]
Вам спасибі. Так, Б.Грінчекно - в тому числі...
З усім згоден.
З найкращими побажаннями, Костя.
:о)
Я.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-01-17 23:53:18 ]
Мені треба писати в кінці не "Я.", а "Яр." так буде мовно правильно, зрозуміло, поетично і дуже глибоко - яр все ж таки... ;о))))
І Вам всіляких побажань найкращих.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-18 06:32:47 ]
Костю,
Файно.
Тільки можеш мені розлумачити чому рими "демпінгові"?
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-18 06:53:38 ]
Дякую пане Юрію. А демпінгові, тому що такі рими мають знижену часову (пошукову) вартість, їх легше придбати через їх низьку ціну... (ну, якось так...)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ореста Возняк (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 16:19:06 ]
Важко мені даються ваші вірші, важко... аж шкода, що й вища освіта і аспірантура не допомагають (жарт!)))
Але добре відчувається, що живете тою справжньою інтуїцією, яка залишається після вірша, навіть якщо відкинути всі правила, знаки, рими, наголоси,нововведення...