ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.07 14:31
Як йдеш крізь терня до зірок –
То мимохіть торкаєш неба.
В захмарних розсипах думок
Знаходиш завжди щось для себе.

Борис Костиря
2026.07.07 14:06
Так зрісся з домом, що уже не хочу
Виходити нікуди, хоч убий,
Іти в полон до золотої ночі
Чи відбивати вмклики юрби.

У цьому домі радість безумовна
І безкінечна, ніби океан.
Прозріння незглибиме, неспростовне

хома дідим
2026.07.07 12:26
в цій сюрреальності
хтось ґазда хтось пролаза
ще дехто думає що він
кіногерой
є і такі хто залюбки
на хліб усіх їх мазав
на хліб із маслом
заробляє бо

Роксолана Вірлан
2026.07.07 09:40
Зельними, густими коридорами -
йду без одіяння, шалю, станика -
легшати зі звуками прозорими.
Мною причащаються комарики.

Вивірки несуть гриби та ласощі,
звурджуються обрії віддалені.
Де ви нині, сови усезнаючі -

Тетяна Левицька
2026.07.07 08:22
Я з тобою — в розвідку, а ти
Чи підеш зі мною на край світу,
Де немає горя, самоти
І блищать цирконієм самшити?

Де гойдає древній океан
Паперовий човник безнадії,
А хмільних очей терпкий дурман

Мар'ян Кіхно
2026.07.07 06:44
Нікола Ремі, таємний радник найсвітлішого герцога Лотарингії та громадський адвокат його герцогства Найяснішому Принцю та Найвидатнішому Кардиналу Шарлю Льотаринському*; Щонайнавдячному Покровителю та Патрону, Нікола Ремі БАЖАЄ ВІЧНОГО ЩАСТЯ Вінце

Віктор Кучерук
2026.07.07 06:07
Кривавим почерком накреслені
Шляхи проходження ракет,
Та знов лише слова улесливі
Про помочі новий пакет.
Постійно рішення вовтузячи,
Смертей продовжуєте час, -
Ви хочте нам здаватись друзями,
Здійнявши хвилі втішних фраз.

Артур Курдіновський
2026.07.06 21:55
Я вмикаю інтонацію
Зачаровано-піднесену.
А душа - в реанімації
Білим кольором закреслена.

Ані ноти суму в голосі,
Кожний звук - залізна палиця.
А душа тихенько молиться

С М
2026.07.06 21:50
Гов, агов, агов, агов
Торкнися, бейбі
Чи не видиш, не страхаюсь я?
О що ти їй наобіцяв?
І що вона тобі сказала?
О що ти їй наобіцяв?

Тебе я любитиму

Борис Костиря
2026.07.06 14:02
Така застиглість і драглистість.
Ми грузнемо у цих лісах,
Там, де промчався юний лицар
У лабіринтах, наче птах.
Попереду важка гонитва,
Нудна, протяжна суєта.
Попереду запекла битва,
Аж квітне стогін у вустах.

Іван Потьомкін
2026.07.06 13:16
Як же її звали, діву Бондарівну?
Ту, що честь тримала цілої Вкраїни.
Ту, що, мов царівна, у колі дівочім
Можновладцю кинула в безсоромні очі:
“Ой не згоден пан Каньовський мене цілувати,
Тільки згоден пан Каньовський мене розбувати!
Ой волю ж я,пан

Вячеслав Руденко
2026.07.06 10:20
Рятує слово доки ллється-
Вбиває розум доки ллє,
Та то не правда–лиш здається!
А Всесвіт пнеться у своє!

Шовковий ворс пливи над градом,
Серед ампірного рев’ю,
Камінний отвір будь кошлатим,

хома дідим
2026.07.06 10:02
гаразд
усе
простіш мабуть
питво та їжа
писанина
а потім час іще у путь
де нас дива чекають
вірно

Вячеслав Руденко
2026.07.05 19:57
Фантик зворотнього,згорнутий примхою часу,
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.

Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не

Євген Федчук
2026.07.05 14:41
Зібралися діди якось в Клима біля двору.
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А

Роксолана Вірлан
2026.07.05 14:39
Якщо би акварелевим потьоком
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягла довгота земного сплаву,
доріг - зміїсті кубла та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад, іконн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Вірші

 Холодно. Лютий...
Хай мені буде
і гріх, і два,
хай мені громом –
прокляття й прокльони,
що я зроблю,
коли я – жива,
фатумна для любові..
…дивна і скрізь наяву
в з’яву – неактуальна.
Вибач мені,
що такою живу
дамою Пік
фатальною.
В міру невірно
згорає час…
– річчя
не має ні правди, ні сили,
щастя –
п’янке, як вино і нуга,
не прокидається сірим…
І до нестями –
безмеж забуття,
наче над прірвою дія…
Хто ти?
Навіщо мене забрав
з мене,
що кодами –
безнадійна..?
Холодно, лютий,
а я – жива!
Відстань –
і подих не захолоне!
Хай там аби що –
сніги чи сльота…
Щастя моє…
Воле моя!
І неволе…




Найвища оцінка Віта Парфенович Віва ЛаВіта 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Майборода 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-17 06:19:28
Переглядів сторінки твору 3932
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.13  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.829
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-17 10:39:48 ]
згадала шкільні роки і конкурс читання поезій, на якому я здобула перше місце з одним з шедевральних віршів Ліни Костенко, я б читала Ваш вірш на конкурсі)) якби він відбувався зараз, проте трохи в кінці спостерігаю невелику нестрункість... загалом - сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 20:52:55 ]
трохи збита ритміка у вірші, і дійсно, дуже нагадує стилізацію під Ліну Костенко... Чи актуально це? не знаю... копії завжди менше блистять, ніж оригінали....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-02-19 08:51:13 ]
дякую, що не обійшли увагою мій вірш... то в чому ж стилізація під Ліну Костенко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-20 12:57:11 ]
не знаю.... так мені здалося.... це стосується не тільки цього вірша, а усього вашого доробку.... я про таке явище говорю у себе на сторінці під останнім віршем..... це називається авторська вторинність.... вірш гарний і довершений, а от легендарності у ньому нема....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 14:04:16 ]
...Ви не знаєте всього мого доробку, а про легендарність... тобто, індивідуальність, це Ви, мабуть, мали на увазі..? Над індивідуальністю працюємо! Кожного дня, у кожному слові і у кожному рядку. І не треба шукати авторської вторинності ні у поезії Ліни Костенко, ні у поезіях Валентини Малишко, ні у будь-якій поезії... така моя думка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 12:21:53 ]
Гарний вірш! Я не прочитала його, я його прожила... такі почуття неможливо не відчути... Дякую!