ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно

Віктор Кучерук
2026.11.21 07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.

Артур Сіренко
2026.11.20 23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова

хома дідим
2026.11.20 22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет

Володимир Бойко
2026.11.20 21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.

Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі

Світлана Пирогова
2026.11.20 21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…

Артур Курдіновський
2026.11.20 20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші / Бо я жива...

 Життя
Шукати твердь
в суцільному багні
із сотень правд,
що наче слиз із мулу
у світі камуфляжу і брехні,
де істина
на дні себе забула
душі,
що потонула у вині
провин цього
й усіх старих врожаїв,
заплутаних у вічній глушині
історій людства –
це життя вражає
забрудненою кількістю глибин,
де чинять суд
крикливі хижі зграї
холодних і зажерливих рибин,
і злий вудильник вогниками грає
бо течія
виблискує від спин
тих,
хто ліхтар за істину сприймає…

А я шукаю
ту нещасну твердь,
бо посмішки дітей і їхні мрії
є сонечком над гирлом передсердь,
що вічно спонукатиме до дії.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-10 13:41:16
Переглядів сторінки твору 3011
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-10 14:02:22 ]
„Це вилізати з мулу”.
Мені здалось, що так буде більш зрозуміло.
В мені як в авторі моїх віршів весь час йде боротьба.
Мені хочеться віршувати про злободенне, але я десь чув, що поезія повинна окриляти. Що в її рядках мають бути суцільні райдуги. Я погоджуюсь з цією думкою, але не пристаю як на пропозицію, або пристаю, та відступаю. Бо мені хочеться писати і про наболіле.
Корисним я вважаю Ваш вірш.
Нехай хтось віршує про райдугу на райдузі і про небесні дзвони чи будь про що у тому небі.
Мені подобалась думка про світ камуфляжу.
Я колись беріг свою парадну форму. А потім побачив, що чим старша людина, а особливо, якщо вона вже забула чи не знала про форму взагалі, то дуже полюбляє бачити себе у камуфляжі.
Не знаю, чи побачу я наших президентів у такому плачевному параді. Інших бачив – і дивувався.
Хоча Путіну якось підходило. Цікава тема для любителів „фотошопів”.
Але ми повертаємось до вірша.
Закінчуючи свій, як завжди, лаконічний коментар, я повідомляю, що мій коментар не останній.
Чекайте в гості ще, якщо не проти.
З мене – тортик. Ось він.

Знову я,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 20:29:37 ]
Дякую, Гаррі, за тортик, але якщо Ви і справді маєте намір радувати мене своїми коментарями і надалі, майте на увазі, що я не упадаю за солодким, до мене можна і з букетом кропиви. : ) До речі, цікаво з камуфляжем вийшло: я мала на увазі здатність змінюватись під оточуюче середовище, а Вам прочиталось як камуфляжна форма… Навіть не знаю, добре це чи погано…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 21:30:52 ]
Це гарно.
Просто я підійшов до розгляду цього рядка в аспекті асоціативного мислення. А явище має місце.
Зараз, а, скоріше, трішки пізніше, коли партія влади вщент наб'ється цим тушкованим камуфлом, можна буде вважати долю України прозорою як ніколи.
Майже всім буде що втрачати і за що боротись. А без боротьби щастя не бачити. Самостійність-незалежність нашій державі свого часу дісталась практично надурняк.
Мені хотілось би боротись проти цього режиму, але мені є що втрачати. Декому немає чого втрачати, і його пхатимуть на бійню приблизно так, як свого часу ешелонами та автобусами возили зі Сходу вимахувати вудлищами, на які було начіплено блакитно-білі прямокутники дешевої синтетики.
Хай мені що завгодно розповідають про автобуси, що возили людей на Майдан. Ми зовсім різні люди.
Ось таке асоціативне мислення, про яке я писав кількома хвилинами раніше.

Бувайте здоровою, чого бажаю і шановній громаді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-19 11:41:39 ]
На майдан возили не тих, кому немає чого втрачати, більшість з них дещо втратила б, аби не поїхала, а так вони дещо навіть надбали… Не будемо забувати, що ми народились у СРСР і для частини населення саме СРСР залишається Батьківщиною, яку у них відібрали… Хороше підґрунтя для громадянської війни. Інколи думаю, що інертність нашого населення – гарна штука, адже майже всі хвилі підбурень звичайно закінчуються пшиком. Хоча, вважаю, був момент, коли саме ця інертність і консерватизм завадили нам стати нормальною країною – проґавили… Отже тепер шлях буде довгим і повільним. У моєму віці важко з цим змиритись, та що поробиш…Час майданів давно минув, зараз на майданах тільки «овець стрижуть», а політика в інших місцях відбувається. І місця ці досить часто навіть за межами нашої країни. І музику у тій політиці у більшості випадків не політичні діячі замовляють, а великі гроші. Ці великі гроші зараз не те що країнами і війнами, епідеміями керують. Вам не цікаво було б побачити мапу фінансових впливів і інтересів? Мені – дуже цікаво, та тільки хто ж її намалює, та ще й чесно… Отже є територія інтересів, і ми на ній живемо… І щоб не слугувати чужим інтересам, єдиний вихід – мати власні і захищати їх. Отже, то добре, що нам є що втрачати, Гаррі. Акули бізнесу – дуже влучний вислів, хвала його автору. Так от, проблема у тому, що на нашій території немає власних акул, а заправляють риби-прилипали, готові за ласий шмат і наші інтереси, і нас, і територію будь-кому здати… Не бути олов’яним солдатиком у чужій грі – єдине, що мені під силу спробувати зробити. Інколи мені буває дуже жаль, що я не маю достатньо розуму, знань і фінансів, аби вести власну гру.
Це так, відвертість за відвертість, Гаррі. А що, додамо до тортика пляшечку, у мене й тост є – за свого царя в голові, Гаррі, і за тих, хто його має!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-06-10 16:32:16 ]
Красиво, Тетяно,

можливо тут вибивається рядок із ритму
"є сонечком у області передсердь" -
"як сонечко (у глині, над глеєм, над плаєм ...) передсердь..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 20:31:11 ]
Дякую, шановна Редакціє, є збій ритму. То у мене русизм проскочив, здається, розумник-комп’ютер виправив, а я не помітила. Зараз виправлю цей збій.Щиро дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-11 09:19:32 ]
Ті ж самі почуття бурлять і у моїй душі, Тетянко. І, хоч уже трішечки пожила... все одно ще так не хочеться попасти до тих ненаситних на сковороду. Коли вже вони наїдяться нарешті?.. :-((( Дуже щиро написано і виболено. Успіхів вам, Танечко.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 20:39:54 ]
Дякую, Патарочко. На сковороду, сподіваюсь, ще не скоро, а мо', й обійдеться, а от на гачки таки попадаємось і попадаємось...:(