ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,

Сергій Губерначук
2026.03.31 21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.

Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Радченко (1981) / Вірші

 Забуте*
Він з’являється там, де сумні сіроокі світанки
Миготять повз будинки й обличчя легкою ходою…
Проминають зупинки, забуті чарівні альтанки,
Малахітову казку, що вроджено стала чужою…

Розкриває обійми - ялинкою пахне кімната,
Де ведмедик сумирний до всіх твоїх щедростей ласий…
Найтепліші долоні усміхнених мами і тата…
Й найсмачніші у світі цукеркові диво-прикраси…

Найстрункіші хмаринки. І очі лялькові – найширші..
Найчарівніший сад й чудернацька замріяна груша…
Опромінені щастям проникливі мамині вірші,
Що лунають, як грім, у твоїх незатінених душах…

Сильні татові руки, що здатні підняти… до мрії…
Неосяжна турбота, що може і відчай збороти…
Він приходить тоді, коли радість і серце... черствіють.
Ти обличчя його впізнаєш у прихованих фото…

У шухляді надій, методично затрушених пилом…
Дивний спогад дитинства як вроджений поклик спокути…
Ти давно з нього виросла. Вперше його відпустила…
Разом з тим, що ніколи не можна уже повернути…
2010 рік

* Після прочитання твору Нади Чернослив "где-то там".





Найвища оцінка Тетяна Роса 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка П Н 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-04 22:49:52
Переглядів сторінки твору 3902
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.632 / 5.25  (4.679 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.525 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.07.27 00:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 23:27:46 ]
Як гарно і тепло. "Він приходить тоді, коли радість і серце... черствіють." Тільки хіба ж це "Забуте"? Як на мене, це "Спогад". Дякую за такий хороший вірш, Юліє.Побільше Вам гарних спогадів і чудових віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-04 23:54:48 ]
Дякую Вам, Тетяно, за висловлену думку та щирі побажання!
Щодо назви - все просто. Є спогади, які завжди нагадують про щось або про когось. Вони постійно з нами, щоб ми не губилися на широких шляхах життя...
Але існують також ЗАБУТІ спогади. Забуті не тому, що внаслідок завданого болю глибоко приховані та скуті нашою свідомістю... Просто вони ОСОБЛИВІ. СОКРОВЕННІ. УТАЄМНИЧЕНІ нашим серцем, певно, для того, щоб у хвилини цілковитого відчаю чи зневіри оживити наші надії... Про них мій вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
П Н (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 01:50:29 ]
Впевнена, що кожен з терпетом переживає подібне "забуте"!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юра Тіт (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 06:45:20 ]
З дитинства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 09:31:00 ]
на цю тему, імхо, найкращий текст - у гурту Фльор - "Ремонт".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2010-07-20 12:50:34 ]
Щиро вдячна всім читачам за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Дердюк (М.К./Л.П.) [ 2011-03-02 00:48:17 ]
беллісімо!!! Неперевершений вірш!!!! Вперше читаю щось схоже!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Радченко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 19:39:55 ]
Дякую! Я рада, що Вам сподобався цей твір - для мене він особливий...