ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2018.08.21 18:35
Бігає Артьомка, син Нікіти,
лементить російською...
Агов!
Діти - не бур'ян: дерева... квіти.
То за що на Сході ллється кров?

Верть мене запевнить, що паради -
це країни міць і плани на...

Марія Дем'янюк
2018.08.21 16:48
Іноді так хочеться одягнути шкарпетки з дирками
через які мої пя'тки дивляться на світ,
старий зелений світер,
де келих вина залишив свій слід,
вплести в коси величезну волошку
і прудко йти уперед, а не потрошку...

А потім бігти посеред стиглого

Адель Станіславська
2018.08.21 15:32
А нема її... та й нема.
Відбула своє, відтужила,
Відлюбила, відворожила,
Відсніжила немов зима...
Відбруньковано відцвіла
і плодами у землю впала...
Мало... Мало... Нестримно мало...
Не зосталось її тепла.

Микола Соболь
2018.08.21 14:14
Червонояблучна печаль
Серпневі залила світанки.
Її одвічні забаганки –
Тепло і літо. Та на жаль
Тумани в’ються над водою,
Зоря студеною росою
Омила вересневу даль.
Яка уже не за горами

Софія Кримовська
2018.08.21 11:46
І раптом шибку в хаті затрясло,
і зойк прострелив тишу, наче куля.
Посипалися мати, бите скло,
і полетіли макогон і дулі.
І сон урвався дітям, і вони
укотре заховаються у льосі.
То страшно, як жахи приходять в сни.
А де подітись, як нагрянув досвід

Наталка Янушевич
2018.08.21 10:28
Непомітно і тихо відступить за обрій тепло.
Змерзне місяць-світляк та далекі-далекі сузір'я.
Акварель пелюсток переллється в змарніле стебло
І зникатиме десь. І надійде до нас надвечір'я.
Тільки крок за поріг - там легка прохолода землі
Крадькома

Олександр Сушко
2018.08.21 09:20
Росте злоякісна кіста.
Провал...притома...де я?
Якщо увірую в Христа,
То хто я для юдея?

Почула вчора: " Ти - чужа.
Не та порода, гени".
"Мудрець". Зарізав без ножа,

Тетяна Левицька
2018.08.21 09:12
Бузок рожевий, білий, пурпуровий
Розлогі грона цвіту розпустив.
Не хмур, моя кохана, чорні брови,
Тебе ніхто так міцно не любив.
Голубить сонце мальовничі луки
І трави у смарагдовій парчі.
Не говори ніколи про розлуку,
Твоя любов на відстані д

Сонце Місяць
2018.08.21 03:18
самітнику без жодної нагоди
лишаються озорені часи
тональність неба, хмарні переходи
пологи радощів & ласощі краси

невидимі, кодовані, таємні
полуди & спокусливі хрести
кумири, фетиші й тотеми

Марія Дем'янюк
2018.08.20 14:48
Нічка-чарівниця льодяники готувала:
сині, жовті, пурпурові.
Прив'язувала їх до неба
на ниточці шовковій.
Хай на землю з них стікають
сни солодкі та щасні,
і на сплячих обличчях
квітнуть усмішки зореясні.

Олександр Сушко
2018.08.20 06:53
В раю господарює банда -
Усе що маєм віддамо.
Брехня, плітки та щира правда,
А результат - Святе письмо.

На душі павуки неситі,
В ходу - облуда, острах, пліть.
То, може, голову схилити,

Серго Сокольник
2018.08.19 22:35
День за днем промайнули...
Вже літечко верне на схил,
Хоч не всі повернулись
До рідного краю птахи.

Мов рефреном... Чи дзвоном-
"...від Сяну до Дону..." Тісний
Був би світ, у якому

Адель Станіславська
2018.08.19 22:15
Спливало чергове Спаса.
Спасалися, як могли...
Хтось квапив догнати маси
гуртів, що плоди несли.
Хтось йшов, бо іти годилось.
Хтось спав і спасав свій сон.
Десь людським судам не ймилось
чинити богам закон...

Олександр Сушко
2018.08.19 20:14
Чоловічок я хазяйнуватий,
Прикупив коня - весна, сівба...
Та лошак не хоче працювати,
В небесах літає! Це ганьба!

Крила у тварюки, може, й гарні,
Тільки зайві - одчикрижу їх.
Пастку облаштовую у стайні,

Володимир Бойко
2018.08.19 17:15
А що там далі – хто його там зна...
Суцільна порожнеча й більш нічого?
Чи там – позареальна білизна
В передчутті наближення до Бога.

Світлана Майя Залізняк
2018.08.19 10:12
Привезли квасолю бабці лисуватій,
миску підставляють: лущ, співай, живи!
А у неї докір - ластів'ям на ваті...
І бредуть жаління з хмелю, кропиви.

Ходить біла кицька... випросила моні.
Опадають груші, гепають на дах.
Муж присів на лаву, пундики со
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Юрій Іванов
2018.08.18

Ангеліна Федоренчик
2018.08.17

Ірина Ільчук
2018.08.15

Василь Літвін
2018.08.14

Вікторія Волецвіт
2018.08.13

Ластівка Польова
2018.08.07

Дарія Б
2018.08.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Костенко (1930) / Вірші

 * * *
Старесенька, іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здоров'я, де тепер воно?

І знов іде... Зникає за деревами. ..
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе! Даремно.

Горить ліхтар - ніхто не погасив.
Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!

Якими я тобі скажу словами,
Що ти в мені повік не одболиш!
Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать!

Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать!
Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни,
А ті казки, те слово, ті сади,

І так по крихті, крихті Україна
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Ще й час є в тебе, пізно, але є ж!
Зверни додому з білої доріжки,
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози втерла.

А то пішла, й нема тебе, й нема...




Найвища оцінка Любов Бенедишин 7 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Людмила Коломоец 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-05 16:14:40
Переглядів сторінки твору 15738
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.261 / 5.81  (5.055 / 5.62)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.133 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.08.20 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-05 16:15:35 ]
Опубліковано адміністрацією ПМ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 16:26:01 ]
"старша моя мамо"...
подяка п. Ліні та Адміністрації за вірш.
здається чула його у виконанні Галини Яблонської.
чуттєва поезія, чиста й чітка, життєва...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-07-05 18:24:59 ]
Так, з радістю усвідомлюю, що моя немічна лірика тулиться по - сусідству ( на ПМ ) до потужного Ліниного слова. Немає слів, щоб передати враження від вірша. Просто супер!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-05 21:34:15 ]
повернись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 12:54:40 ]
Поезія Ліни Костенко така правдива і така дивовижна водночас. "це свято в фартушку буденності, це будень з німбом золотим" (Л.Б.), для мене вона - довершена і неперевершена. "Немає слів, щоб передати враження від вірша", та на щастя є оцінка 7.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сніжана Тимченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 20:17:24 ]
Так наче просяться мені у душу. Заходьте вірші...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Печаль Усміхнена (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-13 00:11:31 ]
Для мене вона була, є і залишиться найкращою, найталановитішою... най-най поетесою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-02-16 02:01:31 ]
Адміністраціє Майстерень! Щиро вдячний...
Ліна Василівна нікуди не піде - і Слава Богу!
Слава Богу, хтось думає і про "України рід" насущний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 17:18:32 ]
Хіба цифрами можна оцінити творчість Ліни? ЇЇ поезії це душа народу. А чи є ціна душі? Нема! Та все ж поставила найвищу оцінку, яка існує тут на МП . Читати вірші Ліни Костенко, це ще раз жити!
І так робиться боляче, коли усвідомлюєш, що багато в нашому житті вже-нема!

"А то пішла, й нема тебе, й нема... "