ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-11, ЧХ-3-15

 Люди i людиська
Є люди, є людці, а є людиська -
Ти до останніх не підходь і близько:
У них душа бридка, скарлю́чена і ни́зька.

Нервово палить біс на стороні,
Доки людиська доживають ниці дні.


16.06.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-09 10:45:15
Переглядів сторінки твору 7625
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.279 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:10 ]
А ще є людища і людочки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:12:33 ]
Напевно, людища - це ті ж самі людиська?)
А людочки - це Людочки? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:54 ]
я так розумію, вірш про Люд? ) А що скаже шановна редакція про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:17:11 ]
Ні, вірш про людиськ.) Як найгірших представників роду людського.

А Люда, як ім'я, це ж скорочено від Людмила. А Людмила - це людям мила. Отже, вірш не про Людмил.)

А цього речення я не зрозумів - що шановна редакція має сказати про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:26:32 ]
Редакція, скажіть про слово люди, плз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:18:32 ]
Люди існують! Факт! Декого я навіть бачив і відчуваю їх серцем і досі, навіть за межами цього світу...

Щодо текстової гри, чи загального (наче підсвідомого) намагання від доброго кореню вивести недобрий послід, то це і справді від лукавого...
Навряд чи біс нервово курить, коли ми щось божественне плюндруємо, знавці кажуть, що в таку мить він із насолодою п'є долю і сили у нас, мічурінців. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
то як щодо слова "люди", тут воно нормально вжите? в тому значенні?)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
Розтлумачу свій погляд - "людина" традиційно споріднена із "Бог", тому з кореневим "люд" потрібно і діяти, зважаючи на "бог". І в жодному випадку не виступати щодо "люд", як Бог?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:23:50 ]
Юлечко, чи вірно вжито тут слово "люди" залежить від рівня композиції. Вочевидь шановний автор оглядає життя дуже звисока, якщо говорить саме про тих людей, про яких і я. В цьому, схоже, і проблема - відчувати гармонійний рівень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:25:12 ]
Автор відчуває, що його явно трохи не так зрозуміли)))... На Західній Україні так часто кажуть: "Є люди, а є людиська". От автор і узяв це прислів'я у вірш. Звичайно ж, люди - це люди, а людці і людиська - це вже не зовсім люди, або, скоріше, люди у їхній гіршій іпостасі. Звинувачення автора у зверхньому спогляданні на людей абсолютно недоречне)))...
А на рахунок біса, який нервово курить у стороні, так це ж теж із народного фольклору. Наприклад, при порівнянні когось з кимось кажуть: "Остап Бендер нервно курит в сторонке"))). Тобто, Остапу Бендеру ще далеко до описаного персонажу). Ось так і біс "нервово курить в стороні", бо йому далеко до тих людиськ.))) Дякую Редакціїї Майстерень за такий швидкий відгук на заклик Юлі Шешуряк.) Як і самій Юлі - щиро вдячний! Не сподівався навіть на таку бурхливу дискусію навкруги мого невеличкого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 15:19:43 ]
Схоже, шановний пане Віталію, проблема, яку зауважили і ви, і ми ось пробуємо на зуб, глибша за всі відомі мені проблеми, а стосовно літератури вона, швидше за все, і тест на позиціювання
себе в оцій ж бо літературі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 16:50:14 ]
Майстерень Адміністрація, з першою половиною тези можна погодитись, можливо, це й глибока філософська проблема, а от друга змусила задуматись... Здається, про позиціювання себе в літературі ніби нічого не у вірші не сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 11:55:04 ]
А ти, Валерочко, напевно, таки підійшов до тих людисьок, що тебе таким твором прорвало?.. Забудь, бо собі ж дорожче. Нас (хороших);-))) все рівно БІЛЬШЕ!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:28:27 ]
А хто ж сумнівається, Патарочко?) Звичайно, більше.) А чи то я до них, чи вони до мене - то вже хто зна.))) Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 12:02:27 ]
Супер, таке несподіване творіння про людиська.

Дуже яскраво уявила собі чортяку з сигаретою в зубах, опершись однією рукою об стінку, а іншою - махаючи хвостом. Прикольно так!

І ще сподобалось слово "скарлючені" -- треба запам"ятати. ))))

А що Ви, шановний, скажете про людців, яка душа у них?

А люди то які? і як їх у юрбі серед людців і людиськ розпізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:33:14 ]
Цікавий образ!))) Я й сам так собі яскраво не уявляв.)))

А про людців от щось дійсно тема не розкрита.)

Ну а люди... Люди що ж.. Люди як люди...

Вдячний за відгук, Пелагеє!)