ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча

Володимир Каразуб
2024.04.18 19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля

Вікторія Лимар
2024.04.18 15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.

Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.

Козак Дума
2024.04.18 10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –

Микола Дудар
2024.04.18 09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…

Світлана Пирогова
2024.04.18 08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г

Микола Соболь
2024.04.18 08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-11, ЧХ-3-15

 Люди i людиська
Є люди, є людці, а є людиська -
Ти до останніх не підходь і близько:
У них душа бридка, скарлю́чена і ни́зька.

Нервово палить біс на стороні,
Доки людиська доживають ниці дні.


16.06.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-09 10:45:15
Переглядів сторінки твору 6894
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.279 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:10 ]
А ще є людища і людочки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:12:33 ]
Напевно, людища - це ті ж самі людиська?)
А людочки - це Людочки? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:54 ]
я так розумію, вірш про Люд? ) А що скаже шановна редакція про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:17:11 ]
Ні, вірш про людиськ.) Як найгірших представників роду людського.

А Люда, як ім'я, це ж скорочено від Людмила. А Людмила - це людям мила. Отже, вірш не про Людмил.)

А цього речення я не зрозумів - що шановна редакція має сказати про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:26:32 ]
Редакція, скажіть про слово люди, плз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:18:32 ]
Люди існують! Факт! Декого я навіть бачив і відчуваю їх серцем і досі, навіть за межами цього світу...

Щодо текстової гри, чи загального (наче підсвідомого) намагання від доброго кореню вивести недобрий послід, то це і справді від лукавого...
Навряд чи біс нервово курить, коли ми щось божественне плюндруємо, знавці кажуть, що в таку мить він із насолодою п'є долю і сили у нас, мічурінців. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
то як щодо слова "люди", тут воно нормально вжите? в тому значенні?)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
Розтлумачу свій погляд - "людина" традиційно споріднена із "Бог", тому з кореневим "люд" потрібно і діяти, зважаючи на "бог". І в жодному випадку не виступати щодо "люд", як Бог?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:23:50 ]
Юлечко, чи вірно вжито тут слово "люди" залежить від рівня композиції. Вочевидь шановний автор оглядає життя дуже звисока, якщо говорить саме про тих людей, про яких і я. В цьому, схоже, і проблема - відчувати гармонійний рівень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:25:12 ]
Автор відчуває, що його явно трохи не так зрозуміли)))... На Західній Україні так часто кажуть: "Є люди, а є людиська". От автор і узяв це прислів'я у вірш. Звичайно ж, люди - це люди, а людці і людиська - це вже не зовсім люди, або, скоріше, люди у їхній гіршій іпостасі. Звинувачення автора у зверхньому спогляданні на людей абсолютно недоречне)))...
А на рахунок біса, який нервово курить у стороні, так це ж теж із народного фольклору. Наприклад, при порівнянні когось з кимось кажуть: "Остап Бендер нервно курит в сторонке"))). Тобто, Остапу Бендеру ще далеко до описаного персонажу). Ось так і біс "нервово курить в стороні", бо йому далеко до тих людиськ.))) Дякую Редакціїї Майстерень за такий швидкий відгук на заклик Юлі Шешуряк.) Як і самій Юлі - щиро вдячний! Не сподівався навіть на таку бурхливу дискусію навкруги мого невеличкого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 15:19:43 ]
Схоже, шановний пане Віталію, проблема, яку зауважили і ви, і ми ось пробуємо на зуб, глибша за всі відомі мені проблеми, а стосовно літератури вона, швидше за все, і тест на позиціювання
себе в оцій ж бо літературі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 16:50:14 ]
Майстерень Адміністрація, з першою половиною тези можна погодитись, можливо, це й глибока філософська проблема, а от друга змусила задуматись... Здається, про позиціювання себе в літературі ніби нічого не у вірші не сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 11:55:04 ]
А ти, Валерочко, напевно, таки підійшов до тих людисьок, що тебе таким твором прорвало?.. Забудь, бо собі ж дорожче. Нас (хороших);-))) все рівно БІЛЬШЕ!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:28:27 ]
А хто ж сумнівається, Патарочко?) Звичайно, більше.) А чи то я до них, чи вони до мене - то вже хто зна.))) Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 12:02:27 ]
Супер, таке несподіване творіння про людиська.

Дуже яскраво уявила собі чортяку з сигаретою в зубах, опершись однією рукою об стінку, а іншою - махаючи хвостом. Прикольно так!

І ще сподобалось слово "скарлючені" -- треба запам"ятати. ))))

А що Ви, шановний, скажете про людців, яка душа у них?

А люди то які? і як їх у юрбі серед людців і людиськ розпізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:33:14 ]
Цікавий образ!))) Я й сам так собі яскраво не уявляв.)))

А про людців от щось дійсно тема не розкрита.)

Ну а люди... Люди що ж.. Люди як люди...

Вдячний за відгук, Пелагеє!)