ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напісонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, гайда сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / АснтлУ-11, ЧХ-3-15

 Люди i людиська
Є люди, є людці, а є людиська -
Ти до останніх не підходь і близько:
У них душа бридка, скарлю́чена і ни́зька.

Нервово палить біс на стороні,
Доки людиська доживають ниці дні.


16.06.2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-09 10:45:15
Переглядів сторінки твору 8441
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.279 / 5.5  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Портрети
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:10 ]
А ще є людища і людочки)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:12:33 ]
Напевно, людища - це ті ж самі людиська?)
А людочки - це Людочки? )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:03:54 ]
я так розумію, вірш про Люд? ) А що скаже шановна редакція про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 11:17:11 ]
Ні, вірш про людиськ.) Як найгірших представників роду людського.

А Люда, як ім'я, це ж скорочено від Людмила. А Людмила - це людям мила. Отже, вірш не про Людмил.)

А цього речення я не зрозумів - що шановна редакція має сказати про слово "ЛЮДИ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 11:26:32 ]
Редакція, скажіть про слово люди, плз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:18:32 ]
Люди існують! Факт! Декого я навіть бачив і відчуваю їх серцем і досі, навіть за межами цього світу...

Щодо текстової гри, чи загального (наче підсвідомого) намагання від доброго кореню вивести недобрий послід, то це і справді від лукавого...
Навряд чи біс нервово курить, коли ми щось божественне плюндруємо, знавці кажуть, що в таку мить він із насолодою п'є долю і сили у нас, мічурінців. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
то як щодо слова "люди", тут воно нормально вжите? в тому значенні?)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:21:40 ]
Розтлумачу свій погляд - "людина" традиційно споріднена із "Бог", тому з кореневим "люд" потрібно і діяти, зважаючи на "бог". І в жодному випадку не виступати щодо "люд", як Бог?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 13:23:50 ]
Юлечко, чи вірно вжито тут слово "люди" залежить від рівня композиції. Вочевидь шановний автор оглядає життя дуже звисока, якщо говорить саме про тих людей, про яких і я. В цьому, схоже, і проблема - відчувати гармонійний рівень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:25:12 ]
Автор відчуває, що його явно трохи не так зрозуміли)))... На Західній Україні так часто кажуть: "Є люди, а є людиська". От автор і узяв це прислів'я у вірш. Звичайно ж, люди - це люди, а людці і людиська - це вже не зовсім люди, або, скоріше, люди у їхній гіршій іпостасі. Звинувачення автора у зверхньому спогляданні на людей абсолютно недоречне)))...
А на рахунок біса, який нервово курить у стороні, так це ж теж із народного фольклору. Наприклад, при порівнянні когось з кимось кажуть: "Остап Бендер нервно курит в сторонке"))). Тобто, Остапу Бендеру ще далеко до описаного персонажу). Ось так і біс "нервово курить в стороні", бо йому далеко до тих людиськ.))) Дякую Редакціїї Майстерень за такий швидкий відгук на заклик Юлі Шешуряк.) Як і самій Юлі - щиро вдячний! Не сподівався навіть на таку бурхливу дискусію навкруги мого невеличкого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 15:19:43 ]
Схоже, шановний пане Віталію, проблема, яку зауважили і ви, і ми ось пробуємо на зуб, глибша за всі відомі мені проблеми, а стосовно літератури вона, швидше за все, і тест на позиціювання
себе в оцій ж бо літературі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 16:50:14 ]
Майстерень Адміністрація, з першою половиною тези можна погодитись, можливо, це й глибока філософська проблема, а от друга змусила задуматись... Здається, про позиціювання себе в літературі ніби нічого не у вірші не сказано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 11:55:04 ]
А ти, Валерочко, напевно, таки підійшов до тих людисьок, що тебе таким твором прорвало?.. Забудь, бо собі ж дорожче. Нас (хороших);-))) все рівно БІЛЬШЕ!!!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:28:27 ]
А хто ж сумнівається, Патарочко?) Звичайно, більше.) А чи то я до них, чи вони до мене - то вже хто зна.))) Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-09 12:02:27 ]
Супер, таке несподіване творіння про людиська.

Дуже яскраво уявила собі чортяку з сигаретою в зубах, опершись однією рукою об стінку, а іншою - махаючи хвостом. Прикольно так!

І ще сподобалось слово "скарлючені" -- треба запам"ятати. ))))

А що Ви, шановний, скажете про людців, яка душа у них?

А люди то які? і як їх у юрбі серед людців і людиськ розпізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-07-09 14:33:14 ]
Цікавий образ!))) Я й сам так собі яскраво не уявляв.)))

А про людців от щось дійсно тема не розкрита.)

Ну а люди... Люди що ж.. Люди як люди...

Вдячний за відгук, Пелагеє!)